Справа № 560/923/20
іменем України
10 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України , Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області", Головного управління Національної гвардії України про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним неврахування Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" медичної документації під час перебування позивача у зоні АТО при первинному огляді та прийнятті постанови про причинний зв'язок захворювання "Так, пов'язане з проходженням військової служби" від 29.06.2017 року.
Також просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, та зобов'язати призначити та виплатити різницю між раніше сплаченою одноразовою грошовою допомогою та тим розміром грошової допомоги, на який він набув право у зв'язку зі зміною причин інвалідності.
В обґрунтування вимог покликається на те, що у період з 2003 по 2017 рік він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , є учасником АТО, 25.07.2017 був звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу частини.
13 березня 2018 року позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, виплачено одноразову допомогу в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
В подальшому, за результатами чергового огляду та на підставі переглянутих медичних висновків позивачу встановлено третю групу інвалідності, однак зі зміною причин інвалідності: захворювання визнане таким, що пов'язане із захистом Батьківщини».
У зв'язку з цим позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з заявою та пакетом документів, необхідними для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (зміна причини виникнення інвалідності) у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, з урахуванням раніше виплачених сум.
Військова частина повідомила про відмову у призначенні такої грошової допомоги та повернула документи без їх погодження, оскільки у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Позивач з цим не погодився, відтак звернувся до суду.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що позивачу після встановлення ІІ-ї групи інвалідності була призначена та виплачена одноразова грошова допомога. У той же час, позивач пройшов повторний медичний огляд, за результатами якого йому встановлено ІII (нижчу) групу інвалідності. Подані документи з висновком були скеровані до Головного управління Національної гвардії України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги. Головним управлінням Національної гвардії України за результатом розгляду поданих матеріалів документи повернуті без їх погодження, оскільки відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата грошової допомоги передбачена лише при встановлені вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності.
Оскільки Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не відмовляла позивачу у виплаті допомоги, просить відмовити у задоволенні позову.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" поданий відзив, у якому відповідач зазначає, що відповідно до направлення з військової частини НОМЕР_1 щодо проходження військово-лікарської комісії в ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» будь- яких даних про перебування ОСОБА_1 в зоні АТО, участь у бойових діях, або посвідчення учасника бойових дій станом на час первинного огляду не надходило. При проходженні ВЛК та при заповненні акта медичного огляду комісія про участь позивача у бойових діях не повідомлялась, посвідчення учасника бойових дій не надавалось.
Таким чином, військово-лікарською комісією винесена постанова про причинний зв'язок захворювання: "Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби".
В подальшому до ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» надійшла заява про перегляд свідоцтва про хворобу за №237 від 29 червня 2017 року, а позивачем пред'явлена довідка про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення і захисті неналежності, суверенітету та територіальної цілісності України та посвідчення учасника бойових дій. На підставі цих документів військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» переглянута постанова за №237 та прийнята постанова про причинний зв'язок захворювання - "Захворювання ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини". Таким чином, другий відповідач заперечує наявність протиправних дій станом на час проведення первинного огляду позивача.
Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін та залучив Головне управління Національної гвардії України як третього відповідача у справі.
Головним управлінням Національної гвардії поданий відзив, де відповідач зазначає, що зміна розміру одноразової грошової допомоги можлива при встановлені вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності. Вважає, що встановлення нижчої групи інвалідності позбавляє позивача права на отримання ОГД навіть при встановлені іншої причини виникнення інвалідності.
На виконання ухвали суду відповідачем наданий протокол №297/975 засідання комісії Головного управління Національної гвардії України, на якому було вирішено не здійснювати призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановлену на повторному огляді третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління Національної гвардії України, у яких він не погоджується з доводами відповідача. Вважає зміну причин виникнення інвалідності достатньою підставою для призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Головним управлінням Національної гвардії подані заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких покликається на те, що п.4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає обмеження підстав для виплати одноразової грошової допомоги, до яких входять лише встановлення вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності. Оскільки вказаний пункт не містить підстави "зміна причин виникнення інвалідності", для отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, просить відмовити у задоволенні позову.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2003 року по 2017 рік проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , у періоди з 14.06.2014 року по 11.07.2014 року, з 13.07.2014 року по 05.08.2014 року, з 12.05.2015 року по 11.07.2015 року та з 19.03.2017 року по 07.05.2017 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, що підтверджується копіями довідки №17 від 05.09.2017 року, посвідченням серії НОМЕР_2 і ніким не заперечується.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2017 року № 183 позивач звільнений зі служби, виключений зі списків особового складу військової частини.
13 березня 2018 року комунальним закладом Обласний центр медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою від 14.03.2018 року серії АВ №1092552. У зв'язку з цим йому виплачено одноразову допомогу в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму в сумі 158580,00 грн., що ніким також не заперечується.
В подальшому позивач звернувся до ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» з заявою про перегляд свідоцтва про хворобу №237 від 29 червня 2017 року, до якої долучено довідку про безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті неналежності, суверенітету та територіальної цілісності України та посвідчення учасника бойових дій.
27.03.2019 року за результатами переогляду, на підставі свідоцтва про хворобу №1 від 25 березня 2019 року та згідно з довідкою до акту огляду МСЕК позивачу встановлено третю групу інвалідності із захворюванням: «ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», тобто відбулась зміна причин виникнення інвалідності.
У зв'язку з цим позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з заявою від 12.04.2019 року та пакетом документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, та з урахуванням зміни причин інвалідності (у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018) з урахуванням раніше виплачених сум.
Матеріали були скеровані Головному управлінню Національної гвардії України.
Як вбачається з протоколу засідання комісії від 21.07.2019 року №297/975 Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2014 року, вирішено призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 за встановлену на повторному огляді третю інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини не здійснювати.
Згідно з листом-погодженням щодо перевірки документів на виплату одноразової грошової допомоги Головним управлінням Національної гвардії України повернуто документи позивача, які були надані на розгляд комісії, без їх погодження.
Листом від 19.08.2019 року №50/53/32-867 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про підстави відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та про повернення документів без їх погодження у зв'язку з відсутністю у позивача права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.21 Закону №876-VII передбачено, що військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
Суд звертає увагу на те, що згодом Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз.1 і 2) передбачають лише обмеження дворічним строком терміну, протягом якого зміна групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги у вищому розмірі. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати такої одноразової грошової допомоги (далі Порядок №975).
Підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та поверненні без погодження заяви позивача фактично стало встановлення третьої (нижчої) групи інвалідності.
Такий висновок відповідача суд вважає помилковим, оскільки, окрім зміни групи інвалідності відбулась зміна причин її виникнення, і саме ця зміна є тією, що передбачає право виплати ОГД у вищому розмірі.
Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. №402, визначено ( пункт 21.5) що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
- Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії (п. б).
- Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення (п. "в").
- Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії, і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій (п. "г").
Також ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII, крім інших, передбачені такі підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги як: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (пункт) та встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (пункт 5).
Отже, підставою для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям може бути як поранення (травма, контузія, каліцтво), так і захворювання.
Суд звертає увагу на те, що 27.03.2019 року позивачу за наслідками повторного огляду було встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, тобто відбулась зміна причин її виникнення. Така зміна причин інвалідності відбулась до спливу дворічного терміну з моменту встановлення йому 13 березня 2018 року другої групи інвалідності.
Відповідно до пункту 21.1 розділу 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Згідно з підпунктом «д» пункту 21.5 розділу 21 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 21.5 розділу 21 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
У той же час, вирішуючи першу позовну вимогу, суд виходить того, що докази протиправності дій Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" стосовно неврахування під час первинного огляду медичної документації (під час перебування позивача у зоні АТО) при прийнятті постанови про причинний зв'язок захворювання «ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" відсутні. Позивач не надав доказів того, що відповідні документи у свій час надавались відповідачу, але протиправно не були ним враховані. Зважаючи на це, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Вирішуючи другу позовну вимогу, а саме стосовно права позивача на отримання ОГД у зв'язку зі зміною причин інвалідності, суд звертає увагу на те, що закон передбачає можливість її виплати у разі встановлення військовослужбовцю іншої причини виникнення інвалідності.
Зазначений висновок вбачається з вищенаведених положень пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII (абзацом другим): «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється» та Порядком № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Право на отримання такої допомоги обмежене лише дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини ( зі зміною причин виникнення інвалідності) у відповідному розмірі, але з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд приходить висновку, що Головне управління Національної гвардії України необґрунтовано відмовило позивачу у задоволенні його заяви.
У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосуванні практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Сhahal v. Тhе United Kingdom, (22414/93) [1996] ЕСНR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправною відмову Головного управління Національної гвардії України у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з урахуванням зміни причин інвалідності, зобов'язавши вирішити питання виплати грошової допомоги у розмірі, передбаченому законом, та з урахуванням раніше виплачених коштів.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною причин встановлення групи інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до вимог пп. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та провести перерахунок та виплату суми одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною причин інвалідності, з урахуванням висновків суду та з урахуванням раніше виплачених коштів.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 липня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (вул. Будівельників, 25,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 08803796) Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" (вул. Проскурівського підпілля, 112,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 08734575)
Головуючий суддя І.С. Козачок