ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2020 року м. Київ № 640/14984/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ ГРУП"
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.,
Товариством з обмеженою відповідальністю «МКМ ГРУП» (адреса: 03118, м. Київ, вул. Козацька, 118, ідентифікаційний код - 37746698) (далі - позивач або Товариство або ТОВ «МКМ ГРУП») подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 29.05.2020 № 1594566/37746698;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати розрахунок № 35 від 08.05.2020 до податкової накладної № 177 від 11.09.2019, поданий до ТОВ «МКМ ГРУП».
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID- 19 на території України введено карантин, що в свою чергу призвело до додаткового фінансового навантаження та тимчасової неможливості здійснювати позивачем господарської діяльності повною мірою. Крім того, позивачем не планувалися додаткові витрати пов'язані зі сплатою судових витрат.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що юридичні особи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки не планування позивачем витрат пов'язаних зі сплатою судового збору не є тією обставиною, яка надає можливість відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.
Таким чином, сума судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 2102,00 грн.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, однією з позовних вимог є - зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати розрахунок коригування № 35 від 08.05.2020 до податкової накладної № 177 від 11.09.2019, поданий ТОВ "МКМ ГРУП". Однак, дії щодо реєстрації розрахунку коригуванням відносяться до компетенції Державної податкової служби України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. та редакції позовної заяви з зазначенням належного відповідача в частині вимог щодо зобов'язання зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 172, 241-243, 248, КАС України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про можливість усунення недоліків протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не пізніше ніж п'ять днів з дня закінчення дії карантину на території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко