09 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/4043/20
категорія 102090000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 20.02.2020 про скасування посвідки на тимчасове проживання від 06.09.2019 №800085062 на підставі пп. 6-1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення прийняте після встановлення обставин, передбачених п.п. 6-1 п. 63 Порядку, а саме, що у позивача припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся. Висновок, складений відповідачем, який може містити відомості на підтвердження вказаної обставини, позивачу не надавався, про його наявність або відсутність позивачу достеменно невідомо.
Вважаючи, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.07.2020 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області 28.08.2019 звернулася громадянка Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 для обміну посвідки на тимчасове проживання. Підставою для обміну посвідки на тимчасове проживання був дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданий Житомирським обласним центром зайнятості, 06.03.2019 №1331. Однак, від Житомирського обласного центру зайнятості 14.02.2020 надійшла інформація, в якій повідомлено про припинення підстав для перебування на території України громадянки Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_1 у зв'язку із скасуванням дозволів на застосування праці іноземців, у тому числі дозволу від 06.03.2019 №1331. З вказаних підстав, а саме: скасування документу, який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, 20.02.2020 Управлінням Державної міграційної служби України у Житомирській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянка Ісламської Республіки Іран, проживає на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданої 06.09.2019 Управлінням Державної міграційної служби у Житомирській області, зі строком дії до 06.03.2022.
Згідно з заявою-анкетою від 28.08.2019 №194907000 підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання від 06.09.2019 №800085062 став дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства серії НОМЕР_2 , виданий 06.03.2019 Житомирським обласним центром зайнятості.
Управлінням Державної міграційної служби України у Житомирській області 20.02.2020 прийнято рішення №1801150007508 про скасування посвідки на тимчасове проживання №800085062 громадянці Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 на підставі підпункту 6-1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 (далі - Порядок №322).
Не погоджуючись із рішенням від 20.02.2020 №1801150007508 про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначається Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон України № 3773-VI).
Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні (частина четверта статті 4 Закону України №3773-VI).
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 вказаного Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України №3773-VI встановлено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 вказаного Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов'язання роботодавця повідомити центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах міграції, зайнятості населення та трудової міграції про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 5-1 Закону України №3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Судом встановлено, що підставою для обміну посвідки на тимчасове проживання №800085062 був дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданий Житомирським обласним центром зайнятості від від 06.03.2019 №1331.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №322).
Посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (пункт 1 Порядку №322).
Відповідно до п. 63 Порядку №322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
1) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;
3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;
4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну;
6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист;
6-1) якщо з'ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся;
6-2) отримання від іноземця або особи без громадянства заяви про скасування виданої посвідки;
7) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 64 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Пунктом 65 Порядку №322 передбачено, що копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до супровідного листа від 21.02.2020 №1801.4.1-1152/18.1-20 відповідачем на адресу позивача надіслано копію оскаржуваного рішення.
Відповідно до пункту 77 Порядку №322 рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до підпункту 6-1 пункту 63 Порядку №322 з підстав скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства від 06.03.2019 №1331, тобто документу, зазначеного у частинах четвертій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався позивачем для оформлення посвідки.
На підтвердження зазначених обставин, відповідачем надано сулу лист від 14.02.2020 №548/17-20, згідно зі змістом якого Житомирський обласний центр зайнятості повідомив управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зокрема, дозволу від 06.03.2019 №1331, виданого ОСОБА_1 .
Повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, передбачені статтею 42-10 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VІ, відповідно до змісту якої територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, має право на скасування виданих дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що саме з листа Житомирського обласного центру зайнятості від 14.02.2020 №548/17-20 відповідачем з'ясовано інформацію, яка відповідно до положень пп. 6-1 п.63 Порядку №322 є підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання на території України від 06.09.2019 №800085062.
Окрім того, відповідачем надано суду копію висновку про скасування та вилучення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянці Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , затвердженого начальником Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області 20.02.2020, відповідно до змісту якого підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання позивача став лист Житомирського обласного центру зайнятості від 14.02.2020 №548/17-20, яким Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області повідомлено про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зокрема, дозволу від 06.03.2019 №1331, виданого ОСОБА_1 .
Отже, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що оскаржуване рішення не має належного обґрунтування, оскільки в ньому вказано законодавчо визначені підстави для його прийняття та надано достатні, достовірні та допустимі докази, з урахуванням яких суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області (вул. Пушкінська, 44, Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Встановлений строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Рішення суду складено у повному обсязі: 09.07.2020.
Суддя Н.М. Майстренко