10 липня 2020 року Справа №160/6732/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 160/6732/20 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -
22.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 08 квітня 2020 року щодо визначення коду товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2020/203755, № UA205020/2020/203758.
- повернути власнику автомобіль Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 НОМЕР_3 , що знаходиться на штрафмайданчику Волинської митниці ДФС, розташованого за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13.
09.07.2020 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити відповідачу вчинення дії стосовно відчуження автомобіля Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 НОМЕР_3 у дохід держави.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 08.07.2020 на адресу позивача надійшов лист від Волинської митниці Держмитслужби, у якому повідомляється, що термін зберігання автомобіля "Renault Megane Scenic" на штрафмайданчику митниці згідно уніфікованої митної квитанції форми МД-1 від 08.04.2020 року № 375609 відповідно до вимог ст. 240 Митного кодексу України закінчується. У зв'язку з чим необхідно проінформувати митницю відносно його подальших дій щодо вказаного майна. У протилежному випадку автомобіль буде переданий у дохід держави відповідно до ст. 243 Митного кодексу України.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, клопотання позивача, навіть без викладення окремою заявою має відповідати вимогам до заяви про забезпечення позову.
Згідно зп. 1 ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У відповідності до ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем до клопотання про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не подано квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання заяви про забезпечення позовної заяви станом на момент подачі вказаної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 630,60 грн., проте позивачем подано квитанцію № 27386358 від 09.07.2020 року про сплату судового збору у розмірі 420,40 грн., при цьому в призначенні платежу не зазначено, що вказаний судовий збір сплачується за подання саме заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Зазначені вище обставини вказують, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 КАС України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне повернути таку заяву заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 151 - 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 160/6732/20 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії - без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна