Справа № 560/3041/20
іменем України
10 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участю:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Чернова В.В., представника відповідача Кравець І.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 січня 2020 року за №222430001265 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11 червня 2013 року по 17 травня 2014 року, з 03 червня 2014 року по 10 травня 2015 року, з 12 травня 2015 року по 08 травня 2017 року та з 22 липня 2017 року по 20 червня 2018 року та призначити пенсію згідно заяви від 24 січня 2020 року з моменту набуття на неї права, а саме з 06 листопада 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 листопада 2019 року йому виповнилось 60 років і маючи відповідний вік та необхідний страховий стаж, 24 січня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222430001265 від 27 січня 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи 26 років.
Підставою для відмови в призначенні пенсії відповідач вказав на недостатність страхового стажу.
Позивач вважає рішення про відмову в зарахуванні вищевказаних періодів роботи до страхового стажу протиправним, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
02 липня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що до страхового стажу не враховані періоди роботи ОСОБА_1 в Російській Федерації в ВАТ "Ігоревський деревообробний комбінат" з 11 червня 2013 року по 17 травня 2014 року, з 03 червня 2014 року по 10 травня 2015 року, з 12 травня 2015 року по 08 травня 2017 року та з 22 червня 2017 року по 20 червня 2018 року, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації за дані періоди роботи.
Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 24 роки 22 дні.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив наступне.
Суд встановив, що 24 січня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 січня 2020 року № 222430001265 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону № 1058-ІV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стражу роботи 26 років, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що позивача повідомлено листом № 2200-0301-8/6356 від 25 лютого 2020 року.
Підставою відмови у призначенні пенсії, зокрема слугувало те, що до страхового стажу не враховані періоди роботи ОСОБА_1 в Російській Федерації в ВАТ "Ігоревський деревообробний комбінат" з 11 червня 2013 року по 17 травня 2014 року, з 03 червня 2014 року по 10 травня 2015 року, з 12 травня 2015 року по 08 травня 2017 року та з 22 червня 2017 року по 20 червня 2018 року, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації за дані періоди роботи.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України №1058-ІV від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до ст. 27 Закону № 1058-ІV, розмір пенсії за віком залежить від тривалості стажу, заробітної плати та показників середньої заробітної плати по Україні.
Чинним механізмом нарахування пенсій передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01 січня 2004 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01 січня 2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно статті ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Для визначення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою. Обчислення пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу (стаття 6 Угоди).
Зарахування до страхового стажу періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі-Держави СНД), в тому числі до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати з 01 січня 2004 року за періоди роботи на території Держав СНД здійснюється при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного Фонду Держави СНД, на території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, при обчисленні розміру пенсії зарахування періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав починаючи з 01 січня 2004 року проводиться за умови підтвердження слати страхових внесків до відповідних Фондів держав - учасниць СНД на території яких проводилась трудова діяльність.
Як встановив суд, що згідно карток індивідуального обліку сум нарахованих виплат та інших винагород та сум нарахованих страхових внесків за 2013 - 2018 роки сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації за період роботи позивача проводилась лише у період його роботи з 11 червня 2013 року по 17 травня 2014 року, з 03 червня 2014 року по 10 травня 2015 року, з 12 травня 2015 року по 08 травня 2017 року, з 22 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року, з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року, з 01 червня 2018 року по 20 червня 2018 року, тому наведені відомості свідчать про наявність у позивача права на зарахування до загального страхового стажу цих періодів, оскільки за вказані періоди наявне підтвердження щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 січня 2020 року №222430001265 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11 червня 2013 року по 17 травня 2014 року, з 03 червня 2014 року по 10 травня 2015 року, з 12 травня 2015 року по 08 травня 2017 року, з 22 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року, з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року, з 01 червня 2018 року по 20 червня 2018 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 06 листопада 2019 року.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити частково.
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 січня 2020 року №222430001265 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11 червня 2013 року по 17 травня 2014 року, з 03 червня 2014 року по 10 травня 2015 року, з 12 травня 2015 року по 08 травня 2017 року, з 22 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року, з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року, з 01 червня 2018 року по 20 червня 2018 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 06 листопада 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк