Справа № 368/102/20
2/368/237/20
Рішення
Іменем України
"09" червня 2020 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючого - судді Закаблук О.В.
При секретарі - Токовенко Н.О.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, суд, -
31.01.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, в якій позивач просила суд винести рішення, на підставі якого:
- визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями за ОСОБА_2 ;
- звільнити від оплати судового збору.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обгрунтовує наступним.
ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , є спадкоємцем після померлої матері, - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину та звернулася до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_2 .
Відмовою за вих. № 349/02-19 від 29.03.2019 року, державний нотаріус Л.І. Грачова Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області повідомила їй, що відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності, на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкоємця на таке майно, крім випадків передбачених пунктом З глави 7 розділу 1. цього порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно до п. 4.18 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Документів, підтверджуючих право власності у спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 , спадкоємцем - ОСОБА_1 , надано не було.
Враховуючи викладене, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , - неможливо.
Позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, отримання свідоцтва про право власності на означений житловий будинок, та роз'яснено її право звернутися до суду.
Відповідно до довідки вих. № 09 від 09.01.2013 року Відповідача, - Расавської сільської ради, про те що будинок який знаходиться в АДРЕСА_1 дійсно належав її матері ОСОБА_5 , відповідно до погосподарської книги АДРЕСА_3 НОМЕР_1 , номер об'єкта 0135 -1.
Також відповідно до довідки за вих. № 51 від 04.04.2019 року Відповідача, на звернення Позивача, зазначено, що цегляний будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 був побудований в 1972 році згідно погосподарської книги № 2 за 1971 - 1973 pp. Расавської сільської ради, ст. ст. 162-163, особовий рахунок погосподарського обліку - 175.
Позивачем було оформлено технічний паспорт на означений будинок, який складається з вітальні, двох житлових кімнат, кухні, передпокою, комори, веранди загальною площею 81.6 м.кв., та господарські будівлі, - два сарая, прибудова, криниця.
Також Позивачем оформлена земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.3891 га., по спадкуванню за померлим спадкодавцем.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разівтрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексуУкраїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексуУ країни спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ринкова вартість означеного житлового будинку визначена згідно звіту проведеної оцінки ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» 29.11.2019 року становить 98222 (дев'яносто вісім тисяч двісті двадцять п'ять) гр 00 коп., підстава, Висновок про оцінку майна.
Судовий збір буде становити згідно Закону України «Про судовий збір» 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 982 грн. 22 коп. відповідно до довідки про доходи Управління ПФУ у м. Біла Церква, за вих. 448/142-05 і 27.11.2019 року, Позивач є пенсіонером за віком, не працює, отримує пенсію в сумі 2404.53 грн.. з червня 2019 року, та не може сплатити означений судовий збір, оскільки не вистачає коштів на лікування та харчування.
Згідно Закону України «Про судовий збір»:
Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою з клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за та умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дити інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
(Частина перша статті 8 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017);
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до Статті 136 ЦПК України Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно достатті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.
Беручи до уваги її незадовільний фінансовий стан, оскільки вона є малозабезпеченою особою, просить суд звільнити її від оплати судового збору.
Враховуючи викладене, відповідно до ст.ст. 136, 392, 393 ЦК України, на основі ст.ст. 4, 5 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», Постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», - позивач просить суд винести рішення, на підставі якого задовольнити її позовні вимоги.
31.01.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.
14.02.2020 року Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі ст. 136 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої звільнено позивачку ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви.
14.02.2020 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято рішення про проведення слухання справи в загальному провадженні, призначено справу до розгляду, призначено справу до підготовчого судового розгляду на 12 год. 00 хв. 05.03.2020 року.
05.03.2020 року справа була знята з розгляду в зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 02.04.2020 року.
02.04.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 29.05.2020 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.
29.05.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 09.06.2020 року в зв'язку з неявкою представника відповідача, - Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 09.06.2020 року, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій позивач просила в подальшому слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 09.06.2020 року, представник відповідача, - Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, - не з'явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій представник відповідача просить суд слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, процесуальні наслідки визнання позову зрозумілі.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 09.06.2020 року, представник третьої особи, - Кагарлицької районної державної нотаріальної контори, - не з'явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій третя особа просить суд слухати справу без її представника, щодо вирішення справи, - покладається на розсуд суду.
Фактичне визнання позову відповідачем, - Расавською сільською радою Кагарлицького району Київської області в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.
Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, шляхом винесення рішення, обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Проте, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно, враховуючи місце розташування нерухомого майна, - житлового будинку з господарськими спорудами, (розміщені за адресою: АДРЕСА_4 ), та положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, тобто, спір має слухатися виключно по місцю розташування нерухомого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.
Позивачем по справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Расавка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 13 вересня 1996 року міським відділом № 1 Білоцерківського РУ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків 1822805349.
Відповідачем по справі є юридична особа, - Расавська сільська рада Кагарлицького району Київської області, юридична адреса: 09250, Київська область, Кагарлицький район, с. Расавка, вул. О. Гончара, будинок № 1.
Третьою особою є юридична особа, - Кагарлицька державна нотаріальна контора Київської області, юридична адреса: 09201, м. Кагарлик, пл. Незалежності, будинок № 1.
Спір у даній праві виник в зв'язку з отриманням спадщини, тобто, - даний спір врегульовано нормами ЦК України, що регулюють спадкове право, зокрема, спір в даній справі врегульовано положеннями книги шостої ЦК України, - «спадкове право».
Фактичні обставини справи, та застосування до них норм права.
Позивач по справі ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця, - ОСОБА_4 .
Даний факт підвтерджується рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2018 року в справі № 357/13338/18, провадження № 2 - о/357/283/18, згідно резолютивної частини якоговстановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкодавцем по даній справі є ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 07 жовтня 2008 року виконкомом Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років, про що в Книзі реєстрації смертей 27.10.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 07.
Місце смерті - село Расавка Кагарлицького району Київської області.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 ЦК України).
Відповідно, з ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина після ОСОБА_6 .
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно, місцем відкриття спадщини є село Расавка Кагарлицького району Київської області.
До складу спадкової маси, тобто, до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить, зокрема, нерухоме майно у виді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Як встановлено судом в судовому засіданні, спадкодавець ОСОБА_4 за життя, а саме, - 04.07.2006 року склала заповіт, який посвідчено секретарем Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в взагалі все те, що на день його смерті буде належати їй, і на що за законом матеиме право, заповіла наступним особам:
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_7 ;
- ОСОБА_8 ;
- ОСОБА_9 .
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились:
- ОСОБА_1 , - позивачка по справі;
- ОСОБА_7 ;
- ОСОБА_8 ;
- ОСОБА_9 .
Як встановлено судом в судовому засіданні, інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось.
Окрім того, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зі слів позивачки з 2008 року спадщину у виді житлового будинку з надвірними будівлями (право власності на які є предметом позову в даній справі) не приймали, фактично відмовилися від спадщини в цій частині, та, відповідно, участі в утриманні вищевказаного домогосподарства не приймають.
Враховуючи те, що інших спадкоємців першої черги після смерті спадкодавця по даній справі, - ОСОБА_5 не залишилось, Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги має право на успадкування спадщини ОСОБА_4 , яке не ввійшло до складу спадщини.
ЩО стосується позивачки, - ОСОБА_1 , то вона в повному обсязі виконала всіц необхідні дії по прийняттю спадщини, яка є предметом спору в даній справі, а саме:
- позивачка ОСОБА_1 звернулася до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори з письмовою заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_2 .
Проте, відмовою за вих. № 349/02-19 від 29.03.2019 року, державний нотаріус Л.І. Грачова Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області відмовила у видачі свідоцтва на вищевказане спадкове майно, та повідомила позивачу, що відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності, на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкоємця на таке майно, крім випадків передбачених пунктом З глави 7 розділу 1. цього порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно до п. 4.18 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Документів, підтверджуючих право власності у спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 , спадкоємцем - ОСОБА_1 , надано не було, так як ОСОБА_4 за життя в установленому Законом порядку право власності на житловий будинок та господарські споруди не зареєструвала.
Враховуючи викладене, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , - неможливо.
Відповідно, позивачеві ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, отримання свідоцтва про право власності на означений житловий будинок, та роз'яснено її право звернутися до суду.
Щодо належності вищевказаного житлового будинку та господарських споруд саме спадкодавцю, - ОСОБА_4 , то суд зазначає наступне:
- так, відповідно до довідки, яка видана 09.01.2013 виконавчим комітетом Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області за вих. № 09, - будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 дійсно належав ОСОБА_5 (спадкодавцю по справі), - відповідно до погосподарської книги АДРЕСА_3 НОМЕР_1 , номер об'єкта 0135 -1.
- окрім того, відповідно до довідки, яка видана 04.04.2019 виконавчим комітетом Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області за вих. № 51, - цегляний будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 був побудований в 1972 році згідно погосподарської книги № 2 за 1971 - 1973 pp. Расавської сільської ради, ст. ст. 162-163, особовий рахунок погосподарського обліку - 175.
Враховуючи вищевикладене, та необхідність звернення до суду для визнання права власності на спадкове майно у виді житлового будинку та господарських споруд, позивачка по справі, - ОСОБА_1 звернулася до суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_10 , (кваліфікаціний сертифікат « НОМЕР_4 »), з заявою про виготовлення технічного паспорту на вищевказаний житловий будинок.
19.04.2019 року вищевказаним суб'єктом господарювання було виготовлено технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 2009, на вищевказаний житловий будинок, який складається з вітальні, двох житлових кімнат, кухні, передпокою, комори, веранди загальною площею 81.6 м.кв., та господарські будівлі, - два сарая, прибудова, криниця.
Також Позивачем, - ОСОБА_1 оформила право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.3891 га., по спадкуванню за померлим спадкодавцем, - ОСОБА_4 .
Відповідно, що стосується відповідачки ОСОБА_1 , та предмету позову, то в даному випадку слід застосувати положення ст.ст. 1268, 1273 ЦК України.
Так, згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Далі, згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, що стосується вирішення спору в частині визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_11 , то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи положення ч. 1 та ч. 2 ст. 1268, ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України, приймаючи спадщину спадкоємець приймає всю спадщину спадкодавця, а відмовляючись від спадщини, спадкоємець може відмовити тільки від всієї спадщини. Тому приймаючи чи відмовляючись від спадщини спадкоємець не може ставити певні умови, що певне майно він приймає і від іншого відмовляється.
Відповідно, Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після своєї матері, - ОСОБА_4 шляхом подачі заяви до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори.
Оскільки, станом на час розгляду даної справи де - юре інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 не залишилось, (інші спадкоємці на протязі біьше 10 - ти років не зверталися до уповноважених осіб та органів з заявами про прийняття спадщини, яка на даний час є предметом спору), Позивач ОСОБА_1 , - як спадкоємець за заповітом, - має право на успадкування спадщини у виді житлового будинку та погосподарських споруд, які залишилися після смерті спадкодавця, - ОСОБА_4 .
Отже, за умов відсутності правовстановлюючого документу та реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 , Позивач не може у встановленому порядку оформити через нотаріальну контору та прийняти у спадщину весь житловий будинок та погосподарські споруди, які розміщені за адресою: АДРЕСА_5 , тобто, вбачається порушення спадкового права спадкоємця ОСОБА_1 (позивачки по справі), яке повинно бути відновлене шляхом винесення судового рішення про визнання права власності на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, який залишився після спадкодавця, з огляду на наступні норми матеріального права.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексуУ країни спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 р. «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1267, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174 - 175, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Расавка Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , який видано 13 вересня 1996 року міським відділом № 1 Білоцерківського ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків 1822805349, право власності на наступне нерухоме майно:
- будинок А (загальна житлова площа 81,6 кв. м.), який складається з веранди І, площею 9,5 кв.м.; комори ІІ, загальною площею 6,2 кв.м.; передпокою 1, загальною площею 8,5 кв.м.; кухні 2, загальною площею 9,2 кв.м.; вітальні 3, загальною площею 23,6 кв.м., житлової кімнати 4, загальною площею 11,9 кв.м.; житлової кімнати 5, загальною площею 12,7 кв.м., з яких житлова (основна) площа - 48,2 кв.м., допоміжна (підсобна), - 17,7 кв.м., літня, неопалювальні приміщення, - 15,7 кв.м., -
- з надвірними спорудами та будівлями ( прибудова під літ. а1, погріб з шийкою під літ. Б, сарай під літ. В, сарай під літ. в1, колодязь питний під літ. L, ганок під літ. N), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , які за життя належали спадкодавцю, - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 27 жовтня 2008 року виконкомом Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яке належало спадкодавцю на момент його смерті.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.