про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9892/20
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» (далі - ПП «ВОГ РЕСУРС») звернулося з адміністративним позовом до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Рішення митного органу, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару у сторону збільшення, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, а відтак вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.
Таким чином, кожна позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогою майнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, ціна позову визначається в іноземній валюті. Так, в даному адміністративному позові ТзОВ «ВОГ РЕСУРС» заявлені вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1, від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1, від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1. Різниця між скоригованою відповідачем митною вартістю та митною вартістю, розрахованою позивачем, складає 51 390 доларів США, 51 390 доларів США, 102 327 доларів США, 46 880 доларів США відповідно, що складає ціну позову станом на 06.07.2020.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
З інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Національного банку України, вбачається, що офіційний курс гривні до іноземної валюти - долар США (USD) станом на день сплати позивачем судового збору (06.07.2020) - становить 27,1716 грн.
Таким чином, за дані вимоги майнового характеру позивачу слід було оплатити судовий збір на день подання позову у розмірі 82 017грн.53коп., а саме:
- щодо рішень про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020 №UA903000/2020/000007/1, від 18.06.2020 №UA903180/2020/000001/1 - по 20 945грн.23коп. (51 390 доларів США х 27,1716 грн. = 1 396 348,52 грн., 1,5 відсотка від чого складає 20 945грн.23коп.);
- щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 24.06.2020 №UA903180/2020/000002/1- 21 020грн. (102 327 доларів США х 27,1716 = 2 780 413,58 грн., 1,5 відсотка від чого складає 41 706грн.20коп., що більше ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
- щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2020 №UA903180/2020/000003/1- 19 107грн.07коп. (46 800 доларів США х 27,1716 = 1 273 804,61 грн., 1,5 відсотка від чого складає 19 107грн.07коп.
Позивачем, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, долучено до позовної заяви оригінал платіжного доручення №54 від 06.07.2020 про сплату судового збору в неповному розмірі, а саме: 8 408грн., тобто позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 73 609грн.53коп.
Пунктами 5 та 8 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позов подано письмові докази на підтвердження обставин придбання нафтопродуктів, які викладені іноземною мовою (контракт, сертифікати якості та походження), які не перекладені українською мовою.
За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом: сплати судового збору в розмірі 73 609грн.53коп. та подання до суду доказів його сплати (оригіналу платіжного документа), подання належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РЕСУРС» до Енергетичної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук