10 липня 2020 року м. Київ №320/6832/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0090805105.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість (складені не на платника ПДВ) штрафні санкції до платника податків не застосовуються.
Київський окружний адміністративний суд 17.12.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви ТОВ "Завод харчових інгредієнтів" без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків.
Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.01.2020 відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до розгляду у судовому засіданні.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних. Як стверджує відповідач, для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.
У судовому засіданні 31.03.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
ТОВ "Завод харчових інгредієнтів" є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість.
Посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, за наслідками якої складно акт від 15.08.2019 №3074/10-36-51/38715215 (т. 1, а.с. 5-7).
Згідно з висновків акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Завод харчових інгредієнтів" вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме - перевищення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 №0090805105, яким до позивача застосовано штраф у сумі 7 535,15 грн. (т. 1, а.с. 16).
За наслідками адміністративного оскарження висновки акта перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З матеріалів справи судом слідує, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем визначених законом строків реєстрації податкових накладних, перелік яких міститься в акті перевірки (т. 1, а.с. 6-7).
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про те, що всі вказані в акті перевірки операції з продажу товарів є операціями з продажу товарів на покупців-неплатників ПДВ, які використовували товари в подальшому для операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ.
Таким чином, на думку позивача, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних ЄРПН, які не підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ (складені на неплатників ПДВ), штрафні санкції не застосовуються.
Водночас, такі доводи суд оцінює критично, оскільки позивачем не було надано суду будь-яких доказів на їх підтвердження, зокрема, копії податкових накладних, відомостей про товар, покупців, та ін.
Також, судом не надається правова оцінка обставинам щодо дотримання контролюючим органом встановленого законом порядку повідомлення платника податків про час, дату та місце розгляду заперечень на висновки акта перевірки, оскільки такі дії чи бездіяльність не є предметом оскарження даної адміністративної справи.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем доведено суду правомірність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Басай О.В.