10 липня 2020 року Справа № 160/3988/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
13.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2019 року № 0083956-5240-0464.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2019 року поштою було отримано податкове повідомленні-рішення № 0083956-5240-0464 від 19.11.2019 року винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про те, що у 2019 році сума податкового зобов'язання становить 6 250, 00 грн. Базою нарахування є транспортний засіб Volkswagen Тouаreg, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2 967, який був придбаний 01.10.2019 року. Позивач оскаржив повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте 08.03.2020 року отримав рішення № ПІ/99-00-080504-6 від 28.02.2020, яким у задоволенні скарги було відмовлено. Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки станом на 23.12.2019 року у переліку легкових автомобілів, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, віднесено автомобіль технічні характеристики якого не співпадають з його автомобілем. Отже, позивач вважає податкове повідомлення - рішення незаконним, та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3988/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.06.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до відомостей, отриманих від органів внутрішніх справ, з 01.10.2019 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником транспортного засобу, а саме автомобілю Volkswagen Touareg, 2019 року випуску (з об'ємом двигуна 2 967 куб. см.). Транспортний засіб, який належить на праві власності позивачу є в переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019 (звітного) року, опублікованому та офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Об'єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році є легкові автомобілі з 2014 (виключно) року випуску, середньоринкова вартість яких становить на 01.01.2019 року становить не менше 1 564 875 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 року складає 4 173 грн. *375 розмірів мінімальної заробітної плати). Згідно з інформацією зазначеною на офіційному веб - порталі Мінекономрозвитку, легковий автомобіль Volkswagen Touareg, із аналогічним характеристиками автомобіля позивача, зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2019 році, протягом 1 року, з року випуску. Відповідно до вимог діючого законодавства у 2019 році платнику сформовано податкове повідомлення - рішення № 0083956-5240-0464 від 19.11.2019 року на суму 6 250, 00 грн., за податковий період - 2019 рік. (Розрахунок податку: ставка податку 25 000 грн., 25 000 грн./12 місяців = 2 083, 33 грн.; 2 083, 33*3 місяця = 6 250, 00 грн.). Крім того, відповідач наголошує, що позивачем було порушено місячний строк звернення до суду, оскільки рішення ДПС України від 28.02.2020 року № Т/99-00-08-05-04-06 отримане позивачем було 08.03.2020 року, то граничною датою подання позовної заяви є 08.04.2020 року. Натомість позивачем була подана позовна заява до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.04.2020 року, про що вказано в ухвалі від 06.05.2020 року про відкриття провадження по справі № 160/3988/20.
Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України 19.06.2019 року прийняв Постанову №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно якої, постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 01.08.2019 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Таким чином, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах строку розгляду справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Volkswagen модель Touareg, 2019 року випуску, об'єм двигуна 2 967, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
19 листопада 2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0083956-5240-0464, яким визначено позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 6 250, 00 грн.
Листом від 28.02.2020 року № Т/99-00-085004-06 ДПС України за результатами розгляду скарги фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 від 24.12.2019, було надано рішення, яким залишено без задоволення скаргу, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2019 № 0083956-5240-0464 без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.11.2019 року № 0083956-5240-0464 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
За змістом пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
В силу приписів пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК України за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлюється Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі Методика).
Відповідно до пунктів 2-4 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г -коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономіки.
Відповідно до п. 14 Методики Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.
Системний аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про те, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономіки.
Відтак перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2019 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Водночас обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, тобто на Мінекономіки. Натомість межі повноважень податкового органу полягають у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі, що є об'єктом оподаткування транспортним податком, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/3965/17.
Судом встановлено, що до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року, який розміщено на сайті Мінекономіки, включено транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі Touareg, з об'ємом циліндрів двигуна 3,0, дизель, до 1 року.
Однак транспортний засіб, що належить на праві власності позивачу, а саме автомобіль марки «Volkswagen», модель Touareg, 2019 року випуску, дизель, має об'єм циліндрів двигуна 2967 куб. см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Таким чином, автомобіль марки «Volkswagen», модель Touareg, 2019 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см, відповідно до вимог чинного законодавства не є об'єктом оподаткування у 2019 році, адже об'єм циліндрів двигуна такого автомобіля є меншим, ніж визначений Мінекономіки у відповідному переліку.
При цьому суд критично оцінює доводи відповідача про те, що для визначення об'єму двигуна загальноприйнятим стандартом є округлення до цілих чисел, причому з округленням в більшу сторону. Так, мотор із загальною сумою обсягів згорання, яка фактично дорівнює 2967 куб. см, є двигуном з робочим об'ємом 3 літри.
Суд не погоджується з такими твердженнями та зазначає, що підстави застосування приблизного (округлення) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів чинним законодавством не передбачено.
Крім того, відповідач не зазначив норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, згідно з якими допускається можливість приблизного (округлення) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономіки.
Водночас аналіз положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів однозначно вказує на те, що об'єм циліндрів двигуна є однією з обов'язкових технічних характеристик автомобіля, яка безпосередньо впливає на визначення його вартості в цілях віднесення транспортного засобу до об'єкта оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 277.2 ст. 267 ПК України.
Отже, будь-які відхилення від цього значення є недопустимими та дають підстави для висновку про те, що базу оподаткування визначено неправомірно.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі № 822/2687/17.
Крім того, положеннями статті 4 ПК України закріплено основні засади (принципи) податкового законодавства України, до яких належить презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).
Вказаний підхід національного законодавства узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків.
Зокрема, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що у разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків необхідно віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків («Щокін проти України», заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року; «Серков проти України», заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року).
Більше того, принцип правової визначеності є одним з основних принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У багатьох своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що національний закон має бути доступним та передбачуваним, водночас ці два критерії також називають «якістю закону», що означає наступне: закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі та чіткі формулювання, які б давали можливість самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку; закон має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування (див. рішення від 31 березня 2013 року у справі «Сірик проти України» (заява № 6428/07), рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України» (заява № 20372/11) та інші).
У зв'язку з цим суд зауважує, що наведений вище аналіз положень чинного законодавства України вказує на відсутність правових підстав для застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів при визначенні об'єкта оподаткування транспортного податку.
Відтак у цьому випадку тлумачення законодавства, що регулює спірні правовідносини, не на користь платника податків не відповідатиме вищезазначеному принципу юридичної визначеності та конвенційним гарантіям.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем було пропущено місячний строк на судове оскарження грошових зобов'язань, яким передувало адміністративне оскарження, вважає їх помилковими, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 було направлено позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку «Укрпошта», який судом було зареєстровано 13.04.2020 року.
З інформації отриманої з офіційного сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua/ua), позивачем було відправлено позов із додатками до нього 08.04.2020 року о 16 годині 07 хвилин.
Відповідно до приписів частини 8 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Частиною 9 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
За приписами частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності спірного рішення, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн. відповідно до квитанції № 54395 від 08.04.2020 року.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2019 року № 0083956-5240-0464.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська