Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 липня 2020 р. Справа №200/5740/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Льговська Ю.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40111732, місцезнаходження: вул. Богомольця, 10, м. Київ, Київська область, 01601) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації грошового забезпечення та коштів за затримку розрахунку при звільненні, -
12 червня 2020 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві суми індексації грошових доходів;
- стягнення з відповідача невиплаченої індексації грошового забезпечення у розмірі 252,30 грн;
- стягнення з відповідача коштів за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 375 045,75 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року позовна заява залишена без руху. Зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI КАС України шляхом надання до Донецького окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 750, 46 гривень за належними реквізитами або документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору за іншими підставами, ніж ті, оцінку яким надано судом; доказів дати проведення остаточного розрахунку, обґрунтування причин звернення до відповідача з вимогою виплатити індексацію доходів лише в 2019 році, обґрунтування причин звернення до суду в червні 2020 року, заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
06 липня 2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява, в якій він просить відкрити провадження у справі, вважаючи, що підстав для залишення позову без руху немає, оскільки, по-перше, є звільненим від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Суд звертає увагу позивача, що наведена підстава була наведена ним у позовній заяві та їй була надана оцінка судом.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що при застосуванні пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI судом враховано правові позиції, які викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17-а, Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17, від 09 жовтня 2019 року № 9901/311/19.
Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17-а зазначено, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 конкретизовано, що перелік пільг учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, визначений у статті 12 Закону № 3551-XII. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд, врахувавши предмет та підстави позову, дійшов висновку, що справа не стосується захисту пільг, прав та гарантій позивача як учасника бойових дій, закріплених статтею 12 Закону № 3551-XII, а тому підстави для застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI відсутні.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на ухвали суду першої інстанції, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивачем не наведено в заяві постанов Верховного Суду, де викладена інша правова позиція ніж та, що була застосована судом, а тому відсутні підстави для врахування практики, наведеної позивачем.
По-друге, позивач вважає, що підстав для залишення позову без руху немає, оскільки при застосуванні частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України строк звернення до суду не пропущено.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що до вимоги щодо стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні застосовує частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України.
Вказані висновки суду ґрунтуються на офіційному тлумаченні частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з статтею 117, 237-1 цього Кодексу, наданому в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012, та правовій позиції, яка викладена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 802/28/16-а, від 09 серпня 2019 року у справі № 420/5793/18, від 09 червня 2020 року у справі № 420/5797/18.
Доводи позивача суперечать наведеному, підстав для застосування частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України суд не вбачає, оскільки мова йде не про вимогу щодо стягнення заробітної плати.
Отже, вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року не виконано станом на 10 липня 2020 року.
Проте, відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо […] залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, […] продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215) та постановами Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500 продовжено строк дії карантину до 31 липня 2020 року.
З огляду на вказані положення суд звертає увагу позивача на те, що строки для усунення недоліків позовної заяви продовжено законом на строк дії карантину.
Керуючись статтями 121, 248, 256 КАС України, -
Роз'яснити позивачеві, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивачеві усунути недоліки позовної заяви з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Льговська