10 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6636/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмову проваджені) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МУСТАНГ ТРАНС» до Польської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МУСТАНГ ТРАНС» (далі - ТзОВ «МУСТАНГ ТРАНС», позивач) звернулося з позовом до Польської митниці Держмитслужби (далі - Поліська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000079/2 від 10.04.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2020/00104 від 10.04.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «МУСТАНГ ТРАНС» придбало у LUX-AUTO WITEX ALEKSANDER (Польща) транспортний засіб спеціального призначення, сільськогосподарський оприскувач самохідний б/в - BERTHOUD RAPTOR, 2010 року випуску, номер НОМЕР_1 за ціною 90000 PLN Польських злотих. З метою митного оформлення вказаного товару декларантом ТзОВ «ВОЛЕКСПОБРОК» в інтересах позивача подано до митного органу були подані наступні документи, в тому числі передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору. Проте відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000079/2 від 10.04.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2020/00104 від 10.04.2020.
Позивач вважає зазначені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товарів за ціною договору (за основним методом).
Також, позивач зазначає що відповідач без належного обгрунтування взяв до уваги вартість нових таких же транспортних засобів, не врахувавши при цьому, реальну ринкову вартість бувших у використанні таких же транспортних засобів, як у нашому конкретному випадку. Зокрема, митними органами не взято до уваги те, що оприскувач самохідній б/в - «BERTHOUD RAPTOR», 2010 року випуску, номер НОМЕР_1 має ряд дефектів, в тому числі несправність двигуна, що значно впливає на його ринкову ціну.
Також, вказаний транспортний засіб придбаний ТзОВ «МУСТАНГ ТРАНС» для особистого використання, а не для комерційного (подальший продаж).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 29.05.2020 № 7.13-10/09/267 (а.с.40-44) представник відповідача Федченко О.О. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.
10.04.2020 посадовою особою митного поста «Дубно» направлено запит до ВКМВ УАМП та МТР з питання перевірки правильності визначення митної вартості товару «сільськогосподарський самохідний обприскувач б/в, марка - «BERTHOUD», модель - «RAPTOR PR4240-A», календарний рік виготовлення - 2010 рік» поданого до митного оформлення за митною декларацією (далі - МД) від 10.04.2020 №UA204080/2020/8094 за рівнем митної вартості 90712,96 PLZ (заявлена декларантом за основним методом).
При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 10.04.2020 №UA204080/2020/8094, становлено:
- відповідно до пункту 3.2 Контракту від 01.04.2020 №010420 (далі - Контракт) товар постачається на умовах, згідно правил «Інкотермс» FCA Zaklikow, Poland.
Разом із тим, згідно пункту 3.3 Контракту всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок покупця і включаються у вартість товару, що суперечить пункту 3.2;
- надане декларантом платіжне доручення в іноземній валюті від 03.04.2020 №16 в графі 70 «призначення платежу» містить посилання на документ Factura Pro-Forma NR 1/04/2020 від 01.04.2020, який до митного оформлення не наданий;
- відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації MRN 20PL402010E03 85902 від 07.04.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/);
- згідно відомостей, наявних у відкритій мережі інтернет, пропозиції щодо продажу схожих за виробником і моделлю товарів із схожим терміном експлуатації значно дорожчі, за заявлену декларантом митну вартість;
- митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006957 - 205151,34 USD, МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006958 - 208693,45 USD, МД від 12.03.2020 №UA204020/2020/006956 - 209710,75 USD).
У зв'язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару 10.04.2020 року декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України:
- виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;
- висновок експерта щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням фактичного технічного стану транспортного засобу, встановленого при митному огляді, терміну його експлуатації, його комплектації;
- документ Factura Pro-Forma NR 1/04/2020 від 01.04.2020;
- виписку з бухгалтерської документації, якою підтверджується числове значення витрат, пов'язаних із перевезенням товару згідно калькуляції транспортних витрат від 08.04.2020 №08/04-2020.Також повідомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів додаткових документів надано не було.
10.04.2020 декларантом надано заяву від 10.04.2020 № 52, якою проінформовано, що додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару надаватись не будуть. Крім того даною заявою декларант звернувся з проханням прийняти рішення без врахування термінів зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. У зв'язку з цим прийнято рішення про коригування митної вартості від 10.04.2020 №UA204000/2019/000079/2.
Митну вартість імпортованих товарів визначено на підставі інформації щодо рівнів митної вартості товарів, подібних за комерційною назвою, призначенням, маркою, моделлю із врахуванням коригування на термін експлуатації згідно таблиці 6.1 додатку 6 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (вартість нових - МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006957 - 205151,34 USD, МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006958 - 208693,45 USD, МД від 12.03.2020 №UA204020/2020/006956 - 209710,75 USD). Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить еквівалент 54159,95 USD (1476389,43 грн.), або у валюті фактури - 226854,14 PLN.
Вказане рішення містило інформацію щодо переліку необхідних документів, за умови надання яких заявлена декларантом митна вартість може бути визнана. Разом з тим, митне оформлення проведене за митною декларацією від 10.04.2020 №UA204080/2020/008128 з використанням другорядних методів визначення вартості, а саме за резервним методом. Митне оформлення проведено із застосуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України, тобто з наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави. Сума додатково сплачених митних платежів становить 230365,31 грн. (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).
09.06.2020 на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи завірений переклад документів доданих до позовної заяву які складені іноземною мовою на українську мову.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 01.04.2020 між ТзОВ «МУСТАНГ ТРАНС» (Покупець) та LUX-AUTO WITEX ALEKSANDER (Продавець) укладено контракт №010420, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вантажні автомобілі, сідельні тягачі, причепи чи напівпричепи та різного роду спеціалізовану техніку для навантаження чи розвантаження вантажів, екскаватори і різного роду сільськогосподарську техніку (надалі - Товар) , а Покупець зобовязкується прийняти Товар та оплатити його вартість (а.с.21-23).
Відповідно до пункту 1.2 контракту №010420 відомості про Товар обумовлюється в інвойсі - оприскувач самохідний «BERTHOUD RAPTOR», 2010 року випуску, номер НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 1.3 контракту №010420 встановлено, що загальна сума контракту складає 90000 PLN (дев'яносто тисяч) Польських Злотих.
Пунктом 3.3 контракту №010420 передбачено, що всі витрати на доставку товару здійснюється за рахунок Покупця і включаються у вартість товару.
На виконання умов контракту №010420 від 01.04.2020 транспортний засіб «BERTHOUD RAPTOR», 2010 року випуску, номер НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України, через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», згідно форми МД2 UA204080/2020/008128 та СМР.
Позивач провів розрахунок за придбаний транспортний засіб, сплативши LUX-AUTO WITEX ALEKSANDER 90000 PLN (дев'яносто тисяч) Польських Злотих, що підтверджується фактурою проформа №1/04/2020 від 01.04.2020 та фактурою №3/04/2020 від 06.04.2020 (а.с.15-16,18,62-67).
З метою митного оформлення вказаного товару, декларантом ТзОВ «ВОЛЕКСПОБРОК», до митного органу були подані наступні документи, в тому числі передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, на підтвердження митної вартості товару:
- рахунок-фактура (інвойс) № 3/04/2020 від 06.04.2020;
- автотранспортна накладна № 967565 від 06.04.2020;
- платіжне доручення, що підтверджує вартість та оплату товару № 16 від 03.04.2020;
- калькуляція транспортних витрат № 08/04-2020 від 08.04.2020;
- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 2-02 від 08.04.2020;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 010420 від 01.04.2020;
- договір про надання послуг митного брокера № 01/04/2020МБ від 01.04.2020;
- висновок про проходження товару або акт експертизи, | виданий уповноваженим органом № 2-02 від 08.04.2020;
- висновок органу сертифікації № 182/262 від 09.04.2020;
- копія митної декларації країни відправлення № 20РЬ402010Е0385902 від 07.04.2020;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № ІІА204080.2020.008094 від 10.04.2020.
У зв'язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару 10.04.2020 року декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;
- висновок експерта щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням фактичного технічного стану транспортного засобу, встановленого при митному огляді, терміну його експлуатації, його комплектації;
- документ Factura Pro-Forma NR 1/04/2020 від 01.04.2020;
- виписку з бухгалтерської документації, якою підтверджується числове значення витрат, пов'язаних із перевезенням товару згідно калькуляції транспортних витрат від 08.04.2020 №08/04-2020.Також повідомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
10.04.2020 декларантом надано заяву від 10.04.2020 № 52, якою проінформовано, що додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару надаватись не будуть.
10.04.2020 Поліською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості UA204000/2020/000079/2 (а.с.13).
Вказане рішення мотивоване, тим що митну вартість імпортованих товарів визначено на підставі інформації щодо рівнів митної вартості товарів, подібних за комерційною назвою, призначенням, маркою, моделлю із врахуванням коригування на термін експлуатації згідно таблиці 6.1 додатку 6 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (вартість нових - МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006957 - 205151,34 USD, МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006958 - 208693,45 USD, МД від 12.03.2020 №UA204020/2020/006956 - 209710,75 USD). Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить еквівалент 54159,95 USD (1476389,43 грн.), або у валюті фактури - 226854.14 PLN.
Крім того, 10.04.2020 Поліська митниця також видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2020/00104 (а.с.11-12).
В подальшому, митне оформлення вказаного транспортного засобу проведено за МД № UA204080/2020/008128 від 10.04.2020 (а.с.56).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - транспортний засіб спеціального призначення, сільськогосподарський оприскувач самохідний б/в - BERTHOUD RAPTOR, 2010 року випуску, номер НОМЕР_1 за ціною 90000 PLN Польських злотих та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи нe мicтили oб'єктивниx, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності, зокрема:
- надане декларантом платіжне доручення в іноземній валюті від 03.04.2020 №16 в графі 70 «призначення платежу» містить посилання на документ Factura Pro-Forma NR 1/04/2020 від 01.04.2020, який до митного оформлення не наданий;
- відомості щодо переміщення за межі ЄС товару за наданій до митного оформлення копії митної декларації MRN 20PL402010E03 85902 від 07.04.2020 відсутні у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/);
- згідно відомостей, наявних у відкритій мережі інтернет, пропозиції щодо продажу схожих за виробником і моделлю товарів із схожим терміном експлуатації значно дорожчі, за заявлену декларантом митну вартість;
- митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006957 - 205151,34 USD, МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006958 - 208693,45 USD, МД від 12.03.2020 №UA204020/2020/006956 - 209710,75 USD).
У зв'язку із цим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.
Оскільки декларантом не було надано витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, тому Митну вартість імпортованих товарів визначено на підставі інформації щодо рівнів митної вартості товарів, подібних за комерційною назвою, призначенням, маркою, моделлю із врахуванням коригування на термін експлуатації згідно таблиці 6.1 додатку 6 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (вартість нових - МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006957 - 205151,34 USD, МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006958 - 208693,45 USD, МД від 12.03.2020 №UA204020/2020/006956 - 209710,75 USD). Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить еквівалент 54159,95 USD (1476389,43 грн.), або у валюті фактури - 226854,14 PLN.
Однак, із такими доводами відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, контракту №010420 від 01.04.2020, фактури проформа №1/04/2020 від 01.04.2020 та фактури №3/04/2020 від 06.04.2020 вбачається, що позивачем придбано транспортний засіб спеціального призначення, сільськогосподарський оприскувач самохідний б/в - BERTHOUD RAPTOR, 2010 року випуску, номер НОМЕР_1 за ціною 90000 PLN Польських злотих.
Оплата за вказані автомобілі проведена позивачем у зазначених сумах в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №16 від 03.04.2020 (а.с.18,66-67).
Згідно із умовами контракту, продавець поставляє товар на умовах FCA-Zaklikow, Poland. Загальна сума контракту складає 90000 PLN (дев'яносто тисяч) Польських Злотих. Всі витрати на доставку товару здійснюється за рахунок Покупця і включаються у вартість товару.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що ціна, визначена в інвойсі (фактурі) включає в себе усі необхідні платежі.
Отже, вказаними документами підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в безготівковій формі на рахунок продавця за придбаний товар. Зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості товару.
Разом з тим, як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів на підставі цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, а саме: МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006957 - 205151,34 USD, МД від 10.03.2020 №UA204020/2020/006958 - 208693,45 USD, МД від 12.03.2020 №UA204020/2020/006956 - 209710,75 USD
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки із контракту та рахунків про оплату вбачається, що позивач здійснив оплату транспортного засобу, чим підтверджено факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в безготівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб.
Відтак, фактури проформа №1/04/2020 від 01.04.2020 та фактури №3/04/2020 від 06.04.2020 та платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №16 від 03.04.2020 є документами, які засвідчують дійсну вартість придбаного транспортного засобу за ціною 90000 PLN (дев'яносто тисяч) Польських Злотих.
Інших додаткових витрат, пов'язаних з купівлею цього автомобіля, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару згідно із статтею 58 МК України, понесених позивачем, матеріали справи не містять.
Таким чином, наявними в матеріалах справи документами спростовується позиція митниці про те, що митна вартість товарів нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, оскільки подані декларантом документи підтверджують ціну товарів, яка підлягала сплаті за такі автомобілі.
Крім того, оскільки в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, вимога митного органу щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними установами є безпідставною. Відтак, відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю.
Отже, на думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених автомобілів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за транспортний засіб було здійснено за ціною 90000 PLN).
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Також, суд зазначає, що інформація з мережі Інтернет не є офіційною інформацію, а носить лише рекомендаційний характер, та не може бути беззаперечним доказом неправильного визначення декларантом митної вартості товару.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Між тим, як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів від №UA204000/2020/000079/2 від 10.04.2020 у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію, отриману із зовнішніх джерел. Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.
При цьому слід зазначити, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Відтак, наявними в матеріалах справи документами спростовується позиція митниці про те, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої із зовнішніх джерел, оскільки подані декларантом документи підтверджують ціну товару, яка підлягала сплаті за такі автомобілі.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000079/2 від 10.04.2020 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд також зазначає, що неподання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.
На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товарів за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 226854,14 PLN. внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000079/2 від 10.04.2020 та як наслідок картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/99894 є необґрунтованими та безпідставними, а тому, виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, їх необхідно визнати протиправними та скасувати.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці на користь ТзОВ «МУСТАНГ ТРАНС» необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3 455,48 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №2707 від 04.05.2020 (а.с.8).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000079/2 від 10.04.2020.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2020/00104.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУСТАНГ ТРАНС» (44731, Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Устилуг, вулиця Гагаріна, будинок 14, код ЄДРПОУ 37236434) за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097) судовий збір в розмірі 3 455,48 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень сорок вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський