10 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1418/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Мельниченко В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправними і скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач, виконавець), в якому просить скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2020 року ВП№61777058 та про арешт коштів боржника.
Ухвалою від 05.06.2020р. вказаний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 17.06.2020р. провадження у справі відкрито та з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України й перебування головуючого судді у відпустці з 22.06.2020р. по 06.07.2020р. призначено її розгляд на 10:00 год. 08.07.2020р. Також цією ухвалою позивача та відповідача зобов'язано у строк до 06.07.2020р. надати докази. Сторонами ця ухвала в частині витребування доказів виконана.
Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено ухвалою від 08.07.2020р. та відкладено розгляд справи на 11:00 год. 10.07.2020р.
Відповідач в суд не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.
Водночас відповідачем подано відзив на позовну заяву, а також заяву про залишення без розгляду позовної заяви з підстав пропуску строку на звернення до суду, у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 08.07.2020р.
Позивач в судовому засіданні 10.07.2020р. підтримав позовні вимоги.
Постановленою в судовому засіданні ухвалою від 10.07.2020р. позивачу повернуто заяву від 09.07.2020р. про збільшення позовних вимог.
Відповідач в судове засідання знов не з'явилась.
Згідно з приписами статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Згідно із статтею 23 Закону України від 02.06.2016р. №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться, зокрема, відомості про: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) приватного виконавця; виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; офіс приватного виконавця.
У разі зміни відомостей, що згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України вносить інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.
Згідно із статтею 26 вказаного Закону, до інформації про офіс приватного виконавця належать: поштова адреса офіса; номер телефону, номер факсу офіса; адреса електронної пошти; номер мобільного телефону приватного виконавця.
За інформацією Єдиного реєстру приватних виконавців України (https://erpv.minjust.gov.ua/) приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Київ, номер посвідчення 0365 з датою видачі 10.06.2019р., інформація про її офіс: 02002, м.Київ, вулиця Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2.
Такі самі відомості про відповідача зазначив позивач у позовній заяві і саме за ними судом надсилались повістки та ухвали суду, про що працівником суду робились відповідні відмітки та складались довідки.
Повістку про виклик до суду та ухвалу про відкриття провадження і про витребування доказів відповідач отримала 23.06.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7302702169765. Про відкладення розгляду справи відповідача повідомлено засобами електронного зв'язку.
Отже, у розумінні статті 268 КАС України відповідач є такою, що повідомлена належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи.
За правилами ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.04.1996р. і по даний час зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується його паспортом серії НОМЕР_3 та довідкою Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області №833 від 26.05.2020р.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.06.2020р. №214314221, відомості щодо належного ОСОБА_1 нерухомого майна чи речових прав на таке майно відсутні.
З виданої АТ «Універсал Банк» довідки від 29.05.2020р. №QEVR-20200529-12305 вбачається, що у період з 01.01.2020р. по 29.05.2020р. позивач отримував на відкритий у вказаному банку рахунок заробітну плату від Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії».
Приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Київ, номер посвідчення 0365 з датою видачі 10.06.2019р., що підтверджується офіційними відомостями Єдиного реєстру приватних виконавців України (https://erpv.minjust.gov.ua/).
Восьмого квітня 2020 року ТОВ «Алекскредит» звернулось до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. із заявою про примусове виконання виконавчого напису №6039, виданого 04.04.2020р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 15351,00 грн.
У заяві стягувач зазначив адресу місця реєстрації боржника: АДРЕСА_1 ; та адресу проживання: АДРЕСА_4 .
До заяви було додано виконавчий напис та договір від 17.10.2019р. №2810956 про надання кредиту в сумі 7000,00 грн. (тіло кредиту) строком до 15.11.2019р., укладений між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 .
У договорі про надання кредиту зазначено, що адресами реєстрації та фактичного проживання позичальника є АДРЕСА_1 , натомість у виконавчому написі указану адресу зазначено як адресу реєстрації, а адресою проживання зазначено АДРЕСА_4 .
Дев'ятого квітня 2020 року приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№61777058 з примусового виконання виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. виконавчого напису від 04.04.2020р. №6039 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості в розмірі 15351,00 грн. та стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1535,10 грн.
Також 09.04.2020р. відповідачем прийнято постанову ВП№61777058 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти у межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди виконавця і витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 17886,10 грн., що містяться на належних боржнику рахунках, відкритих в ПАТ «ОТП БАНК», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «УКРСИББАНК», ПАТ «АЛЬФА-БАНК», ПАТ Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Вважаючи ці постанови протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Позовні вимоги мотивує тим, що 21.04.2020р. на його адресу надійшов, а 27.05.2020р. він отримав конверт з постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про стягнення основної винагороди приватного виконавця та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. З цих документів він дізнався, що відповідачем здійснюється примусове виконання виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. виконавчого напису від 04.04.2020р. №6039 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості в розмірі 15351,00 грн., в межах якого 09.04.2020р. прийняті постанови ВП№61777058 про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.
Позивач вказані постанови вважає протиправними і такими, що суперечать приписам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що його місце реєстрації та проживання, а також місцезнаходження майна не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює діяльність, оскільки він ніколи не мешкав у м. Києві і не має там майна, отже, на його думку відповідач була не уповноважена приймати до виконання виконавчий документ та відкривати виконавче провадження. Також з посиланням на статті 18, 52, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» та статтю 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач вважає протиправним накладення арешту на його кошти, які знаходяться на рахунках у банківських установах - АТ «УніверсалБанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки такі рахунки мають спеціальний режим використання, бо призначені для виплати заробітної плати та пенсії.
У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки, зокрема, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач зазначає, що у заяві про примусове виконання виконавчого документа, а також у виконавчому написі, що підлягав примусовому виконанню зазначено місце фактичного проживання боржника, а саме: АДРЕСА_4 , яке знаходиться у межах виконавчого округу, де здійснює свою діяльність приватний виконавець Дорошкевич В.Л. При цьому відповідач зауважує, що чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. З огляду на викладене відповідач вважає, що у неї не було підстав для повернення стягувачу виконавчого документа у зв'язку з пред'явленням його не за місцем виконання. Щодо постанови про арешт коштів боржника відповідач з посиланням на положення статей 48, 59, 73 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, що жодним доказом не підтверджується приналежність відкритих на ім'я позивача у банківських установах - АТ «УніверсалБанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» рахунків до рахунків із спеціальним режимом використання, або відношення грошових коштів на них до коштів, на які законодавством заборонено звертати стягнення. З цього відповідач робить висновок про правомірність постанови про накладення арешту на кошти боржника, оскільки вона не суперечить законодавству.
При вирішенні спору суд виходить з того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами частини 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих написів нотаріусів.
Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 4 вказаного Закону, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1404-VIII місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом № 1404-VIII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника.
Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Як підтверджується матеріалами справи, виконавчим округом відповідача у справі є саме місто Київ.
Тобто, приватний виконавець Дорошкевич В.Л. має право здійснювати дії, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах саме м. Києва, що є можливим у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.
Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Згідно з п.4 ч.2 ст.23 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частиною 1 статті 25 Закону № 1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону № 1404-VIII.
Частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За змістом статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вказаними приписами визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 25 Закону № 1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII, якщо місце проживання, перебування боржника-фізичної особи та місцезнаходження боржника-юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що визначальними для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем є вчинення таких дій щодо боржника який проживає в межах його виконавчого округу або знаходження майна боржника в межах цього ж виконавчого округу.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, місце реєстрації позивача вказано в його паспорті, копія якого знаходиться в матеріалах справи, а приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. має право на ведення незалежної професійної діяльності виключно у виконавчому окрузі м. Києва, що сторонами не заперечується.
Приймаючи виконавчий напис до виконання, відповідач виходила з того, що адресою боржника є зазначена у виконавчому написі нотаріуса адреса проживання боржника: АДРЕСА_4 , не зважаючи на вказану у цьому ж документі зареєстровану адресу місця проживання боржника у с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.
При цьому сам договір про надання кредиту від 17.10.2019р. №2810956, на якому вчинено виконавчий напис, містить виключно таку адресу реєстрації та місця проживання позичальника, як АДРЕСА_1 .
Адреса проживання позивача у м. Києві зазначена лише у виконавчому написі та заяві стягувача про примусове виконання рішення, жоден інший документ в матеріалах виконавчого провадження не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису.
Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За приписами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Частиною третьою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
На думку суду, застосоване у Законі № 1404-VIII словосполучення «місце проживання, перебування боржника-фізичної особи» означає саме місце проживання, перебування фізичної особи у розумінні Цивільного кодексу України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». При цьому зазначена у виконавчому написі адреса місця проживання боржника, з урахуванням вищевикладеного, не є його офіційною адресою місця проживання, оскільки виконавчий напис не відноситься до переліку документів, які визначені Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі пред'явлення виконавчого документа не за зареєстрованим місцем проживання боржника, стягувачем до заяви мали бути приєднані підтверджуючі документи, що дають змогу достовірно встановити, що боржник проживає, перебуває за адресою, зазначеною як місце проживання.
Висновок щодо необхідності подання стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження (у разі направлення виконавчих документів за місцезнаходженням майна боржника) доказів, які б підтверджували місце проживання боржника станом на момент подання такої заяви за відповідною адресою викладений у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 826/7969/16.
Згідно з частиною 5 статті 24 Закону № 1404-VIII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
На переконання суду, вищевикладене є підставою для висновку, що на момент відкриття спірного виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. не володіла достовірною інформацією про фактичне місце проживання боржника за вказаною у виконавчому написі адресою саме у м. Києві та не вжила жодних заходів щодо перевірки цієї інформації, оскільки у неї були наявні всі підстави для цього, виходячи з документів виконавчого провадження.
Натомість матеріалами даної справи підтверджується, що позивач має зареєстроване місце проживання, за яким дійсно мешкає та працює поза межами виконавчого округу міста Києва.
За відсутності доказів того, що боржник офіційно проживає у місті Києві, відповідач повинна була повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII.
Це означає, що відповідачем не додержано вимоги статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження його майна, а в іншому виконавчому окрузі.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем надсилались документи виконавчого провадження за адресою боржника, за якою він офіційно зареєстрований та проживає, тобто: АДРЕСА_1 . Крім того, суд зауважує, що кредитний договір, на якому вчинено виконавчий напис, не містить адреси позивача в м. Києві. Це переконливо свідчить про те, що відповідач була достовірно обізнана про те, що місце реєстрації та проживання боржника знаходиться поза межами виконавчого округу, в якому вона має право здійснювати діяльність.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не з'ясовано обставини, визначені частиною другою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо встановлення місця фактичного проживання боржника чи місця його перебування, та, як наслідок, протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2020 року ВП№61777058.
Отже, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналогічні висновки у тотожних правовідносинах зробив і П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.06.2020р. у справі №540/968/20.
Виходячи з того, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідно її скасування, то й інша оскаржувана позивачем постанова про арешт коштів боржника від 09.04.2020р., як похідна також підлягає скасуванню.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь з відповідачки на підставі ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139, 242, 243-246, 250, 255, 287 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про скасування постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною постанову від 09 квітня 2020 року ВП№61777058 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №6039, виданого 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості в розмірі 15351,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною постанову від 09 квітня 2020 року ВП№61777058 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (місцезнаходження: 02002, м.Київ, вулиця Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, посвідчення №0365 від 10.06.2019р.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 (шістдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлений, підписаний проголошений 10 липня 2020 р.
Суддя А.С. Пекний
кат. 105000000