Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2020 р. Справа№200/4767/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Абросімової Лариси Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління міграційної служби України у Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ;
- зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділу оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
В обґрунтування позову зазначено, що у 2018 році ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою ОСОБА_1 про видачу паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, однак листом від 07 листопада 2018 року у видачі паспорту було відмовлено у зв'язку з відсутністю законних підстав. Листом від 05 червня 2019 року відповідач вдруге відмовив у видачі паспорту у зв'язку з відсутністю механізму та правових підстав. У зв'язку з наведеним ОСОБА_2 звернулась до суду. Рішенням суду від 21 листопада 2019 року позову було частково задоволено та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву щодо видачі паспорту.
З урахуванням вказаного рішення ОСОБА_1 17 квітня 2020 року звернувся до відповідача із заявою щодо видачі паспорту, однак, згідно відповіді управління йому було відмовлено у видачі паспорту через відсутність рішення суду про зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Ухвалою суду від 18 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
12 червня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, по-перше, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем по справі, оскільки на час відкриття провадження у даній справі ОСОБА_1 виповнилось 18 років, а отже позовну заяву належить залишити без розгляду. По-друге, на виконання рішення суду у справі №200/12323/19-а управлінням було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18 квітня 2019 року та було усно роз'яснено положення Тимчасового порядку щодо необхідності надання рішення суду про зобов'язання видати паспорт у формі паспортної книжечки. У той же день ОСОБА_1 звернувся із повторною заявою від 17 квітня 2020 року про видачу паспорту, однак до зазначеної заяви не було додано жодного документа передбаченого зазначеними нормативно-правовими актами, а саме п. 3 Постанови КМУ №302, Тимчасовим порядком та положенням №2503-ХІІ. На вказану заяву відповідач листом від 17 квітня 2020 року повідомив, що необхідності надання встановлених документів у тому числі рішення суду про зобов'язання оформити та видати паспорт.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у 2018 році та у 2019 році зверталась до управління із заявами про видачу паспорту ОСОБА_1 громадянина України у формі паспортної книжечки, однак листами управління їй було відмовлено.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_2 звернулась до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 200/12323/19-а адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області (85107, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, код ЄДРПОУ 37841728) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992, зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про видачу паспорта громадянина України ОСОБА_1 у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (85107, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, код ЄДРПОУ 37841728) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 768 грн. 40 коп.
На виконання зазначеного рішення відповідачем 17 квітня 2020 року було повторно розглянуто заяву від 18 квітня 2019 року та усно роз'яснено положення п. 3 Постанови КМУ № 302, Тимчасового порядку щодо необхідності надання рішення суду про зобов'язання оформи та видати паспорт. Зазначений факт знайшов своє підтвердження у відзиві на позовну заяву.
17 квітня 2020 року відповідачем було повторно зареєстровано та прийнято заяву ОСОБА_1 про видачу паспорту у форму паспортної книжечки.
Відповідачем було надано відповідь №А-13/6/1442-20 від 17 квітня 2020 року якою відмовлено у видачі паспорту у формі паспортної книжечки та роз'яснено про необхідність надати документи, перелік яких встановлено Тимчасовим порядком та рішення суду про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.(а.с. 48)
Матеріали справи також містять доповідну записку Костянтинівського відділу ГУ ДМС у Донецькій області відповідно до якої ОСОБА_1 17 квітня 2020 року надав заяву без будь-яких документів передбачених порядком оформлення і видачі паспорту громадянина України.
Спірним питанням у даній справі є правомірність відмови управління видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, що викладена у листі №А-13/6/1442-20 від 17 квітня 2020 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначається Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI із змінами та доповненнями (далі - Закон № 5492-VI).
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до чч. 1, 2 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертої статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
На виконання ч. 2 ст. 15 Закону № 5492-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.03.2015 року №302 «Про затвердження бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України».
Згідно п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745) про «Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» з 01.01.2016 року запроваджується оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII.
З 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Оформлення та видача паспорту громадянина України зразка 1994 року регулюється постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення - 2503).
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року № 3423-XII) (далі - Положення про паспорт) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Відповідно до п. 24 Порядку №302, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Встановлені судом обставини, дають підстави для висновку, що лист від 17 квітня 2020 року є відмовою для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки в розумінні Порядку №302.
Вказаними листом відповідач відмовив позивачу у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, посилаючись на Порядок №456 з підстав відсутності відповідного рішення суду та необхідних документів.
Проте, вказана постанова регламентує лише випадки коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Разом з цим, судом не встановлено наявність таких обставин, тому Порядок №456 не може застосовуватись до спірних правовідносин, а відтак посилання відповідача у листі від 17 квітня 2020 року на положення Порядку № 456 є безпідставними.
Суд також наголошує, що положення п.13 Постанови № 2503-ХІІ не містять вимоги про обов'язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.
Поряд з цим, пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, до заяви від 17 квітня 2020 року документів, зокрема, свідоцтва про народження, двох фотокарток заявником додано не було. Зазначене унеможливлює видачу паспорту громадянина у формі паспортної книжечки, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки не підлягають задоволенню.
Крім того суд вказує, що даний спір не може розглядатись в контексті зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/18) оскільки судом встановлено, що позивач у спосіб визначений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ не подавав документів, передбачених п. 13 вказаного Положення, а отже дана адміністративна справа не може вважатись типовою до зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/18).
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернення із заявою про видачу паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки у встановлений порядок та спосіб.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що 12 травня 2020 року ОСОБА_1 вже виповнилось 18 років як на підставу для залишення позову без розгляду та зазначає, що на дату подачу позову до суду ОСОБА_1 був неповнолітньою особою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 1013865019 за подання даного адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Суд зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору, може бути повернута, у разі подання відповідної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 Лариси ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління міграційної служби України у Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 07 липня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Даний строк продовжується на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.І. Грищенко