10 червня 2020 року Справа № 160/2733/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРВЕЙ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови,-
11.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРВЕЙ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2020/00010 від 13.02.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2020/300006/1 від 13.02.2020.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 07.02.2020 року позивачем відповідно до положень законодавства України здійснено митне оформлення партії товару, що надійшла від резидента Китайської Народної Республіки WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD, ADD: XI AN Y AN INDUSTRIAL PARK, OUHAI, WENZHOU, CHINA за митною декларацією № UA110110/2020/002017 для здійснення митного оформлення товару «автомобільні запчастини», в якій вартість товару визначено за ціною контракту. Проте, відповідачем безпідставно відкориговано митну вартість із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, у зв'язку з чим необґрунтовано збільшена ціна. Позивач вважає, що відповідачу поданий достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої за першим методом. Натомість, коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу. Дніпровською митницею не було спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивну можливість застосування першого методу визначення митної вартості такого товару. Не зазначено та не доведено, які саме складові митної вартості були відсутні. Факти, викладені відповідачем як підстави для коригування митної вартості не ґрунтуються на положеннях закону, не стосуються числових значень митної вартості, які повинні перевірятись митним органом та не є беззаперечною підставою для відмови в митному оформленні за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з вказаним позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови у митному оформленні є протиправними, суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 позовну заяву ТОВ «КАРВЕЙ» було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 07.04.2020 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 відкрито провадження у справі № 160/2733/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Дніпровська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товару позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача. За ЕМД № UA110110/2020/002017 автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було сформовано форми митного контролю, що стало підставою для ретельного та поглибленого вивчення поданих декларантом документів. За результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Надані позивачем як декларантом додаткові документи не усунули виявлені розбіжності. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості було прийнято рішення послідовно перейти до другорядних. Митна вартість товару позивача визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості згідно із ст. 64 МК України, та ґрунтується на митній вартості товару за МД № UA508290/2019/000251 на рівні 7,15 дол.США/кг. При цьому, позивачу у рішенні про коригування митної вартості було обґрунтовано причини, через які стало неможливим застосування першого методу визначення митної вартості, проведено процедуру консультації. Таким чином, рішення про коригування митної вартості прийнято відповідно до норм чинного законодавства. У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості відмовлено у митному оформленні товару за МД № UA110110/2020/002017 та видано картку відмови. Зважуючи на викладене, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що оскаржуються позивачем, цілком правомірні, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
28.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРВЕЙ» (далі - покупець) та фірмою WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD, ADD: XI AN Y AN INDUSTRIAL PARK, OUHAI, WENZHOU, CHINA (далі - продавець) укладено Контракт № К_18/2019.
Відповідно до умов Контракту продавець продає, а покупець - купує товар у відповідності з найменуванням, кількістю, цінами, строками поставок та іншими умовами поставок у відповідності з пунктами цього контракту, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Згідно з п. 2.1. Контракту предметом цього контракту є поставка продавцем на адресу покупця автомобільних запчастин в асортименті, номенклатурі і кількості, вказаних в Специфікаціях до цього Контракту. Якість товару, що поставляється по цьому контракту, повинна відповідати якості, що вказана в сертифікатах походження, сертифікатах якості та інших документах на конкретну партію товару.
Відповідно до п. 2.2. Контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити на умовах, передбачених цим контрактом, за товар в кількості, асортименті та строки, визначені в Інвойсі, який є невід'ємною частиною цього контракту.
Інвойс узгоджується і підписується сторонами. В Інвойсі до цього контракту вказуються: повне найменування товару, виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника і вантажоодержувача, місце призначення товару та інші узгоджені сторонами умови.
Згідно з п. 2.3. Контракту покупець направляє продавцю заявку на поставку партії товару. Продавець упродовж 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання заявки від покупця засобами електронного чи факсимільного зв'язку зобов'язаний її погодити шляхом складання Інвойсу та відправлення підписаного зі свого боку такого Інвойсу покупцю засобами електронного чи факсимільного зв'язку, з обов'язковим складанням оригіналу Інвойсу, чи письмово повідомити про причини неможливості задовольнити заявку покупця.
Відповідно до п. 3.1. Контракту продавець зобов'язаний поставити товар на умовах FOB (Інкотермс-2010).
Продавець бере на себе зобов'язання по завантаженню товару на надані покупцем транспортні засоби в місці поставки і оформленні в митному порядку даного товару.
Місцем призначення поставки і місцем відвантаження транспортних засобів є адреса, яка вказана в Специфікації на окрему партію товару.
Згідно з п. 3.2. Контракту кількість місць, масу, розміри кожної партії товару продавець вказує в пакувальному листі.
Відповідно до п. 4.1. Контракту вартість товару і витрати по його транспортуванню вказуються в Додатках.
Додатки додаються до кожної поставки товару.
Відповідно до п. 11.1 Контракту цей контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020.
16.12.2019 згідно з Іnvoice № 20190808 від 16.12.2019 фірмою WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD здійснено поставку ТОВ «КАРВЕЙ» товару «паливний фільтр»:
- 96335719 в кількості 2000 шт. за ціною 0,830 дол.США на суму 1 660,00 дол.США;
- 96335719NW в кількості 3 500 шт. за ціною 0,800 дол.США на суму 2 800,00 дол.США.
Загальна вага брутто 972,50 кг на загальну суму 4 460,00 дол.США.
Умови поставки 100% передплати.
07.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРВЕЙ» звернулось до Дніпровської митниці Держмитслужби із електронною митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA110110/2020/002017 для здійснення митного оформлення товару: 1. «Частини та пристрої для ремонту та обслуговування транспортних засобів цивільного призначення. Обладнання для фільтрування палива чи мастил для двигунів внутрішнього згорання автомобілів fuel filter/паливний фільтр: 96335719-2000 шт.; 96335719NW-3500 шт.».
У графі 22 та 42 МД № UA110110/2020/002017 заявлена митна вартість товару визначена у загальному розмірі 4 460,00 дол.США., умови поставки FOB Ningbo (гр.20).
За митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA110110/2020/002017 товар імпортований на адресу Товариства з обмеженою відповідністю «КАРВЕЙ» від відправника/експортера фірми WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD за Контрактом № К_18/2019 від 01.07.2019 на підставі Іnvoice № 20190808 від 16.12.2019, пакувального листа № 20190808 від 16.12.2019, коносаменту № S0119121329-C від 26.12.2019, автотранспортної накладної СМR 8263/1 від 04.02.2020, сертифікату про походження № 19С4401А0909/01204 від 16.12.2019, платіжного доручення № 35 від 25.11.2019, документу про вартість перевезення № 0191 від 31.01.2020, документу про вартість перевезення № 03-02 від 03.02.2020, Додатку № 1 від 16.12.2019 до контракту, Специфікації № 1 від 16.12.2019, договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 02/12/2016 від 02.12.2016.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:
1) у складі документів, які надані декларантом до митного оформлення разом з МД сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару відсутні;
2) у наданому до митного оформлення інвойсі № 20190808 від 16.12.2019 відсутні відомості щодо виробника та строків поставки;
3) декларантом до митного оформлення документів щодо страхування вантажу та вартості страхування не надано;
4) відповідно до п. 4.1 контракту від 01.07.2019 № К_18/2019 вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Додатки додаються до кожної поставки товару. Надані до митного оформлення Додаток № 1 від 16.12.2019 та специфікація № 1 від 16.12.2019 не містять відомостей щодо вартості витрат на транспортування вантажу;
5) до митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті № 35 від 25.11.2019 на суму 4 460,00 доларів США, однак в графі 70 «Призначення платежу» вказаного документа зазначено контракт від 01.07.2019 № К_18/2019 та інвойс від 04.11.2019 № 20190411, який до оформлення не надавався, у зв'язку із чим відсутня можливість для ідентифікації вказаного документа із спірною партією товару.
6) відповідно до п. 2.3 контракту від 01.07.2019 № К_18/2019, покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем. До митного оформлення зазначена заява не надана;
7) з метою підтвердження транспортних витрат декларантом до митного оформлення надано договір транспортного експедирування від 02.12.2016 № 02/12/2016, укладений між ТОВ «Ламан Шипінг» та ТОВ «КАРВЕЙ», довідку про транспортні витрати від 31.01.2020 № 0191. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надавався;
8) наданий до митного оформлення договір від 02.12.2016 № 02/12/2016 не містить умови визначені законом. До митного оформлення декларантом в якості підтвердження числового значення не надані документи, що містять вищезазначену інформацію. Зокрема відповідно до п. 1.3 договору від 02.12.2016 № 02/12/2016 на кожне конкретне перевезення Клієнт надає Експедитору Заявку, в якій обумовлюється найменування, і кількість вантажу, маршрут та іншу необхідну інформацію, що стосується ТЕО. Однак, декларантом до митного оформлення вказана Заявка не надавалася. Не надавалися декларантом до митного оформлення і документи, що містять відомості щодо переліку погоджених з експедитором послуг та їх вартості.
За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильності та повнотою визначення декларантом митної вартості та у відповідності до вимог п. 2-3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
11.02.2020 ТОВ «КАРВЕЙ» повідомленням за № 11/03 надані пояснення щодо виявлених розбіжностей та надано наступні додаткові документи: інвойс від 04.11.2019 № 20190411; платіжне доручення про сплату транспортно-експедиційних послуг від 03.02.2020 № 1320; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.01.2020 № LS-4262679; копію експортної ВМД від 20.12.2019 № 310120190516150888; заявку на перевезення від 21.12.2019 № 5; заявка від 21.10.2019 № 000387.
У рамках проведення консультації та за результатом розгляду додатково наданих документів встановлено, що:
1) декларантом не надано сертифікатів, що підтверджують виробника товарів та не надано роз'яснень щодо наданих документів, які містять розбіжності;
2) додатково надана МД країни відправлення не містить перекладу, що є порушенням вимог ст. 254 МКУ;
3) МД країни експорту містить відомості щодо коносаменту, який не надавався до митного оформлення;
4) надана довідка ТОВ «Ламан Шипінг» від 31.01.2020 № 0191 містить інформацію щодо відсутності страхування вантажу одержувачем (ТОВ «КАРВЕЙ»), проте вказана можливість страхування передбачена зовнішньоекономічною угодою від 01.07.2019 № К_18/2019, сторонами якої є ТОВ «КАРВЕЙ» та WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD. При цьому, ТОВ “Ламан Шипінг” не є стороною угоди від 01.07.2019 № К_18/2019, а має договірні відносини з ТОВ «КАРВЕЙ» в межах договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.12.2016 № 02/12/2016;
5) відповідно до п. 4.1 контракту від 01.07.2019 № К_18/2019 вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Однак, відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України складовими митної вартості є вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Відповідно до п. 5.1 контракту від 01.07.2019 № К_18/2019 весь товар, що постачається повинен бути упакованим і промаркованим відповідно до технічних умов виробника товарів. Проте, контрактом від 01.07.2019 № К_18/2019 не визначено чи входить у вартість товару вартість упаковки та пакування у зв'язку із чим відсутні необхідні відомості, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості;
6) наданий декларантом до митного оформлення Додаток № 1 від 16.12.2019 та Специфікація № 1 від 16.12.2019 не містять відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу;
7) в якості підтвердження заявленого рівня вартості декларантом подано до митного оформлення прайс-лист б/н, однак, він має суб'єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МК України, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу від 16.12.2019 № 20190808 та не містить відомостей щодо умов поставки.
З урахуванням викладеного відповідачем зроблено висновок, що надані додаткові документи не спростовують виявлені митним органом розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості за оцінюваною партією товару.
Повідомленням від 13.02.2020 № 13/02 позивачем повідомлено про неможливість надання додаткових документів та завершення митного оформлення МД № UA110110/2020/002017 від 07.02.2020.
За результатом проведеної консультації та у зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів, посадовою особою Дніпропетровської митниці було обрано другорядний метод визначення митної вартості - 2г - резервний метод, у зв'язку з чим заявлена митна вартість товару була скоригована, про що митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2020/300006/1 від 13.02.2020.
У зв'язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, позивачу було оформлено картку відмови у митному оформленні товарів № UA110110/2020/00010 від 13.02.2020.
Товар випущений у вільний обіг за МД № UA110110/2020/002355 від 13.02.2020 під гарантійні зобов'язання.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).
Згідно із ч. 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.
Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується:
1) у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України).
Згідно зі ст. 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 МК України.
Частинами 1, 2 статті 334 МК України визначено, що митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:
при перевезенні автомобільним транспортом:
а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно зі ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Порядок оформлення картки відмови визначається р. VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок 631).
Згідно з пунктом 7.1. Порядку 631 в усіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття МД, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п. 7.2 Порядку 631).
Як встановлено судом, 13.02.2020 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2020/300006/1 у зв'язку з відмовою у митному оформленні товару за МД № UA110110/2020/002017 від 07.02.2020 та видано картку відмови № UA110110/2020/00010 від 13.02.2020 року.
Підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до митного оформлення товару за МД № UA110110/2020/002017 в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного) стали висновки митного органу про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості та на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та ненадання декларантом документів згідно із сформованим переліком на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Судом досліджені надані позивачем на підтвердження правильності визначеної ним митної вартості товару за МД № UA110110/2020/002017 від 07.02.2020 документи: міжнародний контракт № К_18/2019 від 01.07.2019, Іnvoice № 20190808 від 16.12.2019, заявка ТОВ «КАРВЕЙ» № 000387 від 21.10.2019, коносамент № S0119121329-С, сертифікат походження № 19С4401А0909/01204 від 16.12.2019, прайс-лист, платіжне доручення в іноземній валюті № 35 від 25.11.2019, пакувальний лист, автотранспортна накладна СМR 8263/1 від 04.02.2020, специфікація № 1 від 16.12.2019, додаток № 1 від 16.12.2019, договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 02/12/2016 від 02.12.2016, заявка № 5 від 21.12.2019, довідка про транспортні витрати № 0191 від 31.01.2020, рахунок-фактура № LS-4262679 від 31.01.2020, декларація країни відправлення № 310120190516150888 (без перекладу).
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України рахунок-фактура (інвойс) є обов'язковим документом, який подається декларантом на підтвердження заявленого рівня митної вартості.
Інвойс - це документ в міжнародній комерційній діяльності, що надається продавцем іноземному покупцеві. В інвойсі обов'язково повинно бути зазначено назва та юридична адреса організації - експортера, назва і адреса компанії-покупця, найменування товару, його кількість, ціна та умови поставки, характеристика товару.
Відповідно до контракту № К_18/2019 від 01.07.2019, укладеного між ТОВ «КАРВЕЙ» (покупець) та фірмою WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD. (продавець), продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити на умовах, передбачених цим контрактом за товар в кількості, асортиментів та строки, визначені в Інвойсі, який є невід'ємною частиною цього контракту.
Інвойс узгоджується і підписується сторонами.
В інвойсі до цього контракту вказуються: повне найменування товару, виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника і вантажоодержувача, місце призначення товару та інші узгоджені сторонами умови (п. 2.2. Контракту).
Отже, поставка товару здійснюється партіями. До кожної партії товару складається, узгоджується та підписується Інвойс, який є невід'ємною частиною контракту та в якому обов'язково вказуються: повне найменування товару, виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника і вантажоодержувача, місце призначення товару та інші узгоджені сторонами умови.
Проте, Іnvoice № 20190808 від 16.12.2019 не містить відомостей про виробника товару, а також строків виконання поставки, що викликає сумніви щодо здійснення поставки саме від виробника товарів та унеможливлює узгодження інвойсу з певною поставкою, з урахуванням тієї обставини, що контракт № К_18/2019 від 01.07.2019 довготривалий, а окремий інвойс на кожну поставку є його невід'ємною частиною.
Суд не бере до уваги доводи позивача щодо того, що чинним законодавством не передбачено в обов'язковому порядку зазначення в інвойсі відомостей про виробника товару, а також строків поставки, з урахуванням тієї обставини, що такі вимоги до інвойсу, як невід'ємної частини контракту, визначені самим Контрактом та прийняті позивачем як стороною.
Сумнівним є також наявність двох абсолютно ідентичних Іnvoice № 20190808 від 16.12.2019 та № 20190411 від 04.11.2019 з різними датами їх видачі, з урахуванням умов оплати - 100% передплати. «Остаточний» інвойс не передбачений ані контрактом, ані іншими товаросупровідними документами на оцінювану партію товару.
Відповідно до пунктів 3.1., 4.1. Контракту продавець зобов'язаний поставити товар на умовах FOB (Інкотермс-2010). Продавець бере на себе зобов'язання по завантаженню товару на надані покупцем транспортні засоби в місці поставки і оформленню в митному порядку даного товару. Вартість товару і витрати по його транспортуванню вказуються в Додатках.
FOB (англ. Free On Board - франко борт, буквально - безоплатно на борт судна) - міжнародний торгівельний термін Інкотермс, який використовується для позначення умов поставки вантажу та визначення сторони, на яку покладаються витрати на транспортування та/чи визначення точка передачі відповідальності за вантаж від продавця до покупця.
Відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термін Інкотермс 2010, умови поставки товарів FОВ означає, що продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного покупцем.
Проте, Додаток № 1 від 16.12.2019 та специфікація № 1 від 16.12.2019 до контракту не містять відомостей щодо вартості витрат на транспортування вантажу, що не узгоджується з п. 4.1 Контракту від 01.07.2019 № К_18/2019 та унеможливлює підрахунок вартості товару, і ставить під сумнів заявлену митну вартість.
Крім того, до митного оформлення разом з МД надано платіжне доручення в іноземній валюті № 35 від 25.11.2019 на суму 4 460,00 дол.США, однак в графі 70 вказаного документу «Призначення платежу» вказано контракт від 01.07.2019 № К_18/2019 та інвойс від 04.11.2019 № 20190411. Однак, вказаний інвойс до митного оформлення не надавався, у зв'язку з чим відсутня можливість для ідентифікації вказаного документа як такого, що стосується «оцінюваного товару».
Відповідно до пункту 2.1 Контракту якість товару повинна відповідати якості, що вказана в сертифікатах походження, сертифікатах якості та інших документах на конкретну партію товару. Проте, наданий сертифікат № 19С4401А0909/01204 від 16.12.2019 не містить відомостей про якість товару та про виробника.
Безпідставним суд вважає і посилання позивача на лист ТОВ «Ламан Шипінг» від 31.01.2020 за вих.№ 0191 в якості обґрунтування відсутності витрат на страхування товару.
Можливість страхування товару передбачена контрактом від 01.07.2019 № К_18/2019, сторонами якої є ТОВ «КАРВЕЙ» та WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» не є стороною контракту від 01.07.2019 № К_18/2019, а має договірні відносини з ТОВ «КАРВЕЙ» у межах договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 02.12.2016 № 02/12/2016.
Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що не мають значення певні неточності в документах, наявність або відсутність в документах певної інформації щодо товару.
Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних. Інформація про товар, що підлягає розмитненню, має повністю співпадати з відомостями, зазначеними в МД декларантом, та узгоджуватись з відомостями в комерційних/товаросупровідних документах, перелік яких визначений у ст. 53 МК України, в тому числі, з реквізитами, необхідними для ідентифікації ввезеного товару.
Щодо задекларованих транспортних витрат необхідно зазначити таке.
Відповідно до пунктів 1.1. договору від 02.12.16 № 02/12/2016 ТОВ «Ламан Шипінг» (експедитор) зобов'язаний організувати за рахунок ТОВ «КАРВЕЙ» (клієнта) транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги Клієнту.
Пунктом 1.3 договору від 02.12.16 № 02/12/2016 визначено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша інформація, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижня до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення.
Водночас, заявка № 5 від 21.12.2019 на транспортування та експедирування контейнерів не містить заплановану дату надання вантажу відправником та даних щодо типу транспортних засобів, що унеможливлює узгодження цієї заявки з оцінюваною партією товару.
Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора (п.п. 4.1.6 п. 4.1 договору № 02/12/2016 від 02.12.2016), однак акту виконаних робіт ТОВ «Ламан Шипінг» позивачем не надано ані під час митного оформлення, ані під час судового розгляду справи.
Сумнівним є також і те, що згідно з рахунком-фактурою ТОВ «Ламан Шипінг» № LS-4262679 від 31.01.2020 вартість наданих послуг становить 30 620,50 грн., з яких: експедиторська винагорода 470,00 грн. (з ПДВ 20 %) та морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 30 150,50 грн., у той час як згідно із заявкою № 5 від 21.12.2019 на транспортування та експедирування контейнерів вартість послуг ТОВ «Ламан Шипінг» на транспортно-експедиційного обслуговування на території України становить 475,00 USD, вартість послуг з навантажувально-розвантажувальні роботи на території України 210,00 USD.
Доказів сплати позивачем послуг на транспортно-експедиційного обслуговування та послуг з навантажувально-розвантажувальні роботи саме на території України не надано.
Окремо слід зауважити, що у даній заявці також міститься посилання щодо вартості морського перевезення вантажу за межами державного кордону України, розмір якої згідно заявки становить 1283,00 дол.США.
Як зазначено у п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як вже зазначалось судом, декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару за МД № UA110110/2020/002017 від 07.02.2020 обґрунтовані, відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містять суттєві розбіжності.
За встановлених розбіжностей у товаросупровідних документах із задекларованими даними, суд погоджується з відповідачем щодо непідтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за МД № UA110110/2020/002017 від 07.02.2020, отже, дії відповідача щодо коригування митної вартості є цілком правомірними.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом № 2ґ (резервним) тобто дотримане правило послідовності застосування методів, визначене МК України.
За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA110110/2020/300006/1 від 13.02.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2020/00010 від 13.02.2020 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак, відповідають критеріям, визначеним ст. 2 КАС України.
З огляду на викладене, позовна заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 139 КАС України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРВЕЙ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 10 червня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко