Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 липня 2020 р. № 520/5700/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Управління Служби безпеки України в Харківській області протиправними, які полягають в неправильному обчисленні процентної надбавки за вислугу років (45 %, а не 50 % при вислузі років 25 років, 06 місяців, 23 дні); у незастосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” при складенні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 для перерахунку, обчисленні пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно; з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно; з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно відповідно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018; Законом України від 23.11.2018 №2629-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019; Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 відповідно;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Харківській області вчинити дії щодо обчислення процентної надбавки за вислугу років 50 % замість обчислених 45 %; щодо перерахунку ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно; з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно; з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018; Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019; Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 відповідно, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Харківській області скласти три окремі оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням обчисленої процентної надбавки за вислугу років 50 % замість обчислених 45 % для перерахунку пенсій ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018; Законом України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019 та Законом України від 14.11.2019 року № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 та невідкладно направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправні дії, які полягають в неправильному обчисленні процентної надбавки за вислугу років, а саме у визначенні 45 %, а не 50 % при вислузі років 25 років, 06 місяців, 23 дні, чим порушено права позивача. Також позивачем вказано, що відповідачем у 2018 та 2019 роках, а саме: з 01.03.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 01.08.2019, а також з 01.01.2020 по 31.12.2020 встановлено посадовий оклад позивача та оклад за військовим званням, з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. На думку позивача, відповідачем протиправно у 2018, 2019 та 2020 роках не було застосовано пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 відповідно. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 08.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останнім вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, представником відповідача зазначено, що твердження позивача про протиправне зменшення процентної надбавки за вислугу років з 50% до 45% не відповідають фактичній дійсності та обставинам справи, оскільки позивач при обґрунтуванні позовних вимог не звернув увагу на бланкетність норм Постанови 704, що мають посилання на відомчі нормативні акти. Внаслідок чого, в супереч вимогам діючого законодавства, не врахував функціональну різницю між фактичною вислугою років на військовій службі, що дає право на нарахування надбавки за вислугу років та загальний термін вислуги років, що обраховується для набуття право на пенсію, що в свою чергу призвело до хибності тверджень про набуття права для нарахування надбавки за вислугу років у розмірі 50%. Також представником відповідача вказано на помилковість доводів позивача стосовно протиправного незастосування пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з огляду на обставини того, постановою Кабінету Міністрів України №103 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року, проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови. Хоча в той же час, п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Відтак, на думку представника відповідача, позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому, ухвалою суду від 04.06.2020 року судом задоволено клопотання представника Управління Служби безпеки України в Харківській області про встановлення додаткового часу для подання доказів; встановлено Управлінню Служби безпеки України в Харківській області процесуальний строк для подання для подання доказів по справі №520/5700/2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до 16.06.2020 року.
Ухвалою суду від 18.06.2020 року задоволено клопотання представника Управління Служби безпеки України в Харківській області про встановлення додаткового часу для подання доказів від 15.06.2020 року; встановлено Управлінню Служби безпеки України в Харківській області процесуальний строк для подання доказів по справі №520/5700/2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до 30.06.2020 року.
Суд зазначає, що вказані клопотання представника відповідача стосувались питання обґрунтування власної правової позиції шляхом надання до суду витягів та копій з відомчих нормативних актів Служби безпеки України, а саме Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, що затверджена наказом Центрального Управління Служби безпеки України від 10.04.2018 р. № 515/ДСК, та Переліку посад та тарифних розрядів офіцерського складу в регіонах, органах військової контррозвідки, а також підрозділах Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз, Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, які утримуються за штатами регіональних органів Служби безпеки України, що затверджений наказом Центрального управління Служби безпеки України від 12.03.2018 р. № 380/ДСК, що мають гриф обмеження доступу “Для службового користування”.
Отже, від представника відповідача 30.06.2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення доказу «витягу з наказу №515/ДСК від 10.04.2020 р.» до матеріалів справи з урахуванням вимог Типової інструкції про порядок ведення і обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016р. №736, а також надання додаткового часу для отримання погодження надання доказу «витяг з наказу №380/ДСК від 19.06.2018 р.».
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає, що відповідно до положень ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Приписами ст. 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Також, суд зазначає, що відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вище викладене та обставини часткового надання представником відповідача доказів в обґрунтування власної правової позиції, а також з огляду на сплив строків розгляду даної справи, що передбачені приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про надання додаткового часу для отримання погодження надання доказу «витяг з наказу №380/ДСК від 19.06.2018 р.».
Отже, суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є підполковником запасу, який проходив військову службу в Службі безпеки України по 25.12.2006 року. При цьому, остання посада перед звільненням позивача була начальник відділення режимно-секретного відділу УСБУ в Харківській області.
Позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як особа, яка має право на військову пенсію, з 26.12.2006 року, основний розмір якої складає 65 % грошового забезпечення.
Позивачем із посиланням на обставини набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особа, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» вказано, що Управлінням Служби безпеки України і в Харківській області було складено довідку від 12.04.2018 року № 890 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії.
Отже, відповідно до даних довідки складові грошового забезпечення визначено у наступних розмірах: посадовий оклад став 6630,00 грн.; оклад за військове звання 1410,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 45 %, грошове забезпечення - 11658,00 грн.
Зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позов встановлено, що ОСОБА_1 було перераховано розмір грошового забезпечення в тому числі і надбавку за вислугу років, за результатом чого її розмір підвищений з 35% до 45%.
При цьому, позивачем вказано, що відповідачем при складенні зазначеної довідки процентна надбавка за вислугу років 25 років 06 місяців 23 дні була визначена у розмірі 45 %, а не 50 %, що свідчить, на його думку, про її зменшення.
Як вказано позивачем, розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до Додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за вислугу років 25 і більше складає 50 %.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про вчинення відповідачем протиправних дій стосовно неправильного обчислення процентної надбавки за вислугу років.
Також, позивач послався на обставини того, що середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці не були взяті до уваги для перерахунку пенсії та не прописані у відповідній довідки.
Водночас, позивачем наголошено, що у 2018, 2019, 2020 роках, а саме: з 01.03.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, а також з 01.01.2020 не було встановлено посадовий оклад та оклад за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Вказане свідчить про протиправне не застосування відповідачем у 2018, 2019 та 2020 роках пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 відповідно.
З приводу вказаних питань та з метою отримання оновленої довідки позивач 25.03.2020 року звертався із відповідною заявою на ім'я Голови Служби безпеки України.
Листом від 02.04.2020 року №22/4/О-2350/67 Служби безпеки України позивача було повідомлено про передачу його заяви до Управління Служби безпеки України в Харківській області.
В подальшому, листом Управління Служби безпеки України в Харківській області від 10.04.2020 року №70/21-О-358/316 позивачу було відмовлено у складенні оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.
Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), яка набула чинності 01.03.2018 року, встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Як встановлено під час розгляду справи, у подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103).
Відповідно до положень п. 1 Постанови №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Згідно із п. 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
При цьому, положеннями п. 3 Постанови №704 визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ. Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури. Міністерством юстиції. Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки. Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Судовим розглядом справи встановлено, що зазначеним порядком в системі Служби безпеки України є Інструкція про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, що затверджена наказом Центрального Управління Служби безпеки України від 10.04.2018 р. № 515/ДСК (далі - Інструкція № 515).
Згідно пункту 1 глави 1 розділу II Інструкції №515 посадові оклади військовослужбовців за типовими посадами визначаються згідно з додатками 1, 4 та 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до п.1 глави 3 розділу II Інструкції №515 військовослужбовцям, які проходять службу в органах, підрозділах, закладах та установах СБ України, виплачуються оклади за військовим званням згідно зі Схемою тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, яка наведена у додатку 14 до постанови.
Згідно з положеннями п. 1 глави 1 розділу III Інструкції №515 військовослужбовцям, крім курсантів навчальних закладів СБ України, виплачується надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням згідно із Розмірами надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які наведені у додатку 16 до постанови.
Відповідно до п.3 глави 1 розділу III Інструкції №515 вислуга років для виплати військовослужбовцям надбавки обчислюється:
- військовослужбовцям, призваним на військову службу, - з дня прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину;
- військовослужбовцям, які прийняті на військову службу із запасу, - з дня зарахування до списків особового складу органу, підрозділу, закладу або установи СБ України;
- військовослужбовцям, яким уперше присвоєно військове звання офіцерського складу або звання прапорщика (мічмана) чи звання рядового, сержантського та старшинського складу, - з дня підписання наказу про присвоєння звання (з урахуванням абзацу восьмого пункту 2 глави 1 розділу III цієї Інструкції);
- військовослужбовцям, які до прийняття (призову) на військову службу працювали в органах прокуратури і суду на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також тим, які проходили службу на посадах рядового і начальницького складу правоохоронних та інших державних органів України (СРСР, держав СНД), службу в органах і підрозділах поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, - з дня призначення на відповідну посаду;
- курсантам (слухачам) із числа громадян, які добровільно прийняті на військову службу, - з дня прибуття на навчання до військового навчального закладу (військового навчального підрозділу вищого навчального закладу), зазначеного в приписі, виданому військовим комісаріатом, а курсантам (слухачам) із числа громадян, які добровільно прийняті на військову службу після 08 серпня 1999 року, - з дня призначення на посаду курсанта (слухача) військового навчального закладу (військового навчального підрозділу вищого навчального закладу).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що підставою для нарахування надбавки за вислугу років є фактичний термін проходження військової служби.
При цьому, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивача було звільнено з військової служби 25.12.2006 року та відповідно до копії даних про звільнення військовослужбовця загальна вислуга років позивача станом на 23.11.2006 року складає 25 років, 06 місяців 23 дні, в тому числі військова служба 23 роки 01 місяць 24 дні, навчання у ВУЗі - 02 роки 04 місяці 29 днів.
Суд зазначає, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" визначено, які саме періоди стажу зараховуються до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону.
При цьому, відповідно до зазначеного нормативно-правового акту для набуття права на отримання пенсії до вислуги років зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Суд зазначає, що поняття вислуги років, що дає право на набуття права на пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і фактична вислуга років на військовій службі, що є підставою для виплати надбавки за вислугу років діючим військовослужбовцям згідно вимог Постанови №704 та Інструкції №515 є різними за змістом та функціональним призначенням.
Матеріали справи, а саме розрахунок пенсії за вислугу років від 21.12.2016 року, свідчать, що при призначенні пенсії позивачу, що відбулось 26.12.2006 року основний її розмір було розраховано з показника 65% грошового забезпечення (вислуга років 25) та, зокрема, визначено, що надбавка за вислугу років становить 35%.
Водночас, представником відповідача до суду подано копію довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, складної на ім'я позивача, від 20.11.2007 року №559, відповідно до якої грошове забезпечення за нормами чинними на 26.12.2006 року за посадою начальник 2 відділення РСО УСБУ в Харківській області, зокрема, включає в себе надбавку за вислугу років 35%.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з огляду на вислугу років позивача зі врахуванням саме періоду проходження військової служби надбавка за вислугу років відповідачем при складенні довідки від 12.04.2018 року №890 була обрахована правомірно із зазначенням показника 45%.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання дії Управління Служби безпеки України в Харківській області протиправними, які полягають в неправильному обчисленні процентної надбавки за вислугу років (45 %, а не 50 % при вислузі років 25 років, 06 місяців, 23 дні) та зобов'язання Управління Служби безпеки України в Харківській області вчинити дії щодо обчислення процентної надбавки за вислугу років 50 % замість обчислених 45 %.
Стосовно іншої частини позовних вимог позивача суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, в редакції чинній на час звільнення позивача із служби, (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що Кабінет Міністрів України на основі, та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України, відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановлює види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Зі структури Постанови №704 вбачається, що пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
При цьому, у пункту 4 постановляючої частини Постанови №704 містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до норми пункту 4 Постанови №704, на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Як встановлено судом під час розгляду справи, Постановою №103 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Однак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата (на чому наполягає позивач) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Відповідно до положень Постанови №704 в редакції Постанови №103 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Зазначені правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Суд зазначає, що Постанова №704 в редакції Постанови №103 є чинною та не скасована у встановленому законодавством порядку, у зв'язку з чим підлягає застосуванню.
Відтак, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про необхідність застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата з огляду на посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704, оскільки зазначені примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 06.07.2020 року по праві №580/368/20, та Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 01.06.2020 року по справі №1.380.2019.006597.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про позовних вимог позивача про визнання дій Управління Служби безпеки України в Харківській області протиправними, які полягають у незастосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” при складенні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 для перерахунку, обчисленні пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно; з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно; з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно відповідно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018; Законом України від 23.11.2018 №2629-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019; Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 відповідно та зобов'язання Управління Служби безпеки України в Харківській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно; з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно; з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018; Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019; Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 відповідно, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Управління Служби безпеки України в Харківській області скласти три окремі оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням обчисленої процентної надбавки за вислугу років 50 % замість обчислених 45 % для перерахунку пенсій ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік” на 01.01.2018; Законом України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2019 рік” на 01.01.2019 та Законом України від 14.11.2019 року № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020 та невідкладно направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 суд зазначає, що останні є похідними вимогами від первинних, а отже з огляду на висновки суду у даній справі задоволенню також не підлягають.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про зобов'язання Управління Служби безпеки України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства та враховуючи висновки суду у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання позивача.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.