10 липня 2020 року Справа № 280/4451/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправною та скасування вимоги,
06.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.02.2020 № Ф-63622-59 Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо стягнення боргу (недоїмки) з позивача зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) на суму 29293,44 грн.;
скасувати суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) у сумі 29293,44 грн.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Водночас, зазначений у позовній заяві ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України «39396146» не належить Головному управлінню ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з вимогами п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.02.2020 № Ф-63622-59 Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Разом із тим, до позову додано копію вимоги від 13.02.2020 № Ф-63622-59, винесеної Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Отже, позивачу необхідно уточнити найменування суб'єкта владних повноважень, який виніс оскаржувану вимогу.
За правилами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги, серед іншого, тим, що у період з 2003 року офіційно працював та єдиний соціальний внесок за нього сплачував роботодавець.
Водночас, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують вказані обставини (зокрема, довідки підприємства або довідки органу Пенсійного фонду України форми ОК-5 за період з 01.01.2017 по 31.01.2020).
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Так, позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-63622-59, а із позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся 04.07.2020 (дата направлення позову засобами поштового зв'язку), тобто із пропущенням строку.
Разом із тим, у позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує про те, що спірну вимогу отримано ним 20.06.2020, тому вважає, що звернувшись до суду 04.07.2020, строк оскарження він дотримав, з урахуванням того. що процесуальні строки продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Як вже зазначалося вище, для оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску встановлено строк у 10 календарних днів.
Водночас, позивачем до позовної заяви додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, із якого вбачається, що спірну вимогу отримано позивачем 18.02.2020. Тобто, вказаним спростовано посилання позивача на те, що про спірну вимогу він дізнався 20.06.2020.
Звідси, суд вважає неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірної вимоги, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Разом із тим, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256, п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суд,-
Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до першого робочого дня включно після завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше, ніж протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:
позовну заяву (в новій редакції), в якій вірно зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та в прохальній частині якої уточнити найменування суб'єкта владних повноважень, який виніс оскаржувану вимогу;
всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(зокрема, довідки підприємства або довідки органу Пенсійного фонду України форми ОК-5 за період з 01.01.2017 по 31.01.2020);
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірної вимоги, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко