Справа № 359/2817/20 Суддя в суді першої інст. - Ткаченко Д.В.
Провадження № 33/824/2141/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
12червня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участі:
особи,
яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1
захисника - Гелхвіїдзе Д.Р.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 03.04.2020 року о 23 год. 43 хв. в м. Бориспіль Київської області на перехресті вул. Київський Шлях та вул. В. Момота водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «KIA» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння він відмовився.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, прийнята в порушення ст.ст.245, 251, 252 КУпАП, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, а також порушенням права на справедливий суд.
Зазначає, що 03.04.2020 року о 23 годині 40 хвилин він рухався на автомобілі марки "КІА" д.н.з. НОМЕР_1 у м. Бориспіль, на перехресті вулиць Київський Шлях В.Момота , та дійсно був зупинений патрульними поліцейськими через не освічення номерного знаку, про що був складений відповідний протокол. Разом з тим, він не перебував за кермом автомобіля з ознаками наркотичного сп'яніння; на місці зупинки автомобіля успішно пройшов попередній тест на виявлення таких ознак та погодився на пропозицію патрульного поліцейського Барсуля Віталія пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння, за умови консультації з юристом. Інший інспектор Захарець О. після проходження попереднього тесту не виявила у нього жодних ознак наркотичного сп'яніння. Однак, патрульний поліцейський, навпаки почав відмовляти його від такої дії, посилаючись на те, що ця процедура потребує тривалого часу. Всі ці події фіксувалися за допомогою нагрудної камери поліцейського. Однак, в судовому засіданні, записи нагрудних камер були неповними, фіксували події не з початку зупинки автомобіля, на записах не відображалось проходження ним попереднього тестування та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вважає, що патрульні поліцейські порушили порядок огляду водія на визначення стану сп'яніння, встановлений ст.266 КУпАП. Як вбачається з відеозапису, йому не було роз'яснено патрульними поліцейськими, які саме підстави надали їм право вважати, що він знаходився в стані наркотичного сп'яніння.
Свідки, які засвідчили своїми підписами протокол про адміністративне правопорушення не були присутніми від самого початку складання протоколу. Їх пояснення зафіксовані на заздалегідь підготовлених друкарським способом бланках з типовим текстом, є ідентичними за формою та змістом. Тому він оцінює їх критично, як такі, що не узгоджуються із суттю адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі, та належними і допустимими доказами у справі, зокрема із відеофіксацією правопорушення з нагрудної камери, що додано до протоколу.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до нього складені з порушенням Інструкції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме:
- протокол серії ОБ №192300 від 04.04.2020 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння;
- письмові пояснення самого правопорушника, які були відібрані 04.04.2020 року, і за якими ОСОБА_1 вказав, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичній установі;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в медичному закладі;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських АІ 00053 та АІ 00127;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 04.04.2020 року;
Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, в їх сукупності, і які свідчать про те, що 03.04.2020 року о 23 год. 43 хв. в м. Бориспіль Київської області на перехресті вул. Київський Шлях та вул. В. Момота водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «KIA» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння він відмовився.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сп'яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). (п.7 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Твердження апелянта про те, що працівниками поліції порушено порядок виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, що безпосередньо впливає на доведеність для проходження медичного огляду та його проведення є безпідставним та не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Та обставина, що наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення неповний відеозапис з боді-камер поліцейських, який би зафіксував факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, не може спростовувати винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України та впливати на законність постанови судді І-ї інстанції, за наявності у матеріалах справи інших належних на допустимих доказів, які узгоджуються між собою та досить об'єктивно відтворюють обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Суд критично ставиться до твердження апелянта ОСОБА_1 про його невинуватість, оскільки це суперечить об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи, а також спростовується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду як в суді І-ї інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко