09 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/881/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представника позивача Васильєвої М.В., представника відповідача Гордієнка К.В. розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування від 02.11.2019 р. № 0205705105,
встановив:
Позивач ТОВ «Амалтея» звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 02.11.2019 р. № 0205705105. Крім того в матеріалах справи міститься клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі 02.11.2019 р. прийнято рішення № 0205705105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ТОВ «Амалтея» штрафу у розмірі 640207,86 грн. та пені у розмірі 504430,76 грн. за період з 21.04.2018 р. по 19.08.2019 р. Позивач не погоджується із спірним рішенням, так як розрахунок штрафних санкцій, що доданий до рішення суперечить приписами нарахування пені та штрафів за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, що визначені ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та державне соціальне страхування, в зв'язку із чим є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 10.04.2020 року по справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та вирішено питання про відстрочку сплати судового збору ТОВ "Амалтея" до винесення рішення по справі.
30.04.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що розрахунок штрафної санкції та пені, який додано до оскаржуваного рішення, відповідає даним інформаційної системи контролюючого органу. Просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 07.05.2020 року судом задоволено клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та вирішено розглядати справу за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.05.2020 року.
Ухвалою від 28.05.2020 року задоволено клопотання позивача та відкладено підготовчого провадження на 09.06.2020 року.
Ухвалою від 09.06.2020 року позовну заяву залишено без руху та продовжено підготовче провадження на 30 днів.
Ухвалою від 16.06.2020 року продовжено розгляд адміністративної справи після залишення позовної заяви без руху та призначено підготовче засідання на 26.06.2020 року.
Ухвалою від 26.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 26.06.2020 року закінчено підготовче провадження у порядку письмового провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.07.2020 року.
Ухвалою від 03.07.2020 року відкладено розгляд справи 09.07.2020 року.
В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, з підстав викладених в позові.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі 02.11.2019 р. прийнято рішення № 0205705105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ТОВ «Амалтея» штрафу у розмірі 640207,86 грн. та пені у розмірі 504430,76 грн. за період з 21.04.2018 р. по 19.08.2019 р.
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частиною п'ятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина восьма статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина одинадцята).
Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята).
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 Розділу VII вказаної Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Розділу VII Інструкції №449. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Приписами абзаців 1, 2 пункту 5 Розділу VII Інструкції №449. на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Стосовно посилання позивача, що розрахунок штрафної санкції суперечить приписам нарахування пені та штрафів за несвоєчасну сплату ЄСВ, суд зазначає, що нормами Закону №2464-VI та Інструкції №449 не визначено вимог щодо оформлення розрахунку штрафних санкцій та пені. Форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, затверджена Інструкцією №449 (додаток 12) не передбачає жодних додатків, в тому числі і розрахунку штрафних санкцій та пені.
Крім того, дослідивши доданий до оскаржуваного рішення розрахунок штрафної санкції та пені, суд зазначає, що з нього можливо встановити дати виникнення боргу (недоїмки), суми боргу (недоїмки), дати погашення боргу, кількістю днів затримки сплати самостійно визначеної позивачем суми зобов'язання, відсотків і суми нарахованої штрафної санкції, суми нарахованої пені у залежності від кількості днів прострочення.
Також суд зазначає, що дослідивши дані інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме - зворотній бік облікової картки платника, а також первинні документи щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення) за позивачем рахувалась недоїмка за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Під час розгляду справи, позивач не надав суду доказів своєчасної сплати самостійно визначених сум зобов'язань з єдиного соціального внеску, та не надав іншого обґрунтованого розрахунку, на підтвердження доводів про помилковість здійснення розрахунку штрафу та пені контролюючим органом.
Що стосується доводів позивача про необхідність погодження оскаржуваного рішення з Пенсійним фондом, суд зазначає, що відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-У1 визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Отже, зазначеною нормою визначено обов'язок посадової особи органу доходів і зборів в разі несвоєчасної сплати єдиного внеску прийняти рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених Законом №2464-VІ, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і мигну політику, за погодженням з Пенсійним фондом.
Тобто погодженню Пенсійним фондом підлягає саме затверджений порядок нарахувань та сплати фінансових санкцій, а не безпосередньо прийняте уповноваженою особою контролюючого органу рішення.
Так, наказом Міністерства Фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 за погодженням у т.ч. Голови правління Пенсійного фонду України, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З урахуванням викладеного, суд не приймає такі посилання позивача до уваги при вирішенні справи по суті.
Крім того, також судом не приймається до уваги посилання позивача, що формування оскаржуваної вимоги у вихідний день та порушення строку її надіслання є підставою для її скасування, так як чинним законодавством України не встановлено жодних обмежень щодо дня тижня, в якому повинно бути сформоване рішень про нарахування пені та застосування штрафів.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення від 02 листопада 2019 №0205705105 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, отже підстави для визнання його протиправним та скасування у суду відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст. 77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90 КАС України).
Суд вважає, що в даному випадку відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (73025, м.Херсон, пр. Учбовий, 28/50, код ЄДРПОУ 21298452) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 липня 2020 р.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 111060000