про відмову у забезпеченні позову
10 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2552/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» про забезпечення позову у справі №620/2552/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» (адреса для листування: вул. Коцюбинського, 49-А, к. 2020, м. Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: просп. Перемоги, 129, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ - 39313557) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2020 №1644860/39313557 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02.06.2020 №2 (загальна сума з урахуванням податку на додану вартість - 321640,00 грн., сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту - 53606,67 грн.).
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2020 №32023/39313557/2, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.06.2020 №2 (загальна сума з урахуванням податку на додану вартість - 321640,00 грн., сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту - 53606,67 грн.), подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд», датою її отримання - 16.06.2020.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.06.2020 №58223 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2020 №63743 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
6. Зобов'язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» з переліку ризикових платників податків.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що усі оскаржувані ним рішення відповідачів прийняті податковим органом на припущеннях, безпідставно, з очевидними ознаками їх протиправності, оскільки первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань. Вважає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Також зазначив, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що дозволяє хоча б теоретично роботи такий вислів.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 10.07.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:
1. Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.06.2020 №58223 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
2. Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2020 №63743 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
3. Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2020 №1644860/39313557 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02.06.2020 №2 (загальна сума з урахуванням податку на додану вартість - 321640,00 грн., сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту - 53606,67 грн.).
4. Зупинити дію рішення Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2020 №32023/39313557/2, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
5. Заборонити Державній податковій службі України відмовляти у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ознаки протиправності оскаржуваних рішень є очевидними, що є підставою для забезпечення позову. Крім того позивач зазначив, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт такої відповідності покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту по господарських операціях. Таким чином, вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється, на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи.
Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.
Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.
Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (адміністративне провадження №К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми КАС України пов'язують можливість забезпечення позову.
Доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях щодо обставин, які ймовірно можуть мати місце у майбутньому, при цьому настання останніх не матиме невідворотних наслідків для позивача.
Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо очевидної протиправності оскаржуваних рішень, оскільки вказаним обставинам правова оцінка буде надана судом під час судового розгляду адміністративної справи.
Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.
Крім того суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень та заборони Державній податковій службі України відмовляти у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, який направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Трейд» про забезпечення позову у справі №620/2552/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій