м. Вінниця
25 червня 2020 р. Справа № 120/643/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,
за участі:
позивача: ОСОБА_1 ,
представників відповідача: Никитюк Н.Т., Тимофієвої О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області
про визнання протиправними дій відповідача, скасування наказу про відпустку та виплату заробітної плати за фактично виконану роботу,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Чечельницької районної Державної адміністрації щодо примусового надання відпустки ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ Чечельницької районної державної адміністрації №61 від 04.12.2019 року «Про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_1 ».
- зобов'язати Чечельницьку районну Державну адміністрацію виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за роботу з 18 грудня 2019 року по 28 січня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2019 року Чечельницькою районною державною адміністрацією за підписом її керівника апарату, видано спірний наказ №61 про надання ОСОБА_1 - начальнику організаційного відділу апарату райдержадміністрації, частини щорічної основної відпустки за період роботи з 31.07.2018 року по 30.07.2019 року на 16 календарних днів з 18 грудня 2019 року по 04 січня 2020 року та на 23 календарних дні за стаж державної служби за 2018 рік, за 2019 рік з 05 січня по 28 січня 2020 року включно. Підставою надання відпустки, зазначено повідомлення ОСОБА_1 від 04.12.2019 року. Позивач зазначає, що з заявою про надання йому відпустки не звертався. З графіком відпусток позивача не ознайомлено та такий складено без узгодження з ним. Під час ознайомлення з спірним наказом позивач заявив керівництву райдержадміністрації про те, що з наказом не погоджується, про що на бланку наказу власноручно зробив напис про незгоду з наказом, закріпивши це своїм підписом. Вважаючи конфлікт вичерпаним позивач продовжував виконувати свої посадові обов'язки, аж поки 15 січня 2020 року дізнався, що йому не нарахований аванс заробітної плати. Звернувшись за роз'ясненням в бухгалтерію, ознайомився з табелем обліку використання робочого часу за грудень 2019 року в якому з 18 грудня відсутні дані про його роботу. Позивач вважає, що йому примусово надано відпустку без його згоди та повідомлення.
Усі вищенаведені факти, на думку позивача, свідчать про протиправність оскаржуваного наказу його незаконність та порушення права позивача на відпочинок, права на відпустку, а саме вибору часу відпочинку та конкретного періоду відпустки.
Ухвалою суду від 24.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено її розгляд здійснювати у порядку загального позовного провадження. Також даною ухвалою суду призначено підготовче засідання на 18 березня 2020 року.
11.03.2020 року від Чечельницької районної державної адміністрації надійшло заперечення на позов, у якому остання вважає, що пред'явлений позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до наказу керівника апарату райдержадміністрації від 04.12.2019 року №61 "Про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_1 ", останньому надана частина щорічної основної відпустки. 4 грудня 2019 року позивача повідомлено про надання йому відпустки за 14 календарних днів до її початку відповідно до повідомлення від 04.12.2019 року №03-03-23-1322, однак ніяких заяв ні усних ні письмових від нього не надходило. Під час підписання наказу про відпустку ОСОБА_1 поставив гриф "з наказом не згідний" не пояснюючи, з якою частиною наказу він не погоджується. Разом з тим, в доповнення до наказу протягом 14 календарних днів до початку відпустки не надав жодної заяви про небажання йти у відпустку чи перенесення даної відпустки на інший період. Оскільки ніяких заперечень до наказу про надання відпустки з боку позивача протягом 14 календарних днів не надійшло, відповідач вважає, що позивач дав згоду про надання йому відпустки. Щодо виплати позивачу заробітної плати за роботу з 18 грудня 2019 року по 28 січня 2020 року під час перебування його у відпустці. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 були нараховані відпускні кошти, які він отримав на платіжну картку та фактично отримав дохід під час перебування у відпустці більший на ніж заробітна плата, яку отримав би працівник, перебуваючи на роботі. На підставі вищевикладеного, представники відповідача просять суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , відмовити в повному обсязі.
Судові засідання 18.03.2020 року, 07.04.2020 року, 29.04.2020 року, 19.05.2020 року відкладено з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, про що судом винесено відповідні ухвали про відкладення розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 01.06.2020 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.06.2020 року.
Ухвалою суду від 09.06.2020 року клопотання сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Допущено участь ОСОБА_1 та представників Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області в судовому засіданні 25.06.2020 року о 10:00 год. у режимі відеоконференції в приміщенні Чечельницького районного суду Вінницької області.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, які містяться у запереченнях на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працює в апараті Чечельницької районної Державної адміністрації з 2003 року, останніх 12 років начальником організаційного відділу, що підтверджено записами в трудовій книжці.
У грудні 2019 року керівництвом Чечельницької Державної районної адміністрації запропоновано ОСОБА_1 написати заяву про його бажання отримати основну щорічну відпустку тривалістю 16 днів та додаткову відпустку за вислугу років тривалістю 23 дні, а всього на 39 днів. Вважаючи, що у 2019 році ОСОБА_1 перевищив, передбачені законодавством, допустимі 59 діб перебування у відпустці та з метою недопущення порушення законодавства він відмовився від такої пропозиції в усному порядку.
04 грудня 2019 року ОСОБА_1 ознайомлено з повідомленням адміністрації, про необхідність виходу у відпустку з 18 грудня 2019 року по 28.01.2020 року. Цього ж дня ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом №61 від 04.12.2019 року відповідно до якого, останньому надано, частину щорічної основної відпустки за період роботи з 31.07.2018 року по 30.07.2019 року на 16 календарних днів з 18 грудня 2019 року по 04 січня 2020 року та на 23 календарних дні за стаж державної служби за 2018 рік, за 2019 рік з 05 січня по 28 січня 2020 року включно.
При ознайомленні з цим наказом ОСОБА_1 заявив керівництву райдержадміністрації про те, що з наказом не згідний, про що на бланкові наказу власноручно зробив напис про незгоду з наказом закріпивши власним підписом.
15 січня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлено з витягом з табелю обліку використання робочого часу за грудень 2019 року в якому з 18 грудня відсутні дані його роботи, оскільки він перебуває у відпустці.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, та з метою відновлення свого порушеного права, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про відпустки", іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Стаття 45 Конституції України закріплює положення, згідно якого кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується, зокрема, шляхом надання оплачуваних щорічних відпусток.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Згідно ст. 5 цього ж Закону передбачено, що тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
Згідно ст. 10 цього ж Закону, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Згідно ст. 11 цього ж Закону, щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина десята статті 10 цього Закону).
Судом враховуються аргументи позивача, щодо протиправності наказу №61 наказ Чечельницької районної державної адміністрації від 04.12.2019 року «Про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_1 » з підстав, що відповідачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, що черговість надання спірної відпустки позивачу відбулось за визначеним, затвердженим графіком, який доведений в тому числі і до позивача.
Також відповідачем не надано доказів узгодження між позивачем та відповідачем конкретного періоду надання спірної відпустки. Більше того, відповідач належним чином не відреагував на незгоду позивача із спірним наказом, протиправно надавши йому відпустку без згоди останнього, порушивши його Конституційні права.
Щодо тверджень відповідача про погодження позивача на отримання відпустки, оскільки "ніяких заперечень до наказу про надання відпустки від нього на адресу відповідача не надходило" - то суд зазначає, що позивачем на бланку спірного наказу власноручно зробив напис про незгоду з даним наказом закріпивши своїм підписом. Подавати будь які інші заяви та заперечення є правом позивача а не обов'язком. Проте, на відміну від позивача, обов'язком відповідача було належне реагування на незгоду ОСОБА_1 із спірним наказом та врегулювання даних правовідносин в досудовому порядку. Проте, Чечельницька районна державна адміністрація в односторонньому порядку без згоди та належного повідомлення позивача надала йому відпустку, порушивши таким чином, права останнього на відпочинок та на відпустку, а саме, вибору часу відпочинку та конкретного періоду відпустки.
Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій Чечельницької районної державної адміністрації щодо примусового надання відпустки ОСОБА_1 .
Також суд вважає, що з метою ефективного відновлення порушених прав позивача - необхідно скасувати наказ Чечельницької районної державної адміністрації №61 від 04.12.2019 року «Про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_1 ». .
Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи професійно-ділових якостей особи, результатів праці та господарської діяльності установи.
Суд зазначає, протягом терміну перебування ОСОБА_1 у відпустці його посадові обов'язки, відповідно до наказу керівника апарату райдержадміністрації від 04.12.2019 року № 62, виконував головний спеціаліст сектору інформаційної політики і комунікацій з громадськістю організаційного відділу апарату райдержадміністрації.
Разом, з тим, позивачу нарахована заробітна плата за період з 01.12.2019 року по 17.12.2019 року включно за 12 робочих днів в сумі 8597,22 грн та виплачена заробітна плата за період відпустки (відпускні кошти) з 18.12.2019 року по 28 січня 2020 року включно в сумі 17792,74 грн, які він отримав на платіжну картку.
Суд бере до уваги довідку, виданої відділом фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації від 05.03.2020 року №270, та твердження відповідача що дохід отриманий під час перебування позивача у відпустці більший, ніж заробітна плата, яку отримав би працівник, перебуваючи на роботі.
Враховуючи викладене, суд не бачить підстав для зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за роботу з 18 грудня 2019 року по 28 січня 2020 року, оскільки фактично він її отримав як заробітну плату за період відпустки (відпускні кошти).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо примусового надання відпустки ОСОБА_1 .
Скасувати наказ Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області №61 від 04.12.2019 року «Про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_1 ».
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із даним позовом судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон НОМЕР_2
Відповідач - Чечельницька районна державна адміністрація Вінницької області (24801 смт. Чечельник, вул. Героїв Майдану, 31, E-Mail: rda_chechelnyk@vin.gov.ua)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар