10 липня 2020 року Справа 160/7431/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА щодо не призначення щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) як інваліду війни у відповідних розмірах згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки - протиправною;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня як інваліду війни 3-ої групи за 2012, 2013, 2014, 2015 роки та як інваліду 2-ої групи за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя дійшов висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Також, пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що у разі пропущення строку для звернення до суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, необхідною рисою таких підстав повинна бути саме поважність причин пропуску строку.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить поновити строк позовної давності починаючи з 01.01.2012 року, при цьому позивачем не наведено обставин на обґрунтування поважності причин пропуску звернення до суду з 01.01.2012 року.
Разом з тим, позивач вказав, що після рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 року та у відповідності ч.ч.2,3 ст. 152 Конституції України позивач має право на відшкодування наданих йому збитків з поновленням строку позовної давності та підкреслив, що провина на неможливість попереднього звернення до суду викликана саме неконституційними діями органів суб'єкта владних повноважень.
Проте, суд зазначає, що позивачем заявлені вимоги про поновлення строку звернення до суду з 01.01.2012 року, а як підставу для обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає обставини, що мали місце в лютому 2020 року.
Так, в порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не долучив відповідної заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець