ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 липня 2020 року м. Київ 640/9760/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 13.05.2020 «Про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з позовом» ОСОБА_1 , та клопотання б/н від 29.05.2020 «Про залишення позову без розгляду» приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста
Києва Павелків Тетяни Леонідівни
про визнання протиправними та скасування постанов
представники позивача та відповідача - не з'явилися,
сторін:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 15) (далі - відповідач або Павелків Т.Л. або Приватний виконавець), у якому, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви б/н від 05.05.2020, позивачка просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 60598937 від 15 листопада 2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків ( Вольф) Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 26 грудня 2019 року, в частині накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), який належить ОСОБА_1 та відкритий у Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приват банк", винесену у виконавчому провадженні № 60598937.
Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 акцентується на протиправності спірних постанов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/9760/20, призначено справу до розгляду за правилами, передбаченими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), у судове засідання на 04.06.2020.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 витребувано у Відділення поштового зв'язку № 5 м. Одеса (65005) (адреса: 65005, м. Одеса, вул. Болгарська, 39) інформацію щодо отримання та вручення адресату - ОСОБА_4 поштового листа з ідентифікатором № 0210100219349, відправленого з відділення АТ "Укрпошта" № 02101 18.11.2019; витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни докази отримання позивачем - ОСОБА_1 копії постанови № 60598937 від 15.11.2019 про відкриття виконавчого провадження; витребувано у ОСОБА_1 інформацію щодо реєстрації місця проживання станом на листопад 2019 року з відповідними доказами; витребувано у Державної міграційної служби України (адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, будинок 9, ідентифікаційний код 37508470) інформацію щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) станом на листопад 2019 року.
Поряд з цим розгляд справи 04.06.2020 та 18.06.2020 було відкладено, справу призначено до розгляду на 09.07.2020.
Вказаної дати представники сторін в судове засідання не з'явилися.
В той же час позивачкою подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.
За ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 194 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За таких обставин з огляду на заявлене позивачкою клопотання, беручи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання 09.07.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01051 052444 6 та № 01051 0525445 4, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів згідно ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 268 КАС України.
Разом з тим суд примічає, що у відповідності до ч. 1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Так у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач зауважує на недоведеності позивачкою протиправності оскаржуваних постанов, а тому просить суд відмовити в позові у повному обсязі.
Разом з цим суд примічає про подання 02.06.2020 відповідачем заяви про залишення позову без розгляду, яка мотивована обізнаністю позивачки про спірні постанови 19.02.2020, що свідчить про пропущення останньою строків звернення до адміністративного суду.
В свою чергу у позові позивачка зазначила про отримання нею оскаржуваних постанов лише у травні 2020 року.
Вирішуючи по суті заяви сторін, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як видно з матеріалів справи, спірні постанови позивачка отримала 08.05.2020, що підтверджується відміткою про отримання поштового відправлення № 02094 2010701 0, обставини чого, між іншим, відповідачем не заперечуються.
Поряд з цим доказів реального вручення позивачці рішень Приватного виконавця до травня 2020 року матеріали справи не містять.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо обізнаності позивачки про оскаржувані постанови за обставин подання нею 19.02.2020 заяви про зняття арешту з рахунку, позаяк подання такої заяви не свідчить про обставини вручення ОСОБА_1 оскаржуваних постанов в розрізі положень Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вказане, проаналізувавши у сукупності наведені позивачкою у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, з метою забезпечення можливості останній звернутись до суду для вирішення спору, беручи до уваги отримання ОСОБА_1 оспорюваних постанов 08.05.2020, суд вважає заяву про поновлення строку на звернення до суду обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим пропущений позивачкою строк звернення до суду підлягає поновленню, разом з тим, клопотання про залишення позову без розгляду відповідача є, за наведених висновків, невмотивованим, тому суд відмовляє у його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 29.05.2020 «Про залишення позову без розгляду» приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л.
2. Заяву б/н від 13.05.2020 «Про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з позовом» ОСОБА_1 - задовольнити.
3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко