справа №380/5228/20
про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
07.07.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла поштою позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області. Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області, яка виразилась у невнесенні відповідних змін в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, не внесенні змін до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 та у не внесенні змін до подання для призначення пенсії за вислугу років, а також не проведенні перерахунку та не виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років;
- зобов'язати Головного управління ДПС у Львівській області внести ОСОБА_1 відповідні зміни в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 та внести зміни до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) не відповідає вимогам, встановленим КАС України, з огляду на таке:
1) відповідно до приписів статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пунктів 4,5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позовній заяві позивач посилається на те, що 13.02.2020 звернувся із заявою на ім'я начальника Головного управління ДПС у Львівській області, просив на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах ДПС з 02.09.1996 по 25.02.2000, також зарахування до вислуги років половину строку навчання у вищому навчальному закладі та участь у бойових діях (АТО) із внесенням відповідних змін в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, наказ начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 , а також здійснити перерахунок і виплату різниці грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років. У відповідь на цю заяву ОСОБА_1 отримав лист від 24.03.2020 №193/8/04.1-04, відповідно до якого ГУ ДФС у Львівській області повідомило про зарахування, на виконання судових рішень у справі №1.380.2019.004274, до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах ДПС з 02.09.1996 по 25.02.2000.
Позивач стверджує, що відповідач проігнорував його заяву щодо зарахування до вислуги років половини строку навчання у вищому навчальному закладі та участь у бойових діях (АТО) шляхом внесення змін в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, внесення змін до наказу №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 , внесення змін до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також не здійснив перерахунку та виплати різниці грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із врахуванням вислуги років.
ОСОБА_1 посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного суду від 21.01.2020 у справі №1.380.2019.004274 та зазначає, що аналогічні позовні вимоги були предметом судового розгляду, проте не надав копій цих рішень.
Таким чином, ОСОБА_1 об'єднав позовні вимоги щодо необхідності зарахування йому до вислуги років двох різних періодів:
- половини строку навчання у вищому навчальному закладі;
- участь у бойових діях (АТО) в пільговому обчисленні.
Разом з тим, ні позовна заява не містить вказівки на ці періоди (їх тривалість, початок та кінець), ані додатки до позову не містять доказів, які підтверджують ці обставини, тобто відсутні докази навчання у вищому навчальному закладі та участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Також відсутні судові рішення у справі №1.380.2019.004274, на які покликається позивач.
Суд зауважує, що позивач забезпечений правничою допомогою (до позовної заяви долучений ордер про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Ільницьким М.М.), тому належна підготовка та оформлення позовної заяви та додатків до неї не повинні складати проблем для фахівця в галузі права (адвоката).
2) відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».
Позивач звернувся до суду з цим позовом, вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що відповідач не зарахування йому до вислуги років в пільговому обчисленні: 1) половину строку навчання у вищому навчальному закладі; 2) участь у бойових діях (АТО). До позовної заяви позивач долучив посвідчення серія УБД №028828 від 10.02.2017 про наявність статусу учасника бойових дій.
З огляду на підстави та предмет позову суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині, що стосується питання зарахування половину строку навчання у вищому навчальному закладі до вислуги років для призначення пенсії не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржені дії/бездіяльності відповідача в цій частині жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій.
Таким чином, в розрізі положень статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI за подання цього позову в частині, що стосується зарахування до вислуги років половину строку навчання у вищому навчальному закладі та, як наслідок, проявлена бездіяльність відповідача у зв'язку з цим щодо не внесення відповідних змін до розрахунку вислуги років для призначення пенсії, змін до наказу №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 , змін до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також здійснення перерахунку та виплати різниці грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із врахуванням вислуги років. Тому ОСОБА_1 за цю позовну вимогу належить сплатити судовий збір.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Підпунктом 1.2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн.). Вимога про зарахування половину строку навчання у вищому навчальному закладі до вислуги років для призначення пенсії є фактично позовною вимогою немайнового характеру, за подання якої позивачу належить сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.
Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: отримувач коштів: УКуЗаліз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); банк отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір за подання позову. Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір».
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб:
скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:
- належно оформлену позовну заяву (оригінал, а також копії відповідно до кількості учасників справи), в якій слід деталізувати зміст та підстави позовних вимог, а також зазначити докази, які підтверджують викладені у позові обставин (детально описано в мотивувальній частині цієї ухвали);
- оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Москаль Р.М.