Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
з питань закриття провадження в частині
10 липня 2020 року м. Київ № 640/10845/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним і скасування розпорядження,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Женева) з позовом до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України (далі - відповідач 1, Експертно-апеляційна рада), Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач 2, Нацкомфінпослуг), в якому просить: визнати протиправними дії та бездіяльність Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України; визнати протиправним та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг №2701 від 17.12.2019 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником Державної регуляторної служби України подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту першого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання обґрунтоване тим, що Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України не є органом державної влади, не здійснює владні управлінські функції та не є юридичною особою, а є лише постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування, яким є Державна регуляторна служба України.
Розглянувши наявні матеріали у справі, подані учасниками справи документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 724, Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
Статтею 3 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII (далі також Закон №222-VIII) встановлено, що державна політика у сфері ліцензування ґрунтується, зокрема, на принципі дотримання законності шляхом того, що повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування (ДРС), Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування та порядок набрання чинності рішеннями органу ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами.
Згідно із статтею 4 Закону № 222-VIII спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, серед іншого: здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування; утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність.
Відповідно до першої та другої частин статті 5 Закону № 222-VIII Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Частиною одинадцятою статті 5 Закону № 222-VIII встановлено, зокрема, що рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатом, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Таким чином, із приписів статей 4 та 5 Закону № 222-VIII прямо вбачається, що саме ДРС видає відповідне розпорядження, яке за своєю суттю є актом індивідуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, дії та рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування жодним чином не можуть порушувати права та інтереси позивача, оскільки за своєю суттю не є рішенням, прийнятим суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У зв'язку з вищенаведеним, провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження дій та бездіяльності Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України підлягає закриттю, а клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Клопотання представника Державної регуляторної служби України про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №640/10845/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 295-297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.П. Шулежко