про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
10 липня 2020 р. Справа № 120/2718/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Григоришина Дмитра Валерійовича, що подана в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Григоришина Дмитра Валерійовича, що подана в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 2.1 розпорядження Жмеринського міського голови "Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою" від 12 червня 2020 року №115-рк в частині відсторонення від виконання повноважень за посадою першого заступника міського голови Білоуса А.В. на час проведення службового розслідування.
Подана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 обіймає посаду першого заступника міського голови Жмеринської міської ради. Розпорядженням міського голови Жмеринської міської ради від 12 червня 2020 року на виконання подання Жмеринської місцевої прокуратури від 22 травня 2020 року №33-2001 вих-20, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень, про які йдеться у поданні, вирішено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 та відсторонити останнього від виконання повноважень на час проведення службового розслідування. Однак, на думку заявника, згадане розпорядження є очевидно протиправним, оскільки бланк, на якому винесено розпорядження, належить Жмеринській міській ради, а печатка на цьому бланку належить виконавчому комітету Жмеринської міської ради, які є різними юридичними особами. Крім того, у заяві зазначено, що міський голова не має права відсторонювати ОСОБА_1 від виконання обов'язків без рішення ради, яке приймається депутатами, що також вказує на очевидну протиправність винесеного розпорядження. Також заявник звертає увагу на те, що відповідно до приписів пункту 4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, відсторонення від посади не є обов'язковою умовою для проведення службового розслідування. Ще однією обставиною, що свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, є те, що органи прокуратури не наділені повноваженнями на проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України "Про запобігання корупції", а тому подання внесено безпідставно. За наведених підстав, на думку заявника, слід вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження, що оскаржується, в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень, адже позивач вже надав пояснення на запит голови комісії із проведення службового розслідування, а поновлення ОСОБА_1 на посаді не перешкоджатиме проведенню службового розслідування. Крім того, іншим розпорядженням №118-рк від 12 червня 2020 року на період проведення службового розслідування зупинено виплату заробітної плати ОСОБА_1 , що, на думку заявника, порушує права ОСОБА_1 на отримання засобів до існування.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, суд вирішив розгляд заяви про забезпечення позову здійснити без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, що подана представником позивача Григоришиним Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , суд зважає на таке.
Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.
Так, частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
В свою чергу, частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. Такі підстави є самостійними та не залежать одна від одної.
Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Особливого дослідження потребують підстави забезпечення позову, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову, а також встановлення зв'язку між заходами забезпечення позову та позовними вимогами, що заявлені. З цією метою обов'язковим є підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, шляхом надання доказів.
Як свідчить зміст заяви про забезпечення позову, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є очевидна протиправність розпорядження, що оскаржується, особливо в частині відсторонення позивача від виконання повноважень першого заступника міського голови.
В ході розгляду заяви встановлено, що відповідно до приписів частини 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" на виконання подання Жмеринської місцевої прокуратури від 22 травня 2020 року №33-2001 вих-20 міським головою Жмеринської міської ради 12 червня 2020 року прийнято розпорядження №115-рк “Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою”, відповідно до якого вирішено створити комісію з проведення службового розслідування та затвердити склад комісії згідно додатку, провести службове розслідування стосовно першого заступника міського голови Білоуса ОСОБА_2 .В ОСОБА_3 з метою виявлення причин та умов, які зазначені в поданні Жмеринської місцевої прокуратури №33-2001 вих-20 від 22 травня 2020 року. Крім того, цим розпорядженням на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання повноважень за посадою першого заступника міського голови ОСОБА_1 .
Відтак, передумовою видання Жмеринським міським головою розпорядження від 12 червня 2020 року №115-рк стало надходження із Жмеринської місцевої прокуратури подання від 22 травня 2020 року №33-2001 вих-20, у якому, окрім іншого, містяться посилання на частину 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції".
Так, цією нормою визначено, що з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року №691) затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - Порядок №950).
Відповідно до пункту 1 Порядку №950 проведення службового розслідування здійснюється, в тому числі, з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки.
Пунктом 4 Порядку №950 передбачено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.
Отже, наведені приписи свідчать про те, що прийняття рішення про відсторонення від посади на час проведення службового розслідування є правом керівника органу, в якому працює така особа.
Відтак, посилання заявника на те, що прийняття рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків першого заступника міського голови на час проведення службового розслідування є необґрунтованим не узгоджуються із приписами пункту 4 Порядку №950, якими визначено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої таке розслідування проводиться, від здійснення повноважень на посаді або без такого, рішення про що приймається керівником органу.
Тобто, відстороняти особу, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на відповідній посаді чи, навпаки, не відстороняти є розсудом керівника органу, в якому працює особа, що свідчить про необґрунтованість заяви в цій частині.
Не можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову твердження про те, що оскаржуваним розпорядженням в частині відсторонення позивача від виконання повноважень за посадою порушено його право на оплату праці, оскільки зупинення виплати заробітної плати на період проведення службового розслідування відбулося на підставі іншого розпорядження Жмеринського міського голови від 12 червня 2020 року №118-рк, що не є предметом судового оскарження.
Так, зі змісту розпорядження від 12 червня 2020 року №118-рк слідує, що виплату заробітної плати ОСОБА_1 зупинено на період проведення службового розслідування, а не у зв'язку із відстороненням позивача від виконання повноважень.
Водночас, слід наголосити на тому, що розпорядження Жмеринського міського голови від 12 червня 2020 року №118-рк не є предметом оскарження у цій адміністративній справі, що виключає можливість надання йому правової оцінки.
А відтак, зупинення дії пункту 2.1 розпорядження Жмеринського міського голови "Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою" від 12 червня 2020 року №115-рк в частині відсторонення від виконання повноважень за посадою першого заступника міського голови Білоуса А.В. на час проведення службового розслідування не відновить право ОСОБА_1 на отримання заробітної плати.
Суд переконаний, що доводи заявника щодо порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного розпорядження, про що йдеться у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не свідчать про очевидну протиправність такого рішення та можуть бути з'ясовані виключно під час судового розгляду справи, а тому недотримання Жмеринським міським головою певних формальностей під час видання розпорядження не є достатнім для висновку про очевидну протиправність такого та, як наслідок, для вжиття відповідних заходів.
Варто наголосити на тому, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі. Тобто, забезпечивши позов у спосіб, визначений заявником, останній втратить інтерес до розгляду справи по суті.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 та у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 640/3277/19.
Відтак, наведені обставини свідчать про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що визначені частиною 2 статті 150 КАС України, що унеможливлює вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович