02 липня 2020 року Справа № 804/3546/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіМаковської О.В.
за участі секретаря судового засіданняДубовика Г.Е.
за участі:
представника позивача представника відповідача Вакуленка Д.О. Сігалової М.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2016 №Ф-0001601701 в сумі 33 516,36 грн.;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3 351,64 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 16.03.2016 №0002141701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою, на загальну суму 21 732,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу про завищення витрат на суму 96 589,18 грн. (вартість дизельного полива) не доведені та не підтверджені належними і допустимими засобами доказування. Позивач вказує, що вартість списаних паливно-мастильних матеріалів відповідно до шляхових листів по наданих, але не оплачених станом на 31.12.2015 послугах вантажних автомобільних перевезень не була віднесена позивачем до складу витрат господарської діяльності, пов'язаних з отриманням у 2015 році доходів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07.02.2020 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 у справі №804/3546/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа №804/3546/16 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.03.2020 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на новий розгляд судді Маковській О.В.
Направляючи справу на новій розгляд Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи судам слід встановити з яких саме витрат складається задекларована позивачем сума витрат та чи віднесено до їх складу витрати на придбання дизельного палива у кількості 7246 літрів на суму 96 589,18 грн., реальність понесення яких у 2015 році не підтверджується з огляду на відсутність документів, щодо здійснення розрахунку за таке пальне у перевіряємому контролюючим органом періоді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 справу №804/3546/16 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2020.
Від позивача 31.03.2020 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що оплата (виручка) за надані замовникам та не оплачені станом на 31.12.2015 послуги з автотранспортних перевезень в сумі 152430 грн. була отримана позивачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок у січні - лютому 2016 року, а тому відповідна сума виручки до складу доходу за 2015 рік включена не була. На підтвердження своїх доводів позивачем надано:
- розрахунок заборгованості контрагентів перед позивачем за надані послуги автомобільних перевезень, яка неоплачена станом на 31.12.2015 та не включена до складу доходів 2015 року;
- розшифровку задекларованого доходу за 2015 рік.
Від відповідача 01.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням висновків Верховного Суду), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесення витрат у зв'язку з придбанням дизельного палива, у зв'язку з чим, контролюючим органом зроблено висновок про завищення валових витрат за 2015 рік на загальну суму 96 589,18 грн. Тому відповідач вважає обґрунтованими висновки акту про завищення позивачем витрат, що в свою чергу призвело до заниження чистого доходу та вплинуло на правильність визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску та військового збору.
В підготовче засідання 02.04.2020 сторони не з'явилися. Суд визнає поважними причини неявки сторін у судове засідання у зв'язку із оголошенням загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду щодо даного питання.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Від позивача 15.04.2020 до суд надійшла відповідь на відзив, в якому зазначається, що відповідачем у відзиві не надано розрахунку сум витрат, яка визначена контролюючим органом у акті перевірки. Позивач також вказала, що наведені відповідачем у акті перевірки дані не містять доказів встановлених перевіркою даних та наявності відхилень між задекларованими позивачем витратами та витратами, встановленими під час перевірки. Крім того, позивач звертає увагу, що всі первинні документи, необхідні для обрахунку відповідних обсягів, в ході проведення документальної перевірки в повному обсязі були надані контролюючому органу, а актом перевірки, в свою чергу, не зафіксовано ненадання будь-яких документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 замінено первинного відповідача - Нікопольську ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на правонаступника - ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
У зв'язку із послабленням карантинних заходів, розгляд справи призначено на 09.06.2020.
В підготовче судове засідання 09.06.2020 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 16.06.2020.
В підготовче судове засідання 16.06.2020 сторони не з'явилися.
Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду судом справи у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу сторонам для подання доказів в обгрунтування та заперечення позову, вжито всіх необхідних заходів щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для переходу до вирішення справи по суті.
Оскільки відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення адміністративної справи до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2020.
В судове засідання 25.06.2020 з'явився представник відповідача. За клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 02.07.2020.
В судове засідання 02.07.2020 сторони з'явились та надали пояснення по суті позовних вимог. Позивач просив позов задовольнити, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 з 27.03.2003 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Основний вид господарської діяльності позивача за КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП Громченко А.І. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного контролю та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.
За результатами перевірки складено Акт від 26.02.2016 № 354/04-07-17-01.2197710501 зі змісту якого вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2015 рік на загальну суму 14 488, 38 грн;
- п.163.1 ст.163, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за 2015 рік в сумі 1 448, 84 грн;
- абз. 1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2015 рік на загальну суму 33 516, 36 грн.
Встановлені порушення стали наслідком прийняття контролюючим органом:
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2016 №Ф-0001601701 на суму 33 516,36 грн;
- рішення від 16.03.2016 №0002131701 про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску в сумі 3 351, 64 грн;
- податкового повідомлення-рішення від 16.03.2016 №002141701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою на загальну суму 21 732, 57 грн, (за податковим зобов'язанням - 14 488,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 244, 17 грн.);
- податкового повідомлення-рішення від 16.03.2016 №002151701 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 1 811, 05 грн, (за основним платежем - 1 448,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 362,21 грн.).
Висновки контролюючого органу обґрунтовано тим, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесення ним витрат у зв'язку з придбанням дизельного палива, а тому контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем витрат, що в свою чергу призвело до заниження чистого доходу та вплинуло на правильність визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску та військового збору.
Так, в акті зазначено, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних зі здійсненням діяльності, відображених у додатках 5 до податкових декларацій та витратами, встановленими в ході перевірки, встановлено завищення валових витрат за 2015 рік на загальну суму 96 589,18 грн.
Зокрема, відповідно до декларації від 09.02.2016 №9274205887 витрати позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 складають 1 670 050 грн., водночас, за даними перевірки встановлено їх відхилення на 96 589,18 грн., тобто за даними перевірки витрати позивача складають 1 573 460, 82 грн. (стор. 6 Акту перевірки).
Вказаний висновок перевіряючими зроблено на підставі наступного:
- станом на 31.12.2015 залишки дизельного пального відсутні;
- станом на 31.12.2015 дебіторська заборгованість по розрахунках з контрагентами-покупцями становить 152 430,0 грн.;
- при наданні послуг на вказану суму виручки (152 430,0 грн. з ПДВ ) згідно даних первинних документів використано палива у кількості 7246 літрів на загальну суму 96 589,18 грн., тобто фактичні витрати на придбання цього палива не пов'язані з отриманням доходу від підприємницької діяльності (дохід фактично не отриманий та не відображений фізичною особою підприємцем в зв'язку з відсутністю оплати покупцем послуг станом на 31.12.2015).
Виходячи з наведеного, контролюючим органом зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 у 2015 році до вартості документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності, безпідставно включено витрати придбаного дизпалива у кількості 7246 л., на суму без ПДВ 96 589,18 грн. по неоплаченим послугам по перевезенням та відповідно не включеним до складу валового доходу у сумі 127025,0 грн. без ПДВ.
Таким чином, на думку контролюючого органу, позивачем, в порушення вимог п.177.2 та п.177.4 ст.177 ПК України, завищено вартість документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу від здійснення діяльності за 2015 рік на суму 96 589,18 грн.
Проте, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 31.12.2015 рахувалась заборгованість контрагентів перед позивачем за надані послуги автомобільних перевезень в розмірі 152 430 грн. (з ПДВ), яка станом на вказану дату оплачена не була, а саме:
- ТОВ «Сільверстоун інвестмент» - заборгованість в розмірі 21000 грн., 7000 грн. та 14000 грн. сплачено 06.01.2016; заборгованість в розмірі 7000 грн., 13800 грн. сплачено 13.01.2016; заборгованість в розмірі 13200 грн. сплачено 25.01.2016; заборгованість в розмірі 4760 грн. та 7000 грн. сплачено 05.02.2016; заборгованість в розмірі 27270 грн. сплачено 29.02.2016;
- ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика» - заборгованість в розмірі 4200 грн. сплачена 27.01.2016;
- ТОВ «Вектор 2011» - заборгованість в розмірі 11300 грн. сплачена 12.01.2016;
- ФОП ОСОБА_2 - заборгованість в розмірі 8000 грн. та 10500 грн. сплачено 13.01.2016;
- ТОВ «Арт-Пром» - заборгованість в розмірі 3400 грн. сплачено 12.01.2016.
Крім того, на підтвердження не врахування вартості наданих та не оплачених станом на 31.12.2015 послуг транспортних перевезень у складі доходів від підприємницької діяльності за 2015 рік позивачем надано розшифровку отриманого нею протягом 2015 року доходу (виручки) в сумі 1 690 750 грн. в розрізі контрагентів (з посиланням на первинні документи), що повністю відповідає задекларованому позивачем доходу від підприємницької діяльності за 2015 рік та не містить даних відносно наданих замовникам у листопаді - грудні 2015 року, але не оплачених станом на 31.12.2015, транспортних послуг.
Таким чином, з наданих позивачем документів вбачається, що оплата (виручка) за надані замовникам та не оплачені станом на 31.12.2015 послуги з автотранспортних перевезень в сумі 152 430 грн. була отримана у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 у січні-лютому 2016 року, з урахуванням чого, відповідна сума виручки, на підставі вимог п.177.2 ст.177 ПК України, до складу доходу від підприємницької діяльності за 2015 рік включена не була.
Доказів протилежного відповідачем не надано. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача не змогла надати пояснень щодо того, на підставі яких даних контролюючим органом зроблено висновок про включення відповідної суми виручки до складу доходу від підприємницької діяльності за 2015 рік. Акт перевірки також не містить будь-якого розрахунку щодо структури доходу позивача від підприємницької діяльності за 2015 рік.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що пунктом 177.10 статті 177 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218) встановлено, що фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Пунктом 3.1 розділу 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) визначено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Як вбачається зі змісту Акту перевірки (п.1.12), контролюючим органом вчинено запис про те, що книга обліку доходів та витрат за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 була надана та використана при перевірці суцільним порядком. Відомостей про її неналежне ведення акт перевірки не містить.
Пунктом 44.1. статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного об'єкта витрат.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що доказами завищення валових витрат за 2015 рік на загальну суму 96 589,18 грн. є ті обставини, що станом на 31.12.2015 залишки дизельного пального відсутні, а дебіторська заборгованість по розрахунках з контрагентами-покупцями становить 152 430,0 грн., оскільки відсутність залишків пального свідчить лише про його повне використання, а наявність дебіторської заборгованості - про те, що контрагентами-покупцями станом на 31.12.2015 розрахунки в повній мірі не проведено, що виключає можливість їх включення до податкової декларації за 2015 рік.
Таким чином, суд доходить висновку, що відсутність залишків пального та наявність дебіторської заборгованості не є доказом декларування позивачем таких витрат за 2015 рік.
Інших доказів та доводів контролюючим органом не надано та акт перевірки не містить.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій під час прийняття оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 604,13 грн. (платіжне доручення від 03.06.2016 №137) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.03.2016 №0002141701.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.03.2016 №0002151701.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2016 №Ф-0001601701.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 16.03.2016 №0002131701.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 604,13 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 10.07.2020.
Суддя О.В. Маковська