Унікальний номер справи: 757/57433/19-к Апеляційне провадження:11сс/824/1914/2020 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
23 червня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретареві ОСОБА_5
у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду розглянувши матеріали судової справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб уповноважених осіб Печерського УП ГУ НП у місті Києві, що полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей, викладених в його заяві про кримінальне правопорушення від 17 вересня 2019 року, отриманій цим управлінням 27 числа того ж місяця, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб уповноважених осіб Печерського УП ГУ НП у місті Києві, що полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей, викладених в його заяві про кримінальне правопорушення від 17 вересня 2019 року, отриманій цим управлінням 27 числа того ж місяця.
На обгрунтування слідчий суддя послалась на положення ст. ст. 2, 11, 214, 303, 306 КПК України, ст. 126 Конституції України, ч. ч. 1 та 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", вказала на вивчення змісту заяви про кримінальне правопорушення та долучену до скарги відповідь слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у місті Києві (а. с. 9), зауважила, що в заяві ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення відсутні докази, що підтверджують реальність конкретної події злочину, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення, визнала, що заява про кримінальне правопорушення містить лише загальні відомості та суб'єктивну оцінку Лісовським дій та не містить викладу обставин вчинення кримінальних правопорушень, і на цих підставах відмовила в задоволенні скарги по суті, пославшись також на те, що ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, задовольнити його скаргу, зобов'язати уповноважених осіб Печерського УП ГУ НП у місті Києві виконати вимоги ст. 214 КПК України, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
При цьому апелянт посилається на положення ст. 214 КПК України і тлумачить їх в тому сенсі, що від заявника не вимагається надавати будь-які докази на підтвердження його заяви про кримінальне правопорушення, а достатньо самого повідомлення про нього, акцентуючи увагу на тому, що таке повідомлення він зробив і досить чітко вказав, які саме дії та бездіяльність відповідальних працівників АТ "Ощадбанк" він вважає кримінально караними і чому саме.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апелянта в сукупності з матеріалами судової справи та додатково наданими відомостями, судова колегія визнає наступне.
Судовою практикою загально визнано, і це підтверджено рішеннями судів вищої інстанції, що, всупереч положенням ч. 3 ст. 307 та ст. 309 КПК України, апеляційним порядком можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, винесені по суті розгляду скарги, тому числі й на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у випадку, якщо при розгляді скарги і прийнятті рішення по її суті слідчий суддя явно не виконав обов'язків, покладених на нього чинним кримінальним процесуальним законом.
Як видно з матеріалів судової справи, у цьому конкретному випадку слідчий суддя, хоча і вказав на вивчення змісту заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, направлену ним до Печерського УП ГУ НП міста Києва і визнав, що ця заява не містить конкретних відомостей про вчинення кримінального правопорушення та доказів його вчинення, але залишив поза увагою, що у цій заяві прямо вказується на те, що внаслідок бездіяльності, що полягала у несвоєчасному, на його думку, оформленні банківських і нотаріальних документів, а також і діянь відповідальних осіб АТ "Ощадбанк", виявилося, що реальна сума коштів на банківському рахунку не відповідала нотаріальному розпорядженню, бо ці кошти були списані з банківського рахунку уже в процесі виконання нотаріального розпорядження. Таким чином, нотаріальне розпорядження виконане не було, що потягло спричинення матеріальної шкоди.
За таких обставин, висновок слідчого судді про відсутність в заяві взагалі відомостей про кримінальне правопорушення не відповідає матеріалам судової справи, бо зроблений не на основі їх дослідження та належної оцінки.
Міркування ж слідчого судді про необхідність надавати докази вчинення кримінального правопорушення не ґрунтується на чинному кримінальному процесуальному законодавству, зокрема і положеннях ст. 214 КПК України, які таких вимог перед заявником не ставлять.
Таким чином, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є самі по собі достатньою підставою не лише для перегляду прийнятого слідчим суддею рішення апеляційним порядком, а й для скасування або зміни цього рішення.
Визнаючи, що слідчий суддя не в повній мірі дослідив заяву ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, маючи на увазі загальні вимоги закону про безпосередність дослідження судом доказів; дозвіл суду апеляційної інстанції повторно досліджувати лише ті докази, які були досліджені судом першої інстанції або, якщо докази досліджені не були, то досліджувати їх лише, якщо про дослідження доказів учасники заявляли клопотання під час судового розгляду, а в цьому конкретному випадку слідчий суддя розглядав скаргу без участі заявника, отже і не вирішував подібних клопотань; зважаючи на особливості судового контролю, визначені ст. 422 КПК України; маючи на увазі також і положення ч. 6 ст. 9 КПК України, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржену ухвалу слідчого судді скасовує і призначає новий судовий розгляд,
В силу вказаного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб уповноважених осіб Печерського УП ГУ НП у місті Києві, що полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей, викладених в його заяві про кримінальне правопорушення від 17 вересня 2019 року, отриманій цим управлінням 27 числа того ж місяця, - задовольнити частково, вказану ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: