Провадження № 1-кс/470/110/20
Справа № 470/339/20
10 липня 2020 року смт. Березнегувате
Слідчий суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю скаржника адвоката ОСОБА_2 , начальника Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу захисника ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні № 12020150160000082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2020 року,
06 липня 2020 року захисник ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області зі скаргою на повідомлення старшого слідчого СВ Березнегуватського відділення Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про підозру від 28 квітня 2020 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні № 12020150160000082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2020 року.
В скарзі зазначено, що 15 січня 2020 року за фактом замаху на вбивство ОСОБА_5 старшим слідчим СВ Березнегуватського відділення поліції було зареєстровано кримінальне провадження № 12020150160000014 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. 09 квітня 2020 року старшим слідчим СВ Березнегуватського відділення поліції було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150160000082 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та 28 квітня 2020 року померлому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, а підозру вручено його матері ОСОБА_7 , яку залучено до участі у справі в якості законного представника підозрюваного. Вважаючи, що про підозру у вчиненні кримінального правопорушення можливо повідомити лише живій особі, оскільки правовий обов'язок не може виникати між державою і особою, яка померла, до якої на момент смерті не було спрямовано жодних підозр, захисник просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.263 КК України та вжити заходів до вилучення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей повідомлення про підозру.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав вимоги зазначені в скарзі та просив її задовольнити. Крім того зазначив, що матір померлого ОСОБА_5 вважає сина невинним у вчиненні інкримінованого йому злочину, вказує, що він даного злочину не вчиняв, та слідчий Березнегуватського відділення поліції повинен закрити вказане кримінальне провадження за відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, оскільки через його смерть відсутній суб'єкт злочину.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги захисника та вважав повідомлення про підозру померлого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, законним та обґрунтованим, оскільки його матір ОСОБА_7 звернулася до слідчого із заявою про реабілітацію, а окремого порядку кримінального провадження чинний КПК України не передбачає.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали, долучені до скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.
15 січня 2020 року за фактом замаху на вбивство ОСОБА_5 старшим слідчим СВ Березнегуватського відділення поліції було зареєстровано кримінальне провадження № 12020150160000014 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України (а.п.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.п.7).
08 квітня 2020 року старшим слідчим СВ Березнегуватського відділення поліції було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150160000082 за фактом незаконного зберігання вогнепальної зброї, з якої 15 січня 2020 року було смертельно травмовано ОСОБА_5 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (а.п.8).
28 квітня 2020 року у даному кримінальному провадженні старшим слідчим СВ Березнегуватського відділення поліції ОСОБА_6 за фактом носіння, зберігання та передачі вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (за ч.1 ст.263 КК України), було повідомлено ОСОБА_5 та вказане повідомлення про підозру, на підставі ч.3 ст.111, ч.2 ст.135 КПК України, в зв'язку зі смертю підозрюваного, було врученого його матері ОСОБА_7 , яка за постановою слідчого від 28 квітня 2020 року, залучена до участі у справі як законний представник (а.п.9-12, 13-15).
Того ж дня матір померлого звернулася до старшого слідчого Березнегуватського відділення поліції із заявою про реабілітацію, оскільки вважала син злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не вчиняв (а.п.31).
Вказане також вбачається і зі змісту заяви ОСОБА_7 від 03 червня 2020 року та не заперечувалося захисником підозрюваного в судовому засіданні (а.п.34).
Пунктом 10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні захисником підозрюваного може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
До реабілітуючих підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і тягнуть за собою зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено окремого порядку здійснення кримінального провадження для реабілітації померлої особи, щодо якої існує обґрунтована підозра про вчинення нею злочину.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та аналізуючи матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить висновку, що в даному випадку воно було правильно продовжено слідчим в загальному порядку з урахуванням загальних засад кримінального провадження, а доводи захисника ОСОБА_2 про неможливість повідомлення про підозру померлій особі, слідчий суддя вважає помилковими.
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 599/593/18.
Доводи захисника про необхідність закриття даного кримінального провадження слідчим за відсутності складу кримінального правопорушення через смерть суб'єкта злочину, на увагу слідчого судді не заслуговують, оскільки на час інкримінованого ОСОБА_5 діяння він був живий.
З огляду на викладене, враховуючи, що чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає окремого порядку здійснення кримінального провадження для реабілітації померлої особи, а матір ОСОБА_5 вважає його таким, що не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, дане кримінальне провадження слідчим правильно продовжено у загальному порядку шляхом повідомлення ОСОБА_5 про підозру, залучення до провадження його матері для використання її права на реабілітацію, слідчий суддя доходить висновку, що в задоволенні скарги захисника ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.306-307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні № 12020150160000082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2020 року,відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1