про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/9965/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:
- поновити строк звернення до адміністративного суду та визнати поважною причиною пропуску, так як вона має право на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком, оскільки немає однозначної практики Верховного Суду України та Верховного Суду до набрання чинності рішенням Великою Палатою Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області від 26.07.2011 у справі № 2-а-2050/11 за період з 11.01.2011 до 30.06.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі Народицького районного суду Житомирської області від 26.07.2011 у справі № 2-а-2050/11 за період з 11.01.2011 по 30.06.2011, починаючи з 19.04.2012 до 29.09.2017 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, судом ураховано наступне.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Перелік обов'язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 вказаної статті КАС України.
Так, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Способи судового захисту визначені нормами статті 5 КАС України.
Згідно із ч. 9 ст. 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У статті 161 КАС України закріплено перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про поновлення строку звернення до адміністративного суду та визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску на виконання вимог ч. 6 ст. 161 згаданого Кодексу.
Разом з цим, суд ураховує, що згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що відповідачем під час виплати (зарахування на картковий рахунок позивача) пенсії за період з 11.01.2011 по 30.06.2011, на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 26.07.2011 у справі № 2-а-2050/11, не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. У відповідь на її звернення щодо виплати такої компенсації, відповідач листом повідомив про виконання судового рішення в справі №2-а-2050/11 в повному обсязі. Вказаний лист позивач розцінила як відмову у вчиненні дій щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. При цьому в позові позивач зазначає, що грошові кошти зараховані на її рахунок 29.09.2017.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159.
У статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III закріплено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно із ст. 7 вказаного Закону, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Тобто, пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості по пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації з метою захисту якого він може звернутися до суду. При цьому реалізації особою права звернення до суду за захистом порушеного права щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії можлива у шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Як було зазначено вище, грошові кошти, без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії), на картковий рахунок позивача зараховані 29.09.2017, тобто про порушене право позивачу стало відомо саме 29.09.2017.
Даний позов направлено на поштову адресу суду 16.06.2020, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Позивачем разом із позовом заяви (клопотання) про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку подано не було.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст. 169 вищезгаданого Кодексу).
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- нової позовної заяви до відповідача, оформленої з урахуванням положень ст.ст. 160 - 161 КАС України, в 2-х примірниках;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з указаним позовом разом із доказами поважності причин його пропуску.
Під час встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви судом ураховано, що п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу граничний строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко