Справа № 500/1213/20
10 липня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
позивача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Навроцької М.М.;
третьої особи: Усової К.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та визнання протиправною і скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) з відкриття 18.02.2020 виконавчого провадження №61314338 з виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 136809,84 грн, винесеної в межах виконавчого провадження №60501379.
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) від 18.02.2020 про відкриття виконавчого провадження №61314338 з виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 у розмірі 135843,05 грн, винесеної 05.11.2019 року в межах виконавчого провадження №60501379.
Ухвалою судді від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №500/1213/20.
Ухвалами суду від 11.06.2020, 22.06.2020 та 30.06.2020 розгляд справи було відкладено.
26.06.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що 05.11.2019 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60501379. Відповідно до частини четвертої ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Тому, 05.11.2019 державним виконавцем також винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Зазначив, що з виконання вищевказаного виконавчого провадження, державним виконавцем вчинялися виконавчі дії спрямовані на примусове виконання рішення суду, а саме: 05.11.2019 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та внесено відомості про обтяження у відповідні реєстри; 05.11.2019 направлено запити в реєструючі установи щодо виявлення зареєстрованого за боржником майна; 19.11.2019 було здійснено вихід по місцю проживання боржника для проведення перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1 , в результаті чого складено акт державного виконавця; 21.11.2019 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено для виконання у Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області; 21.11.2019 винесено постанову про розшук майна боржника; 17.02.2020 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження; 18.02.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з тим, що 17.02.2020 до відділу надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_2 про повернення виконавчого листа №414/599/15-ц., виданого 20.08.2019 Кремінським районним судом Луганської області. Вказує, що з урахуванням вищенаведеного, виносячи оскаржувану постанову, державний виконавець діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
30.06.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив.
В судовому засіданні позивач та третя особа позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20.08.2019 Кремінським районним судом Луганської області видано виконавчий лист у справі №414/599/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором № MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 у сумі 1358430,51 грн, що складається з: поточної заборгованості по тілу кредиту - 800000,00 грн, простроченої заборгованості по тілу кредиту - 40000,00 грн, поточної заборгованості за процентами - 13377,78 грн, простроченої заборгованості за процентами - 145052,79 грн.
На виконання вказаного виконавчого листа, 05.11.2019 головним державним виконавцем Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60501379, постанову про арешт майна боржника, а також постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 135843,05 грн.
В межах даного виконавчого провадження, 21.11.2019 головним державним виконавцем Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та постанову про розшук майна боржника.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області суду від 20.01.2020 замінено стягувача по справі № 414/599/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2015 року у розмірі 1368098,36 грн з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» на ОСОБА_2 , у зв'язку із чим головним державним виконавцем Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) 17.02.2020 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №60501379, якою замінено стягувача.
Оскільки 17.02.2020 до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_2 про повернення виконавчого листа №414/599/15-ц виданого 20.08.2019 Кремінським районним судом Луганської області, 18.02.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, також даною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення у виконавчому провадження №60501379.
Також, на виконання постанови про стягнення виконавчого збору №60501379 виданої 05.11.2019, головним державним виконавцем Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) 18.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61314338 про стягнення з ОСОБА_1 135843,05 грн виконавчого збору.
Не погоджуючись із такими діями та вказаною постановою позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із ч.5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Статтею 27 вказаного Закону визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є:
1) фактичне виконання судового рішення;
2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Суд зазначає, що за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, провадження № 11-445апп19.
Верховний Суд у справі № 520/17779/14-ц від 16.01.18, зазначив, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку, та у спосіб, що встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».
Суд приймає до уваги той факт, що державним виконавцем вчинялися виконавчі дії спрямовані на виконання рішення суду, проте кошти з боржника на користь стягувача в примусовому порядку державним виконавцем стягнуті або повернені не були, тому у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61314338 від 18.02.2020.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) від 18.02.2020 про відкриття виконавчого провадження №61314338.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
відповідач - Гусятинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), місцезнаходження: вул. Суходільська, 7, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48201, код ЄДРПОУ: 34854630;
третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Баранюк А.З.