Справа № 760/424/20 Суддя в суді першої інст. - Зелінська М.Б.
Провадження № 33/824/1220/2019 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
29 травня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С
за участі:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Харченка С.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Харченка С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням положень ст.36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062841 від 06.01.2020 року, ОСОБА_1 , 06.01.2020 року о 08 год. 46 хв. в м. Києві по вул. Солом'янська, 16б, здійснив стоянку, залишивши автомобіль марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , не вжив всіх заходів та допустив його самовільний рух, внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на припаркований позаду автомобіль марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги 15.12 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062842 від 06.01.2020 року, ОСОБА_1 , 06.01.2020 року о 09 год. 08 хв. в м. Києві по вул. Солом'янська, 16б, керував автомобілем марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, блідність шкірного покрову, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду Київської області від 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Харченко С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Вказує, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою; винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини;не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам; підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення; не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.
Апелянт зазначає, що він, як адвокат ОСОБА_1, не мав достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки клопотань та заперечень для повного та всебічного розгляду справи. Ні він, ні його довіритель не були повідомлені належним чином про розгляд справи, призначений на 11.02.2020 року. Судову повістку ОСОБА_1 отримав лише 12.02.2020 року. За таких обставин, вважає, що порушено право ОСОБА_1 на захист.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинення його працівниками поліції. Поліцейськими не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ПДР України. Відеозапис, що знаходиться в матеріалах справи, цих обставин не фіксує та не розкриває суті правопорушення.
Зазначає, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування особою транспортним засобом і встановлення цього факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Зазначене у протоколі обвинувачення є нечітким та незрозумілим. Зокрема, у протоколі не сформульовано, який огляд та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи в найближчому закладі охорони здоров'я) ОСОБА_1 має пройти огляд на вимогу поліцейського. Внаслідок невірного і нечіткого формулювання суті правопорушення водій позбавлений права на захист, отже обвинувачення йому не зрозуміле.
Звертає увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що унеможливлює прийняття у справі законного та обґрунтованого рішення. Зокрема, працівниками поліції не встановлено час скоєння правопорушення, оскільки час вказаний у протоколі як 09 годин 08 хвилин не співпадає із часом початку відеозапису 8 годин 48 хвилин 06.01.2020 року. Крім того, з відеозапису вбачається, що патрульні поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Вказує, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу, у ОСОБА_1 не виявлено жодної ознаки наркотичного сп'яніння, а відеозапис не фіксує наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, передбачених Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015 року.
Стверджує, що у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Більше того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду; в чому саме він обвинувачується та яка відповідальність настає у відповідності до ст.130 КУпАП, а також не надали змоги скористатись юридичною допомогою та написати пояснення з приводу цього.
Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції, що він не керував автомобілем і проведення огляду його на стан сп'яніння є незаконним та безпідставним.
Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури огляду та спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Стверджує, що показання свідків не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. Зокрема, у своїх письмових поясненнях свідки вказують, що в їх присутності водій відмовився від проходження перевірки на встановлення стану сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" та у лікаря-нарколога. В той же час протокол відносно ОСОБА_1 не містить даного факту. З відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонує пройти процедуру у встановленому законом порядку, але не пояснює що це означає ні свідкам, ні ОСОБА_1 . Також зазначає, що свідки підписали незаповнені бланки, які в подальшому заповняв працівник поліції, тобто свідки не були присутні під час складання протоколу.
Вказує, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування автомобілем та не здійснили тимчасове затримання транспортного засобу, що в сукупності з іншими доказами, свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.
Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Причиною ДТП стала технічна несправність автомобіля, а ОСОБА_1 , в свою чергу, вжив всіх необхідних заходів для недопущення самовільного руху транспортного засобу. Таким чином, ОСОБА_1 не порушував п.15.12 ПДР України, а тому звинувачення, зазначене у протоколі не відповідає фактичним обставинам справи, а протокол вимогам ст.256 КУпАП. Долучена до протоколу схема місця ДТП не відповідає вимогам наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року, а тому є неналежним доказом у справі і потребує доопрацювання. Зокрема, на схемі працівниками поліції взагалі не зазначено автомобіль ОСОБА_1 , хоча відомості про нього вказані на звороті схеми; не визначено сталі орієнтири, всі вимірювання проведені лише по відношенню до елементів дороги. при цьому і сама дорога намальована так, що не відповідає дійсності; не зазначено чітке місцезнаходження припаркованих автомобілів; не визначено координати зіткнення; не зазначені уламки кузову на дорозі на інших частин автомобілів; відсутні відомості щодо гальмівного шляху; не визначена ширина тротуарів.
Вважає, що невідповідність схеми ДТП вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного та обґрунтованого судового рішення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме:
- протокол серії ДПР18 №062842 від 06.01.2020р про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння;
- протокол серії ДПР18 №062841 від 06.01.2020р про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП;
- схемою місця ДТП від 06.01.2020 року;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в медичному закладі;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, в їх сукупності, і які свідчать про те, що ОСОБА_1 , 06.01.2020 року о 08 год. 46 хв. в м. Києві по вул. Солом'янська, 16б, здійснив стоянку, залишивши автомобіль марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , не вжив всіх заходів та допустив його самовільний рух, внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на припаркований позаду автомобіль марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги 15.12 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062842 від 06.01.2020 року, ОСОБА_1 , 06.01.2020 року о 09 год. 08 хв. в м. Києві по вул. Солом'янська, 16б, керував автомобілем марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, блідість шкірного покрову, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). (п.7 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника Харченка С.В. на те, що право на захист ОСОБА_1 порушено внаслідок незначного проміжку часу, недостатнього для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки клопотань, заперечень для повного та всебічного розгляду справи, є необґрунтованим, оскільки як вбачається з розписки захисника Харченка С.В. (а.с.20), з матеріалами справи про адміністративне правопорушення він ознайомився 29.01.2020 року, а судове рішення у справи прийнято 11.02.2020 року. Ці обставини свідчать про те, що захисник мав цілком достатньо часу для підготовки правової позиції захисту. Крім того, під час апеляційного розгляду права, передбачені ст.268 КУпАП України, ОСОБА_1 були забезпечені належним чином.
Суд критично ставиться до твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки це суперечить об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи, а також спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду як в суді І-ї інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а зазначене у протоколі обвинувачення є не чітким та незрозумілим, на думку апеляційного суду, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання апелянта на те, що свідки події не були присутні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а протокол, в порушення ст.256 КУпАП, був складений з численними порушеннями, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується наявними у справі письмовими доказами.
Твердження захисника щодо проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння з порушенням ст.266 КУпАП, не затримання патрульними поліцейськими його транспортного засобу, відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду та не відсторонення водія від керування транспортним засобом, не може впливати на законність постанови та спростовувати порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою, та повністю підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до п. 15.12 ПДР України, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що причиною ДТП стала технічна несправність автомобіля, а не порушення водієм ОСОБА_1 п. 15.12 ПДР України, спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об'єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об'єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 та п.15.12 ПДР України.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Порушень вимог закону при складенні протоколів про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Харченка С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 рокущодо ОСОБА_1 за ст.124 та за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко