вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
10 липня 2020 р. Справа № 480/2935/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області пов'язаної з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно в сумі 12 825 грн без урахування обов'язкових податків та зборів;
- відповідно до вимог п. 2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць без урахування обов'язкових податків та зборів.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №125-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” позивача було звільнено з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, у зв'язку з реорганізацією, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі №480/1693/19 ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 і судом було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2019 по день винесення судом рішення. У період з 01.04.2020 по 30.04.2020 позивач регулярно приходив на роботу та перебував на робочому місці. Проте відповідач, який є правонаступником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, нараховування та виплату йому заробітної плати за вказаний період не здійснював.
Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.05.2020, не погоджуючись із позовними вимогами, відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.53-54), у якому зазначив, що посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області скорочена внаслідок постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 “Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області”. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Проте, на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, а посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області скорочена. Крім того, відповідно до штатного розпису Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відсутня, а отже, позивач не є працівником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а тому підстав для виплати заробітної плати позивачу не було.
Дослідивши матеріали справи та подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 04.07.2018 звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18, наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” ОСОБА_1 звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”.
Не погодившись із вказаним наказом, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати. Визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України “Про звільнення ОСОБА_1 ” від 05.04.2019 № 135-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653 грн. 44 коп.
На виконання вказаного рішення суду, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 (а.с. 31).
Позивачем проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (а.с. 41). Проте, нарахування та виплату заробітної плати за квітень 2020 року із позивачем не проведено.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Статтею 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України “Про оплату праці” та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.
Наказом Державного комітету статистики України від 25.12.2009 №489 затверджені типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю робочого часу.
Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.
З матеріалів справи судом встановлено, що начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за період з 01.04.2020 по 30.03.2020 (а.с. 41). Проте, нарахування та виплату заробітної плати позивачу, за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно, не було проведено.
Суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, відповідачем не було надано суду.
Таким чином, позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно, згідно табеля обліку робочого часу за квітень 2020 року, складеного начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
При цьому посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з Пенсійним фондом України, як на підставу не нарахування та не виплати заробітної плати, є помилковим, оскільки Пенсійним фондом України на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 був виданий наказ від 25.07.2019 № 332-о, яким ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФ України Сумської області.
Крім того, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 5 “Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області”, прийнято рішення утворити Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України, реорганізувавши шляхом злиття Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.
Таким чином, Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, його правонаступником є Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” до головного управління було приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що підтверджується довідкою державного реєстратора від 19.06.2019 № 123 (а.с. 44). Разом із тим, 18.06.2019 юридичну особу Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є правонаступником як Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області протиправно не здійснено нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати йому заробітної плати за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно, в сумі 12825 грн 00 коп, без урахування обов'язкових податків та зборів, суд зазначає наступне.
Питання нарахування та виплати всіх податків та зборів визначається при виконанні судового рішення боржником як податковим агентом, на якого покладено обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому статтею 50 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).
Пунктом 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу" передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів”. Даною Постановою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.
15.01.2020 Постановою Кабінету Міністрів України №15 «Питання оплати працівників державних органів» затверджено схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів.
15.01.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 № 16 затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році.
Так, згідно змісту наведеної Постанови, з 01.01.2020 оклад позивача складав 8150 грн. Розмір надбавки за вислугу років 4075 грн (8150 х 50%). Розмір надбавки до посадового окладу за ранг 5 державного службовця - 600 грн. Таким чином, загальна сума складає 12 825 грн.
Отже, сума заробітної плати позивача, що підлягає стягненню, становить 12 825 грн.
З урахуванням того, що розмір невиплаченої заробітної плати в сумі 12 825 грн, яку позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, відповідачем під час розгляду справи не заперечувався, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно в сумі 12 825 грн.
Що стосується посилання позивача на стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області заробітної плати без врахування податків та зборів, суд зазначає наступне.
Так, в силу приписів податкового законодавства України, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
За наведених обставин суд відзначає, що сума заробітної плати ОСОБА_1 підлягає виплаті позивачу із відрахуванням обов'язкових податків, зборів, платежів.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць без урахування обов'язкових податків та зборів, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом другим частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 825 грн допустити до негайного виконання.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 включно, в сумі 12 825 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 00 коп. із відрахуванням від суми заробітної плати обов'язкових податків, зборів, платежів.
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 825 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 00 коп, підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Н.В. Савицька