30 червня 2020 року Справа № 160/4890/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 , як законному представнику, яка діє і інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сум недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на які визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 як законному представнику, яка діє в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суми недоотриманої пенсії в розмірі 16415,50 грн. кожній дитині (загальна сума 32831,00 грн.) після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на які визнано рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 06.11.2019 року вона звернулась до відповідача із заявою про отримання недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_4 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі 201/1699/19 від 24.09.2019 року.
Однак, листом від 06.11.2019 року за № 2477/04-21-09 відповідач відмовив у виплаті пенсії у зв'язку з тим, що позивачем не надано свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію, а в рішенні суду по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року відсутнє в резолютивній частині зобов'язання відповідача здійснити виплату суми недоотриманої пенсії.
Позивач не погоджується із відмовою відповідача у виплаті пенсії, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року діти визнані спадкоємцями першої черги та визнано за ними право власності на недоотриману пенсію.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності на успадковане майно у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 16514,50 грн. кожному на підставі рішення суду, яке набрало законної сили 07.10.2019 року, а отже підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 12 травня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
02 червня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з наступним.
05.11.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління з заявою про виплату недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_4 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/1699/19 від 24.09.2019. Листом від 06.11.2019 за №2477/04-21-09 Головне управління повідомило заявника про відмову у виплаті недоотриманої пенсії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі-Закон №1058) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до п. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Будь-яких інших документів законодавством України з питань пенсійного забезпечення не визначено, в тому числі судового рішення у цивільній справі про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію.
Отже, для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, позивачу слід отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку та умовах, визначеними наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2012 року № 296/5 “Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” та Закону України “Про нотаріат” від 02.09.1993 № 3425-ХІІ, навіть при наявності судового рішення на користь позивача у цивільній справі про визнання права власності на недоотриману пенсію.
До позовної заяви ОСОБА_1 не надала доказів про повторне звернення до державного нотаріуса першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/1699/19 від 24.09.2019, із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 . Також не надана копія відповіді державного нотаріуса про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину при повторному зверненні.
Отже, позивач не вжив всіх досудових заходів щодо отримання Свідоцтва про право на спадщину.
У випадку письмового звернення позивача з усіма необхідними документами Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснить виплату недоотриманої суми пенсії, яка ввійшла до складу спадщини з урахуванням ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період не більше ніж за три роки до дня звернення.
17 червня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що єдиним документом, що підтверджує статус спадкоємця, є свідоцтво про право на спадщину і будь-яких інших документів законодавством України не передбачено.
Якщо у позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.
За відсутності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, позивач обрала спосіб захисту своїх порушених прав шляхом визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Оскільки право власності на недоотриману пенсію було визнано в судовому порядку, тому була відсутня потреба для повторного звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - позивач, є внутрішньо переміщеної особою, що підтверджується довідкою від 11.11.2014 року № 1216-679 та є законним представником, що діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_4 був інвалідом дитинства та отримував пенсію по інвалідності III групи.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на недоотриману пенсію.
У зв'язку з цим позивач звернулася до державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітніх дітей, за якою була відкрита спадкова справа.
Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію, оскільки позивачем не було надано відомостей про склад сім'ї і осіб зареєстрованих зі спадкодавцем на момент його смерті. Крім дітей інші спадкоємці відсутні.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, а саме:
діти були визнані спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_4 ;
визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька на недоотриману пенсію за період з 01.05.2016 року по 31.05.2018 року у розмірі 16415,50 грн.;
визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька на недоотриману пенсію за період з 01.05.2016 року по 31.05.2018 року у розмірі 16415,50 грн.
06 листопада 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про отримання недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_4 .
Листом від 03.01.2020 року відповідач відмовив позивачу у виплаті пенсії у зв'язку з тим, що нею не надано свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію.
Крім того зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст.52 Закону № 1058-ІV члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-ІV у разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-ІV у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з п. 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
Згідно з вимогами пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Якщо члени сім'ї померлого з ним не проживали, то необхідно звертатись до нотаріуса і отримувати пенсію в порядку спадкування, адже на підставі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними в зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При цьому, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідачем не враховано, що позивач та її діти мають статус внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_4 помер на тимчасово окупованій території, з урахуванням цих особливостей позивач змушена була звернутись до суду.
Суд не може погодитися із твердженням відповідача стосовно того, що єдиним документом, що підтверджує статус спадкоємця, є свідоцтво про право на спадщину і будь-яких інших документів законодавством України не передбачено.
Суд зазначає, що якщо у позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. Саме таким правом і скористалася позивач звернувшись до суду.
Як вже було зазначено, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року діти позивача були визнані спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька на недоотриману пенсію за період з 01.05.2016 року по 31.05.2018 року у розмірі 16415,50 грн.; визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька на недоотриману пенсію за період з 01.05.2016 року по 31.05.2018 року у розмірі 16415,50 грн.
Оскільки право власності на недоотриману пенсію було визнано в судовому порядку, у позивача була відсутня потреба для повторного звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, а тому твердження відповідача, що нею не було вжито всіх досудових заходів є безпідставними та суд не бере їх до уваги.
Згідно з п.3.1. Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Таким чином, за відсутності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, позивач обрала спосіб захисту своїх порушених прав шляхом визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими для виконання на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці в отриманні недоотриманої пенсії, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору та нею не були понесені судові витрати, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 , як законному представникові, яка діє в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сум недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на які визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , як законному представникові, яка діє в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суми недоотриманої пенсії в розмірі 16415,50 грн. кожній дитині (загальна сума 32831,00 грн.) після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на які визнано рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/1699/19 від 24.09.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник