Справа № 560/3046/20
іменем України
10 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у незастосуванні п. 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 станом на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року та неподанні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;
зобов'язати Хмельницький обласний військовий комісаріат вчинити дії щодо перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 станом на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, з урахуванням п. 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та подати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погодившись із розрахунком наведених складових грошового забезпечення звернувся до відповідача із заявами від 11 березня 2020 року та 18 травня 2020 року в яких просив оформити та подати до ГУПФУ оновлену довідку у якій провести перерахунок посадового окладу, окладу за військовим званням і відповідно надбавку за вислугу років, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, які встановлені Державним бюджетом України на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року та 01 січня 2020 року, множених на відповідні тарифні коефіцієнти у відповідності до Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 704 та норм приміток до її Додатків 1 та 14, Порядку № 45 на підставі Постанови № 103, для перерахунку основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року
Листами №14/2257 від 19 березня 2020 року та №14/2771 від 22 травня 2020 року, відповідач надав відповіді на заяви у яких відмовив у їх задоволенні, вказавши, що грошове забезпечення позивача визначено вірно згідно вимог чинного законодавства України, а також, що підстав для складання нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 17 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
03 липня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що Хмельницький обласний військовий комісаріат, відмовив у перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням згідно додатків 1, 14 Постанови 704, покликаючись на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб".
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 10 жовтня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , який станом на 01 березня 2018 року складав 6285 грн. (посадовий оклад - 3170 грн., оклад за військовим званням (ст. прапорщик) - 1020 грн. та надбавка за вислугу років (50%) - 2095 грн.
18 травня 2020 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив підготувати довідку про його грошове забезпечення станом на 01 січня 2018 року, на 01 січня 2019 року, на 01 січня 2020 року виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати та направити їх у Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області для перерахунку пенсії.
22 травня 2020 року відповідач листом №14/2771 повідомив позивача, що відповідно до п. 4 Постанови КМУ №704, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-XII міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ч. 1 ст. 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII).
Водночас, на реалізацію ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затверджено Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, п. 1 Постанови № 704, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
При цьому, у примітці 1 до Додатку 1 Постанови № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Подібне за змістом правове регулювання містить й примітка 1 до Додатку 14 Постанови № 704.
Аналіз наведених вище приписів Постанови № 704 свідчить про те, що розрахунки посадових окладів проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, що визначений Додатком 1 або Додатком 14.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, складав 1762 гривні, згідно зі статтею 8 цього ж Закону розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становив 3723 гривні. Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 1861,50 грн.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921 грн., а мінімальна заробітна плата - 4173 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 2086,50 грн.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2027 грн., а мінімальна заробітна плата - 4723 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 2361,50 грн.
Таким чином, при визначенні посадового окладу позивача неможливо застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, оскільки він є меншим від мінімально можливого множника - величини п'ятдесяти відсотків мінімальної заробітної плати. Саме тому, розрахунковою величиною, яка повинна застосовуватися для визначення посадового окладу позивача є 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року
Суд наголошує, що вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням станом на 01 січня 2018 року складає - 1861,50 грн., станом на 01 січня 2019 року складає - 2086,50 грн., станом на 01 січня 2020 року складає - 2361,50 грн.
При цьому, суд вважає доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку за заявою особи виготовляти оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, необґрунтованими, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на виготовлення оновлених довідок, може бути як рішення про підвищення грошового забезпечення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що, Пенсійного фонду України повідомляє державні органи, визначені Порядком № 45, так і відповідна заява пенсіонера.
Суд також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ольсон проти Швеції", а саме, норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції").
Нечіткість Постанови №704, коли Примітки до Додатків 1,14 на які покликається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.
Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "G.G. та інші проти Болгарії").
Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї, "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року, множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї, "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 та надати оновлені довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану, 64, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08202826)
Головуючий суддя П.І. Салюк