10 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6574/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАНДИЗЕЛЬ-19», до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» (далі - ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ», позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАНДИЗЕЛЬ-19» (далі - ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19», третя особа) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1497909/42632533 від 25 березня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року, комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13537/42632533/2 від 10 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 17 лютого 2020 року датою її подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» за результатами своєї господарської діяльності було подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №14 від 17 лютого 2020 року, однак, її реєстрація була зупинена ГУ ДПС у Волинській області з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач вказує, що ним до податкового органу надані пояснення та перелік первинних документів з метою усунення причин зупинення реєстрації податкової накладної, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по вищезазначеній податковій накладній.
Однак, пояснення не були прийняті до уваги та 25 березня 2020 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Волинській області було прийняте рішення №1497909/42632533 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року з якого вбачається, що воно прийнято з посиланням на ненадання платником податку копій документів, а саме: дані складського обліку, товаросупровідні документи неналежної форми.
Вказане рішення було оскаржене позивачем до ДПС України, однак 10 квітня 2020 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДПС України за результатами розгляду скарги було прийняте рішення №13537/42632533/2 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів/інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вказує, що надані ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» документи на електронну адресу ГУ ДПС у Волинській області відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, позивач наголошує, що формулювання відповідачами підстав для відмови в реєстрації податкової накладної є абстрактними та формальними, оскільки в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме дані складського обліку, товаросупровідні документи не були надані, враховуючи надання позивачем первинних документів та ТТН встановленої чинним законодавством форми; вимоги яких нормативних актів передбачено надання саме цих документів, для підтвердження реальності господарської операції та реєстрації податкової накладної; вимоги яких нормативних актів були порушені позивачем, при складання даних складського обліку, товаросупровідних документів, щодо форми їх складання; відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року.
Позивач зазначав, що спірні рішення прийняті ГУ ДПС у Волинській області та ДПС з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відсутні конкретні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року, а лише зазначена загальна інформація про те, що причиною її неприйняття є: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів/інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вказує, що рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути зрозумілим для того, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити. Відтак, вважає, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
У поданому відзиві на позовну заяву від 26 травня 2020 року №2415/03-20-08-02-07 відповідач-1 позовні вимоги позивача заперечує повністю з тих підстав, що ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» виписано податкову накладну від 17 лютого 2020 року №14 на загальну суму 9141 грн., яку в подальшому надіслано до ДПС для реєстрації. Однак, відповідно до квитанції, реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України: податкова накладна відповідає вимогам пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку». У квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Вказує, що для підтвердження реєстрації податкових накладних ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» було надано пояснення та ряд документів, однак, в порушення вимог пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не надано копії документів, а саме: відсутні дані складського обліку, товаросупровідні документи неналежної форми.
Зокрема, відповідач-1 звертає увагу суду, що ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №11 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №8 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №13 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №7 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №14 від 17.02.2020». Таким чином в матеріалах справи наявні 5 різних ТТН по одній господарській операції.
Відтак, оскільки позивачем не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), а саме - документів, що підтверджують дані складського обліку, товаросупровідні документи неналежної форми, тому у ГУ ДПС у Волинській області були всі підстави для відмови в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року.
Крім того, відповідач-1 категорично заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 714,00 грн.
Так, представник відповідача вказує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідач звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатським бюро «ОКСАНИ ТРИГУБ» на підставі договору від 14 квітня 2020 року №ПН-9/02. На підтвердження викладених у заяві вимог, представником було додано договір-доручення №ПН-9/02 про надання правової допомоги від 14 квітня 2020 року, протокол №1 узгодження договірної ціни від 14 квітня 2020 року, акт №ПН-9/02 приймання-передачі правових послуг від 21 квітня 2020 року, звіт №ПН-9/02 про надані правові послуги від 21 квітня 2020 року, рахунок-фактура №ПН-9/02 від 21 квітня 2020 року, платіжне доручення №117 від 22 квітня 2020 року.
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 21 квітня 2020 року на підставі договору про надання правової допомоги повіреним були надані наступні послуги: ознайомлення з пакетом документів Клієнта для підготовки позову - 2 години; ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору - 2 години; робота з доказами, які підтверджують факти викладені в позовній заяві - 2 години; робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 1 година; правка та печать позовної заяви з додатками - 6 годин; адміністративні питання пов'язані з підготовкою та подачею позовної заяви - 1 година. Всього - 14 годин, вартістю 1051 грн. за годину, на загальну суму 14 714 грн.
При цьому предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкової накладної; рішення комісії ДПС України; зобов'язання зареєструвати податкову накладну, а тому, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4, частини 2 пункту 10, частини 6 статті 12, частин 1-3 статті 257, частини 5 статті 262 КАС України дана справа є справою незначної складності.
Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що об'єми наданих робіт не відповідають складності справи та за належної компетенції представника позивача є завищеними.
Також звертає увагу, що на розгляді у Волинському окружному адміністративному суді перебуває ще 5 адміністративних справ за позовом ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Волинській області, ДПС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19», про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкової накладної; рішення комісії ДПС України; зобов'язання зареєструвати податкову накладну (справи №140/6579/20, №140/6571/20, №140/6588/20, №140/6569/20, №140/6567/20) які є ідентичними, що також свідчить про відсутність необхідності у витратах таких об'ємів часу як це вказано в акті приймання-передачі наданих послуг.
Крім того предметом розгляду даної адміністративної справи є податкова накладна від 17 лютого 2020 року №14, при цьому сума ПДВ (сума на яку можуть змінитися розрахунку з бюджетом) складає 1523,50 грн., а відшкодування витрат на правничу допомогу складає 14 714,00 грн., що є неспівмірним із сумою позову.
Також вважає, що вартість однієї години роботи адвоката є завищеною
З наведених підстав представник відповідача-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач-2 - ДПС України копію ухвали судді від 12 травня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі разом з копіями позовної заяви та доданих до неї документів отримав 16 травня 2020 року, проте, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа - ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19» правом надання пояснень щодо позову не скористалася.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань з 16 листопада 2018 року, є платником податку на додану вартість.
В межах зареєстрованих видів діяльності в ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності: Код КВЕД 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями; Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; Код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).
Господарська діяльність ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ'здійснюється в складському приміщенні, розташованому за адресою: 54 007, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1/10, Секція №4, яке орендується на підставі договору №02/02-20 оренди нежитлових приміщень (приміщення складу-холодильника для зберігання овочів) від 02 лютого 2020 року, укладеного з ТзОВ «СТЕФ-НІК».
03 січня 2020 року між ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» (Покупець) та ТзОВ «Геоплюс-Опт» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №0003 товару: картоплю (ДК 021:2015 код 03212100-1 Картопля), фасовану у сітки полімерні по 20 кг. кожна, урожаю 2019 року, в кількості 19950,00 кг за ціною 5,0 грн/кг без ПДВ, на суму 99 750,00 грн. без ПДВ.
03 січня 2020 року ТзОВ «Геоплюс-Опт» передав ТзОВ «Раджас Торгстрой» придбаний товар товар - рартопля в кількості 19 950,00 кг, за ціною 5,0 грн/кг без ПДВ, на суму 99750,00 грн. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1 від 03 січня 2020 року на суму 99750,00 грн. та товарно-транспортною накладною №1 від 03 січня 2020 року.
Згідно пункту 3.3. Договору купівлі-продажу №0003 від 03 січня 2020 року, перевезення товару відбувалось транспортними засобами замовленими ТОВ «ГЕОПЛЮС-ОПТ». Товар, було отримано уповноваженим представником ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ», на підставі довіреності на отримання ТМЦ (Типова форма №М-2) №1 від 03 січня 2020 року.
Згідно умов пункту 4.1. договору купівлі-продажу №0003 від 03 січня 2020 року розрахунки за товар проводяться після його постачання, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати фактичного отримання товару Покупцем згідно накладних, шляхом перерахування грошових коштів. На виконання умов вказаного договору, 06 березня 2020 року ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» перерахувало на рахунок продавця ТзОВ «Геоплюс-Опт» 99750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №93 від 06 березня 2020 року.
В подальшому, в межах здійснення господарської діяльності, 17 лютого 2020 року між ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» (Продавець) та ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19» (Покупець) укладено договір №14 про купівлю-продаж товару: картопля (ДК 021:2015 код 03212100-1 Картопля), фасовану у сітки полімерні по 20 кг кожна, урожаю 2019 року, в кількості 1385 кг, за ціною 5,5 грн./кг без ПДВ, на суму 7617,00 грн. без ПДВ, на загальну суму 9 141,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 1 523,50 грн.
На підставі видаткової накладної №14 від 17 лютого 2020 року на суму 7615,50 грн. та товарно-транспортної накладної №14 від 17 лютого 2020 року, товар - картопля в кількості 1385 кг, за ціною 5,5 грн/кг без ПДВ, на суму 7617,50 грн. без ПДВ на загальну суму 9141,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1523,50,00 грн. 17.02.2020 ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» передано покупцю ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19».
Згідно пункту 4.1. Договору купівлі-продажу №14 від 17 лютого 2020 року розрахунки за товар проводяться після його постачання, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати фактичного отримання товару Покупцем згідно накладних, та дати реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів.
17 лютого 2020 року позивачем оформлено рахунок-фактуру №14 на суму 9141, 00 грн.; 06 березня 2020 року ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19» перерахувало на рахунок ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» 9141,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 06 березня 2020 року.
Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за результатами здійсненої господарської операції позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №14 від 17 лютого 2020 року на суму 9141,00 грн., яку 28 лютого 2020 року в 10:45:57 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано за №9038524007).
Згідно отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної в ЄРПН податкову накладну №14 від 17 лютого 2020 року прийнято, однак реєстрація зупинена:
«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.»
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17 лютого 2020 року № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=9640%, «Р»=0».
На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України платником податків було направлено на адресу ГУ ДПС у Волинській області пояснення від 12 березня 2020 року №14-02 та перелік первинних документів з метою усунення причин зупинення реєстрації податкової накладної, однак рішенням комісії від 25 березня 2020 року №1497909/42632533 в реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року було відмовлено у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано необхідно підкреслити), а саме: дані складського обліку, товаросупровідні документи неналежної форми.
Вказане рішення 01 квітня 2020 року було оскаржене позивачем до ДПС України, однак 10 квітня 2020 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДПС України за результатами розгляду скарги було прийняте рішення №13537/42632533/2 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів/інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують права позивача, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1-2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) врегульовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абз. 10 п. 12 Порядку №1246).
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки (п.п. 13-15 Порядку №1246).
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми 11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з приписами п. 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку №1165 установлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п.п. 8, 9 Порядку №1165).
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, у Додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Квитанції ГУ ДПС у Волинській області не містять. Доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.
Критерій 8 у додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Така інформація суду не подана, як і не підтверджено її наявності.
Однак, податкова інформація контролюючого органу, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній, викликає сумнів у її достовірності, законності, та доведеності її належними та допустимими доказами.
Крім того, нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою на те, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача усіх документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що відповідні пояснення з копіями необхідних документів були направлені позивачем до ГУ ДПС у Волинській області 12 березня 2020 року.
Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Згідно з приписами пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Відповідачами також не надано до суду доказів додержання вимог пункту 44 Порядку №1165 - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Більше того, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Посилання відповідача-1 та відповідача-2 в оскаржуваних рішеннях на те, що позивачем не надано документів, а саме: «дані складського обліку, товаросупровідні документи неналежної форми», «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів/інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» суд вважає безпідставними, оскільки усі необхідні документи були долучені позивачем до письмових пояснень, які скеровувалися відповідачу та надано до матеріалів справи.
Крім того, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Разом з тим, твердження ГУ ДПС у Волинській області у відзиві на позовну заяву про те, що в матеріалах справи міститься 5 різних ТТН по одній господарській операції, а саме: ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №11 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №8 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №13 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №7 від 17.02.2020», в іншому примірнику ТТН від 03 січня 2020 року №1 в графі «Супровідні документи на вантаж» - зазначено «Видаткова накладна №14 від 17.02.2020» не беруться судом до уваги, оскільки вказані неточності не відображені в оскаржуваних рішеннях. Крім того, помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Суд також не може не зауважити, що зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкових накладних документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки постачальника та покупця у порядку, встановленому законом.
Оскільки оскаржувані рішення контролюючих органів не містять чіткої підстави їх прийняття, не вказано конкретних документів, які необхідно надати платнику податків та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тому суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.
Суд звертає увагу на те, що зазначені рішення контролюючого органу є актом індивідуальної дії, адже виданий суб'єктом владних повноважень, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
На думку суду, оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, який не навів доводів щодо їх неналежності, недостовірності, недопустимості чи недостатності, суд дійшов висновку, що у відповідачів не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.
Варто також зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. При цьому невиконання ним законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 25 березня 2020 року №1497909/42632533 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року та комісії Державної податкової служби України від 10 квітня 2020 №13537/42632533/2.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 17 лютого 2020 року №14, то суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків. Разом з тим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов'язати ДПС України зареєструвати у ЄРПН податкову накладну №14 від 17 лютого 2020 року, оскільки задоволення такої позовної вимоги є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма Радіо Телевіжн ЛТД проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінюючи в сукупності надані сторонами у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень №1497909/42632533 від 25 березня 2020 року та №13537/42632533/2 від 10 квітня 2020 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» від 17 лютого 2020 року №14.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Разом з тим, на думку суду, відсутні підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення у цій справі, а примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір по 1 051 грн. з кожного, сплачений платіжним дорученням від 22 квітня 2020 року №131.
Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 14714,00 грн, то суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява №71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України» заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано договір-доручення №ПН-14/02 про надання правової допомоги, укладений між ТзОВ «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» (клієнт) та адвокатським бюро «Оксани Тригуб», протокол №1 узгодження договірної ціни від 14 квітня 2020 року, акт №ПН91402 приймання-передачі правових послуг від 21 квітня 2020 року, звіт №ПН-9/02 про надані правові послуги від 21 квітня 2020 року, рахунок-фактура №ПН-14/02 від 21 квітня 2020 року, платіжне доручення №122 від 22 квітня 2020 року .
Відповідно до акта приймання-передачі наданих правових послуг №ПН-14/02 від 21 квітня 2020 року на підставі договору про надання правової допомоги повіреним були надані наступні послуги:
1) Ознайомлення з пакетом документів Клієнта для підготовки позову - 2 години;
2) Ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору - 2 години;
3) Робота з доказами, які підтверджують факти, викладені в позовній заяві - 2 години;
4) Робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 1 година;
5) Правка та печать позовної заяви з додатками - 6 годин:
- набір та правка тексту позовної заяви (20-28 аркушів) - 4 години;
- друк тексту позовної заяви.: 5 екз.: 20 аркушів х 5 екз. = 100 аркуша - 20 хвилин;
- друк додатків до позовної заяви 5 екз.: 50 аркушів х 5 = 250 аркуша - 40 хвилин;
- перевірка комплектності додатків до позовної заяви - 1,0 година;
6) Адміністративні питання пов'язані з підготовкою та подачею позовної заяви - 1 година:
- вичитка та перевірка тексту позовної заяви - 0,5 год.;
- заведення окремої справи для обліку матеріалів позову - 0,5 год.
Всього підготовка та подача позовної заяви з додатками до суду - 14 годин, вартістю 1051 грн. за годину, на загальну суму 14 714 грн.
За надані послуги товариство сплатило на рахунок адвокатського бюро 14714 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 14 714,00 грн. є неспівмірною та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо ознайомлення з пакетом документів Клієнта для підготовки позову, ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору, робота з доказами, які підтверджують факти, викладені в позовній заяві, робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень, правка та печать позовної заяви з додатками, адміністративні питання пов'язані з підготовкою та подачею позовної заяви охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Крім того, суд також зазначає, що згідно з даними системи «Діловодство спеціалізованого суду» перебуває ще 5 адміністративних справ за позовом ТзОВ«РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Волинській області, ДПС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТзОВ «ВАНДИЗЕЛЬ-19», про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкової накладної; рішення комісії ДПС України; зобов'язання зареєструвати податкову накладну (справи №140/6579/20, №140/6571/20, №140/6588/20, №140/6569/20, №140/6567/0) які є ідентичними, що також свідчить про відсутність необхідності у витратах таких об'ємів часу як це вказано в акті приймання-передачі наданих послуг.
Суд наголошує, що дана справа є справою незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Слід, зауважити, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, а також враховуючи заперечення відповідача-1 щодо розміру витрат на правову допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн., по 1000,00 з кожного з відповідачів.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати на загальну суму 4102,00 грн. (з них: судовий збір 2102,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу 2000,00 грн.) по 2051,00 грн. з кожного.
Керуючись статтями 243 - 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 березня 2020 року №1497909/42632533 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17 лютого 2020 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 квітня 2020 року № 13537/42632533/2.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 17 лютого 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 2, код ЄДРПОУ 42632533) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати у розмірі 2051 (дві тисячі п'ятдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЖАС ТОРГСТРОЙ» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 2, код ЄДРПОУ 42632533) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у розмірі 2051 (дві тисячі п'ятдесят одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Я. Ксензюк