09 липня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2247/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул.Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43314918)
провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.06.2020 року по ВП61197459, -
І. Зміст позовних вимог.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту державним виконавцем Крикун О.М. відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.06.2020 року по ВП №61197459 щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження ВП №61197459 з примусового виконання виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/2046/19. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки Головним управлінням вчинено дії по виконанню рішення суду по справі №340/2046/19 в межах визначених чинним законодавством України повноважень. Так, виплата коштів ОСОБА_1 , нарахованих на виконання судового рішення з 05.03.2019 (як зазначено безпосередньо в судовому рішенні) здійснена по 03.09.2019 (до дати набрання законної сили Постановою Кабінету міністрів України від 14.08.2019 №804) здійснена 16.12.2019 року, відтак позивач наголошує, на протиправності дії державного виконавця Крикуна О.М. та просить суд задовольнити адміністративний позов.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Крім того зазначав, що постанова про накладення на боржника штрафу винесена у відповідності до чинного законодавства та у спосіб і порядок визначений ним, оскільки позивачем рішення суду не виконано, а доводи зазначені у позові та докази не підтверджують повного фактичного виконання рішення суду згідно виконавчого документу.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду на 09.07.2020 року (а.с.26).
Про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи повідомлені у відповідності до процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.31-32).
В судове засідання представники сторін не прибули; представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без участі представника відповідача (а.с.34).
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням наданих доказів, судом встановлені відповідні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 07.02.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикуном О.М. відкрито виконавче провадження №61197459 (а.с.40) з виконання виконавчого листа №340/2046/19 від 07.02.2020 року виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести виплату ОСОБА_1 перераховану пенсію з 05 березня 2019 року в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №103 (а.с.38).
На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження Головне УПФ України в Кіровоградській області листами від 18.02.2020 та 19.03.2020 (а.с.10,22) повідомило відповідача, що 16.12.2019 року ОСОБА_1 на виконання судового рішення перерахована пенсія за період з 05.03.2019 (як зазначено безпосередньо в судовому рішенні) по 03.09.2019 (до дати набрання законної сили Постановою Кабінету міністрів України від 14.08.2019 №804).
Постановою про накладення штрафу прийняту державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М. 07.02.2020 по ВП №61197459 за невиконання рішення суду без поважних причин на Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області на підставі статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.9-10).
Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 3, 16 частини другої статті 18 Закону № 1404).
Отже, виконавець зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.
Стаття 26 Закону №1404 визначає початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Приймаючи рішення по суті спору та надаючи оцінку доводам позивача у вказаній справі суд зазначає наступне.
Так дійсно підставою застосування штрафних санкцій у відповідності до вказаної норми права, є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Тобто передумовою прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання боржником судового рішення в порядку ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлений державним виконавцем факт такого невиконання.
Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 07.02.2020 державний виконавець, керуючись ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", перевірив виконання рішення боржником та встановив, що рішення суду не виконано без поважних причин, оскільки рішенням суду не обмежено перерахунок пенсії стягувачу датою набрання чинності постановою №804 від 14.08.2019. Також, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, що набрало законної сили, визнано постанову Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 протиправною та нечинною.
Однак, суд зазначає, що 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Дана постанова набрала чинності 04.09.2019 року.
Суд зазначає, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за судовим рішенням, на час виникнення спірних правовідносин, зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а саме змінами у правовому регулюванні порядку виплати перерахованої пенсії.
Також, суд вказує на те, що відповідач прийшовши до висновку про невиконання рішення суду без поважних причин, у мотивуванні частині постанови зазначив підстави, з яких прийшов до такого висновку, про неправомірне застосування боржником норм матеріального права - постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 року.
Суд доходить висновку, що такі висновки відповідача є помилковими.
Так норми Закону України “Про виконавче провадження” не надають повноважень державному виконавцю надавати оцінку діям боржника, щодо застосування норм матеріального права, при виконання судового рішення. Крім того, оскаржена постанова відповідача про накладення штрафу, по суті містить роз'яснення щодо застосування боржником норм чинного законодавства при здійсненні виплати перерахованої пенсії стягувачу.
Однак, роз'яснення судового рішення належить до повноважень суду, що його ухвалив та здійснюється у відповідності до ст. 254 КАС України.
Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду виконує рішення у встановлений законом спосіб, яке не має наслідком невиконання без поважних причин рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що в даному випадку, на виконання законодавчих приписів статті 2 КАС України, судом надається оцінка діям державного виконавця при внесенні спірної постанови в межах виконавчого провадження №61197459.
З огляду на вказані законодавчі положення у системному їх зв'язку та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикуном О.М. під час винесення постанови про накладення штрафу, не дотримано приписи чинного законодавства встановленого Законом України “Про виконавче провадження” та не з'ясовано всіх фактичних обставин виконання рішення суду.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищевказані законодавчі положення чинного законодавства, суд вважає твердження позивача, щодо неправомірних дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Крикун при винесенні спірної постанови, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Отже, при дослідженні дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам Закону України “Про виконавче провадження”, суд встановив порушення спеціального законодавства при винесенні постанови від 12.06.2020 року по ВП №61197459 щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
З огляду на задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 2 102 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 287, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту державним виконавцем Крикун О.М. відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в від 12.06.2020 року по ВП №61197459 щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Дворцова, 6/7, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 43314918).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Дата складання повного рішення суду - 09 липня 2020 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук