ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 липня 2020 року м. Київ № 640/1249/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку питання про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліної Л. О. в адміністративний справі за позовом Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 суддею призначено Маруліну Л. О.
Ухвалою суду від 23.01.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справи.
У подальшому, ухвалою від 14.02.2020 задоволено клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Через канцелярію суду 03.06.2020 надійшло клопотання відповідача про відвід судді, яке вмотивоване наявністю сумніву в упередженості судді через недопуск представника відповідача у судове засідання.
Ухвалою суду від 02.07.2020 заявлене клопотання Національного банку України визнано необґрунтованим, справу передано на автоматичний розподіл для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу від 07.07.2020 суддею визначено Шевченко Н. М.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
У той же час, частиною 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006). Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У ст. 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Важливо зазначити, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі «Білуха проти України», стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Із поданої заяви убачається, що відповідачем отримано повістку Окружного адміністративного суду з інформацією про судове засідання 28.05.2020 о 10:20, на яке представника Національного банку України не допущено за відсутності документів, підтверджуючих право такого представника представляти інтереси відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 10 КАС України розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
Учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ст. 42 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 59 КАС України передбачені документи та вимоги до них, що підтверджують повноваження представників.
Таким чином, у закритому судовому засіданні мають право бути присутніми лише учасники справи, у тому числі представники учасників, повноваження яких підтверджуються відповідними документами.
Відповідач посилається на положення ч. ч. 2 ст. 199 КАС України, відповідно до якої секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, хто з учасників справи бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників справи, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
У той же час, із особливостей розгляду справи у закритому засіданні убачається неможливість відкриття судового засідання без перевірки повноважень присутніх осіб.
У будь-якому випадку, допуск або недопуск особи до участі у судовому засіданні є рішенням головуючого судді на виконання завдань процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки відповідачем заявлено єдине обґрунтування заяви - процесуальне рішення судді, що не може бути підставою для відводу, суд убачає підстави для відмови у задоволенні заяви Національного банку України.
Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Національного банку України про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліної Л. О. від розгляду справи № 640/1249/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко