Справа 757/36095/16-ц Головуючий у І-й інстанції - Писанець В.А.
апеляційне провадження № 22-ц/824/9502020 Доповідач Заришняк Г.М.
25 червня 2020 рокуКиївський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Башинської Ольги Миколаївни, діючої в інтересах Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Державного підприємства «СЕТАМ», Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним електронних торгів, правочинів, пов'язаних із ними, та договору купівлі-продажу, та за об'єднаним позовом ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Укрексімбанк», про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування протоколу,-
В вересні 2016 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся в суд з позовом до ДП «СЕТАМ», Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним електронних торгів, правочинів, пов'язаних із ними, та договору купівлі-продажу.
В обґрунтування позову Банк зазначав, що 16 лютого 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист № 2-4073/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» ( ПАТ«Укрексімбанк») заборгованості по кредитному договору № 27107С132 від 25 грудня 2007 року у розмірі 1 871 876,77 грн., який було пред'явлено до примусового виконання у Дніпровський РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві.
У межах виконавчого провадження 01 липня 2016 року ДП «СЕТАМ», не повідомивши вчасно Банк, провело електронні торги з продажу зазначеної квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться в іпотеці банку.
Згідно з протоколом № 179858 про проведення електронних торгів переможцем торгів став учасник 9 - ОСОБА_1 , який запропонував початкову цінову пропозицію у розмірі 2 542 232,00 грн. Державним виконавцем 19 липня 2016 року складено акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави), затверджений начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Поповичем Я.В.
25 липня 2016 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстроване в реєстрі за № 752.
03 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1408.
Посилаючись на те, що електронні торги є недійсними, оскільки відбулися з порушенням закону, в зв'язку з чим і є недійсними: протокол їх проведення № 179858 від 01 липня 2016 року та акт державного виконавця про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 19 липня 2016 року, затверджений начальником Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. КиєвіПоповичем Я.В., свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, видане 25 липня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М., зареєстроване в реєстрі за № 752, договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений 03 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1408, просив задовольнити позов.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі №757/48948/16-ц позовну заяву ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного підприємства «СЄТАМ», ОСОБА_1 , третя особа: АТ «Укрексімбанк», про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення та дану справу № 757/36095/16-ц за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ДП «СЕТАМ», Дніпровського РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними електронних торгів, правочинів, пов'язаних із ними, та договору купівлі-продажу, об'єднано в одне провадження, а справі присвоєно № 757/36095/16-ц
Об'єднаний позов ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення від 01 липня 2016 року, мотивований порушенням закону при проведенні процедури реалізації квартири, яке полягало у нерозміщенні в засобах масової інформації повідомлення про дату час та місце проведення прилюдних торгів та результатів їх проведення.
Також позивач ОСОБА_3 зазначав, що прилюдні торги відбулись зі стартовою ціною лота у розмірі 2 542 232,00 грн., що в два рази є меншою від ринкової вартості об'єкта. Поряд із цим, вказує, що він, ОСОБА_3 , та АТ «Укрексімбанк» не були згодні з оцінкою майна, проведеною ТОВ «Українська експертна група» від 16 травня 2016 року, а тому звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця та ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року, скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року у справі №755/9018/16-ц та постановлено нову ухвалу, якою визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Урана Д.Д. щодо визначення за результатами рецензування вартості та оцінки арештованого майна в межах виконавчого провадження № 24977467 - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 зазначає, що прилюдні торги з продажу заставного майна відбулись з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема Тимчасового Положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, а тому в силу положень ст.ст. 203, 215 ЦК України мають бути визнані недійсними.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року позов - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі Башинська О.М., яка діє в інтересах АТ «Державний експортно-імпортний банк України», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В поданому відзиві представник ОСОБА_3 вказує про обґрунтованість апеляційної скарги ПАТ «Укрексімбанк», просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову Банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Представник ДП «Сетам» в поданому відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Банку та представник ОСОБА_3 підтримали подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Інші учасники процесу до суду не з'явились про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, правом подачі відзиву не скористались.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обгрунтованність постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 27107С132.
В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, того ж дня між банком та позичальником було укладено Іпотечний договір № 27107Z204, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 7443, за умовами якого в іпотеку Банку передано нерухоме майно, зокрема, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2011 року у справі № 2-4073/2010 задоволено позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 1 871 876,77 грн. та 1 700,00 грн. судового збору.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до норми 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 розділу Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.
Викладене узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.
Отже, у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення правочину купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов'язки.
Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
Разом з тим, оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених чинним на день проведення торгів Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.
Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.
Крім цього, Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року (справа №143цс14), від 18 листопада 2015 року (справа №6-1884цс15) та від 13 квітня 2016 року (справа №6/2988цс15) вказував, що головною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Підставою для визнання електронних торгів недійсними також є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431 (далі - Порядок), а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, в тому числі опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна.
За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.
Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. у справі №6-116цс12, та постановах Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі №490/5475/15 та від 02.05.2018р. у справі № 910/10136/17.
Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Зазначених висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 р. № 143цс14, від 18.11.2015р. № 6-1884цс15, від 13.04.2016 р. № 6-2988цс15, та 6-116цс12 від 24.10.2012р.
Судом встановлено, що на виконання судового рішення від 16 лютого 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-4073/2010, який пред'явлено до виконання у Відділ державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у місті Києві, за яким постановою державного виконавця від 11 березня 2011 року відкрито виконавче провадження №24977467.
Відповідно до ст. Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
З матеріалів справи слідує, що 11 вересня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у місті Києві Макаренко С.В. в рамках вказаного виконавчого провадження проведено опис та арешт нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться в іпотеці ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», зокрема, квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується актом опису й арешту майна від 11 вересня 2012 року.
Постановою старшого державного виконавця відділу Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д.Д. від 03 квітня 2015 року призначено експерта, суб'єкта оціночної - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Українська експертна група» № 24977467 та доручено надати звіт про оцінку майна боржника - квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком з незалежної оцінки майна, проведеної ТОВ «Українська експертна група», вартість вказаної вище квартири станом на 31 серпня 2015 року становила 4 509 659.00 грн.
За правилом ч. 5 до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Враховуючи те, що строк дії звіту ТОВ «Українська експертна група» про оцінку майна від 31 серпня 2015 року закінчився, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у місті Києві була проведена повторна оцінка майна, згідно з висновком якої вартість спірної квартири станом на 15 березня 2016 року становить 1 818 400 грн.
Не погоджуючись з результатами проведеної ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» оцінки майна боржника, Банк у відповідності до вимог ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», направив 24 березня 2016 року до ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві заперечення щодо результатів оцінки майна з проханням провести рецензування звіту про оцінку майна, виконаного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 15 березня 2016 року, оскільки визначена останнім оцінка майна боржника є суттєво заниженою та не відповідає ринковим цінам.
В той же час, боржник ОСОБА_3 листом також повідомив ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві про незгоду з визначеною вартістю квартири у розмірі 1 818 400,00 грн. та просив провести рецензування звіту про оцінку майна від 15 березня 2016 року, зауваживши про упередженість державного виконавця та оцінювача під час призначення та проведення оцінки.
На підставі заперечень проти результатів оцінки, постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві від 30 березня 2016 року призначено рецензування звіту про оцінку майна від 15 березня 2016 року, рецензентом призначено суб'єкта оціночної компанії ТОВ «Українська експертна група».
Згідно з проведеною ТОВ «Українська експертна група» рецензією від 19 квітня 2016 року встановлено, що звіт про оцінку майна, виконаний ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 15 березня 2016 року, виконаний з порушенням вимог чинного законодавства.
За результатами рецензування, суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група» був складений висновок про вартість майна від 16 травня 2016 року.
20 травня 2016 року на адресу Банку надіслано повідомлення державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д.Д. про визначену ТОВ «Українська експертна група» за результатами рецензування оцінку майна боржника разом з копією висновку від 16 травня 2016 року з експертної оцінки майна, відповідно до якого визначена вартість квартири станом на 16 травня 2016 року становить 2 542 232,00 грн. без ПДВ.
18 травня 2016 року державним виконавцем направлено ознайомлення із звітом про незалежну оцінку майна боржника.
Пунктом 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна разом із відповідними документами (в електронній або паперовий формі).
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби, який передав майно на реалізацію, про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Відповідачем ДП «Сетам» було розміщено в системі електронних торгів інформацію про майно, яка була зазначена державним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна.
Доказів будь-яких порушень з боку ДП «СЕТАМ» під час розміщення зазначеного оголошення матеріали справи не містять.
Відповідно до п.2 розділу VII Порядку, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку, з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».
При цьому ч.3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.
З матеріалів справи слідує, що ДП «Сетам» розміщено публікацію про проведення електронних торгів з продажу предмета іпотеки по лоту №151281 у двох засобах масової інформації, а саме: в газеті «Час Київщини» від 03 червня 2016 року та в газеті «Улюблена газета» від 05 червня 20163 року.
Крім того, з листа №2332/19-18-16 від 02 червня 2016 року слідує, що на виконання ч.5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», ДП «Сетам» письмово повідомило ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві, ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» та ОСОБА_3 про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту.
14 червня 2016 року банк отримав від ДП «СЕТАМ» повідомлення про реалізацію спірної квартири шляхом проведення електронних торгів за стартовою ціною 2 542 232,00 грн.
01 липня 2016 року були проведені електронні торги з реалізації спірного нерухомого майна, реєстраційний номер лоту № 151281, яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно з договором купівлі - продажу від 25 грудня 2007 року, реєстровий № 7439, за стартовою ціною продажу 2 542 232,00 грн.
За результатами проведених електронних торгів Державним підприємством «СЕТАМ» складено протокол № 179858 від 01 липня 2016 року. Актом державного виконавця про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 19 липня 2016 року затверджено результати реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , переможцем торгів визнано ОСОБА_1 .
Зі справи вбачається, що електронні торги були проведені ДП «Сетам» у відповідності з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431 (далі - Порядок), була дотримана відповідачем процедура підготовки та проведення торгів, в тому числі опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна. На час проведення оскаржуваних торгів звіт про оцінку майна був чинним.
Та обставина, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року у справі №755/9018/16-ц, яка набрала законної сили, було визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського управління юстиції в м. Києві Урбана Д.Д. що визначення за результати рецензування вартості та оцінки арештованого майна в межах виконавчого провадження №24977467 - квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , а також ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року , яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Попович Я.В. та старшого державного виконавця
цього Відділу Урбана Д.Л. у виконавчому провадженні №24977467 щодо передачі на реалізацію для проведення електронних торгів майна боржника ОСОБА_3 - вказаної квартири, стосується підготовчих дій державного виконавця щодо проведення електронних торгів.
Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року (справа №143цс14), від 18 листопада 2015 року (справа №6-1884цс15) та від 13 квітня 2016 року (справа №6/2988цс15) вказував, що головною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Посилання в апеляційній скарзі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на те, що проведені електроні торги мають бути визнані недійсними в зв'язку з порушенням прав Банку продажем предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 за нижчою ціною, не заслуговують на увагу, оскільки ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не приведено доводів порушення права Банку внаслідок продажу вказаної квартири за встановленою ціною.
Між тим, як видно з матеріалів справи заборгованість ОСОБА_3 перед Банком становить 1 871 876,77 грн., а на електронних торгах предмет іпотеки - спірна квартира була продана за 2 542 232,00 грн., тобто коштів, виручених від продажу квартири, достатньо для погашення заборгованості за кредитним договором, стягнутої на користь апелянта рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів права та законні інтереси Банку порушені не були, тому підстав для визнання недійсними цих торгів за позовом АТ «Державний експортно-імпортний банк України» не вбачається.
Позивачем за об'єднаним позовом ОСОБА_3 рішення суду не оскаржувалось, апеляційна скарга не подавалась.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у визнанні прилюдних торгів недійсними.
Позовні вимоги про визнання недійсними протоколу проведення прилюдних торгів № 179858 від 01 липня 2016 року, акту державного виконавця про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 19 липня 2016 року, свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, виданого 25 липня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 752, договору купівлі-продажу вказаної квартири, укладеного 03 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основних вимог про визнання електронних торгів недійсними.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого рішення .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Башинської Ольги Миколаївни, діючої в інтересах Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів
Повний текст постанови виготовлений 09 липня 2020 року.
Головуючий
Судді: