ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 липня 2020 року м. Київ № 640/11948/20
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м Київ, проспект Гонгадзе, 5-б, код ЄДРПОУ 34482497), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 30.04.2020 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 55 912,82 грн у виконавчому провадженні №61949023.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки державним виконавцем не здійснювались заходи з примусового виконання рішення, а виконавчий документ був повернутий стягувач за його заявою. У позовній заяві зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази стягнення з боржника на користь стягувача коштів повністю або частково, що виключає стягнення виконавчого збору з боржника.
Ухвалою суду від 03 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на адміністративний позов до суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
09.10.2019 року до позивача надійшов повний текст рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2019 року у справі № 910/6311/19, яким було ухвалено стягнути в порядку регресу з позивача на користь ПРАТ «СК «Альфа Страхування» збитки у розмірі 550 865,26 грн та судовий збір у розмірі 8262,98 грн.
11.03.2020 року позивач отримав постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 року у справі № 910/6311/19, якою рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2019 року залишено без змін.
В зв'язку із чим, позивач звернувся до розпорядника коштів в особі Головного управління Національної гвардії про необхідність виділення позивачу коштів у розмірі 559 128,24 грн, що підтверджується листом позивача від 17.03.2020 №78/6-590.
27.04.2020 позивач отримав ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2020, якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі № 910/6311/19.
28.04.2020 до позивача надійшла заява ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» від 28.04.2020 № 1264/18 з пропозицією сплатити в добровільному порядку кошти, визначені резолютивною частиною рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі № 910/6311/19. Разом із заявою ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» надало позивачу копію листа від 27.04.2020 №б/н до відповідача з клопотанням про залишення без розгляду його заяви від 21.04.2020 про відкриття виконавчого провадження та повернення наказу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 № 910/6311/19
04.05.2020 року Головне управління Національної гвардії України надало позивачу довідку про зміни до кошторису на 2020 рік від 04.05.2020 № 27/32/2-10/184 та виділило позивачу кошти в сумі 559 129 грн для сплати ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ».|
В зв'язку із чим, платіжним дорученням № 1571 від 04.05.2020 позивач сплатив ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» кошти в сумі 8 262,98 грн в якості відшкодування судового збору, сплаченого до Господарського суду міста Києва, а платіжним дорученням № 1572 від 04.05.2020 сплатив кошти в сумі 550 865,26 грн, в якості відшкодування шкоди в порядку регресу.
21.05.2020 позивач отримав постанову відповідача від 30.04.2020 року про повернення стягувачу в особі ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» виконавчого документа у виконавчому провадженні № 61949023 та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 55 912,82 грн у виконавчому провадженні №61949023.
Незгода позивача із прийнятою постановою зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до положень частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.
Відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліменті). (ч. ч. 1-4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»)
Частиною 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачається, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, а саме пунктів 20, 21 Розділу ІІІ «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Таким чином, у разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання.
Судом встановлено, що постанову заступника начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2020 ВП № 61949023 про стягнення виконавчого збору у розмірі 55912,82 грн винесено, у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу за заявою останнього.
Втім, виконавчий збір не може бути стягнутий лише на підставі повернення виконавчого документа стягувачу за заявою останнього. Законодавством передбачено, що виконавчий збір стягується з урахуванням фактично стягнутої суми заборгованості у виконавчому провадженні. Відтак, у разі повернення виконавчого документа стягувачу та за відсутності фактів стягнення заборгованості обов'язок щодо сплати виконавчого збору у боржника не виникає.
Стягнення виконавчого збору без реального стягнення суми заборгованості з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувача за заявою останнього призведе до виникнення умов для повторного стягнення з боржника суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Дані висновки суду узгоджуються з постановою Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 761/11524/15-ц.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач вжив всіх залежних від нього заходів для виконання в добровільному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 у справі № 910/6311/19, сплативши заборгованість відповідно до платіжних доручень №1571 та №1572 від 04.05.2020 року. Відповідач, в свою чергу, ніяких дій щодо стягнення вказаних сум не здійснював.
Крім того, суд вважає за потрібне звернути увагу на те, що заява ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» від 27.04.2020 № б/н про повернення виконавчого документу без виконання надійшла до відповідача 29.04.2020 за реєстраційним номером №19091, а заява ПРАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» від 21.04.2020 №б/н про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом, надійшла до відповідача 29.04.2020 року за реєстраційним номером № 19090.
Тобто, до моменту відкриття відповідачем виконавчого провадження №61949023 постановою від 30.04.2020 року, на розгляді у відповідача вже перебувала заява «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» від 27.04.2020 року про повернення виконавчого документу без виконання.
А тому заява про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2020 року, яка надійшла до відповідача 29.04.2020 року не підлягала розгляду та вирішення по суті.
Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження від 30.04.2020 ВП № 61949023 та винесення постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки така постанова не відповідає вимогам ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", а тому є протиправною та повинна бути скасована.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 287, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-а, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити повністю;
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2020 року про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виконавчого збору у розмірі 55 912,82 грн у виконавчому провадженні №61949023;
3. Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м Київ, проспект Гонгадзе, 5-б, код ЄДРПОУ 34482497).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).
Суддя Н.Г. Вєкуа