Постанова від 12.06.2020 по справі 372/4213/19

Справа № 372/4213/19 Гол. в суді першої інст. - Кравченко М.В.

Провадження № 33/824/1039/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.

Категорія: ст.124 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Витачів Обухівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 гривні, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з постанови судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 18 листопада 2019 року приблизно о 20 годині 30 хвилин в с. Трипілля Обухівського району Київської області по вул. Воздвиженській, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2103» державний номерний знак НОМЕР_2 не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків червоного кольору та звукової сирени, не зупинився, в подальшому водія було зупинено, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 27.12.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 гривні.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк апеляційного провадження як такий, що пропущений з поважних причин; постанову судді скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

В клопотанні зазначає, що він пропустив строк звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки внаслідок хвороби не був присутнім на оголошенні постанови судді, а судове рішення отримав поштою лише 15.01.2020 року. Ці обставини свідчать про поважність причини несвоєчасного подання ним апеляційної скарги до суду.

В апеляційній скарзі вказує, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою; не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалена при неповному з'ясуванні дійсних обставин справи.

Вказує, що суддя І-ї інстанції дійшов хибного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.

Стверджує, що обґрунтовуючи свій висновок про його винуватість у вчиненому, в порушення ст.ст.245, 251, 256, 276 КУпАП, суд послався лише на протокол про адміністративне правопорушення, який не може бути самостійним доказом. При цьому, в матеріалах справи відсутній будь-який інший доказ на підтвердження порушення ним ПДР України, зокрема відеозапис, фотознімки, пояснення свідків.

Вислухавши доповідь судді, заслухавши пояснення ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя; права на апеляційне оскарження; реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували би наведені апелянтом підстави.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ст. 252 КУпАП встановлено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду не дотримався вищевказаних вимог закону.

Відповідно до п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Обґрунтовуючи своє рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, суддя І-ї інстанції, послався на адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №511728 від 18.11.2019 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та інші матеріали справи.

Натомість, як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи, крім адміністративного протоколу, відсутні інші належні та допустимі докази, які б підтверджували не дотримання водієм вимог п.2.4 ПДР України.

Крім того, на неодноразові запити апеляційного суду щодо забезпечення явки у судові засідання особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, та надання відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського, Обухівське ВП ГУ НП в Київській області жодним чином не відреагувало та відповіді не надало.

За таких обставин, доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів, крім адміністративного протоколу, на підтвердження порушення ним ПДР України, зокрема пояснень свідків події, відеозапису з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції або фотознімків, є слушними та обґрунтованими.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення положень ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з'ясував інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, а тому постанова судді місцевого суду як незаконна підлягає скасуванню, а провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - закриттю.

Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено, що у постанові судді І-ї інстанції невірно вказано населений пункт, де проживає ОСОБА_1 , а саме: замість "с. Трипілля" помилково вказано "с. Витачів".

Так, питання виправлення описки, допущеної у постанові про адміністративне правопорушення, не врегульовано нормами КУпАП. Разом з тим, з метою додержання принципу законності та неупередженості, в даному випадку доцільно застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про виправлення описки керуватися ст. 379 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вказанаописка не впливає на суть постанови, а тому підлягає виправленню в порядку ст. 379 КПК України.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Обухівськогорайонного судуКиївської областівід 27 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 гривні - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події вказаного адміністративного правопорушення.

Виправити допущену у вступній частині постанови судді Обухівського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року описку в частині місця проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та замість назвинаселеного пункту "с. Витачів" вважати правильним населений пункт «с. Трипілля".

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко

Попередній документ
90319812
Наступний документ
90319814
Інформація про рішення:
№ рішення: 90319813
№ справи: 372/4213/19
Дата рішення: 12.06.2020
Дата публікації: 14.07.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: