441/2147/19 2/441/258/2020
07.07.2020 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Яворської Н.І.
при секретарі - Цап І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спільної власності подружжя,
Позивачка, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить суд визнати будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, та зобов'язати реєстраційну службу провести реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Позов мотивує тим, що за час спільного подружнього життя з ОСОБА_5 збудували житловий будинок. Будинок не введений в експлуатацію, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями після смерті спадкодавця є двоє його дітей, які звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та мати спадкодавця, яка відмовилась від своєї частки у спадщині.
Їй, нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з огляду на відсутність правовстановлюючих документів. Просила позов задовольнити.
В судове засідання представник позивачки подав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.133).
Відповідач та треті особи також подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, просили про задоволення позову (а.с.110-122).
Як передбачено ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши докази долучені до позову, суд встановив наступне.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 вересня 1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оглянутою копією спадкової справи № 18/2019 підтверджено, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (дочки померлого). ОСОБА_1 ( колишня дружина померлого та позивачка у справі) (а.с.2-4).
Постановою нотаріуса, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії за відсутності правовстановлюючих документів на будинок, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.22).
Згідно проекту (а.с.11) ОСОБА_5 у 1973 році було погоджено зведення одноквартирного одноповерхового чотирикімнатного житлового будинку з мансардою, площа забудови 109 м.кв., житлова площа 59.8 м.кв.
Як свідчить копія технічного паспорта будинок по АДРЕСА_1 складається з двох поверхів, що суперечить погодженому проекту одноквартирного одноповерхового будинку (а.с.11, 49-55).
Відповідно до ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою ст. 368 ЦК України, передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до приписів п. 49 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Судом встановлено, що новостворений спірний будинок не зданий в експлуатацію.
Позивачка просить визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, однак, як вбачається з вищенаведених документів, вказаний будинок фактично не відповідає розмірам встановленим проектом.
Позивачкою до суду не було надано належних та достатніх і допустимих доказів того, що спадкодавець мав право на будівництво двох поверхового будинку, як зазначено в технічному паспорті від 20.08.2019 загальною площею 176.6 кв.м, відсутні докази, що такої площі будинок зведено спадкодавцем законно і відповідає архітектурно-будівельним нормам.
Крім того позивачка просить зобов'язати реєстраційну службу провести реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
В Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 містяться роз'яснення наступного змісту: "За умови наявності дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Пунктом 8 ППВСУ від 30.05.2008 № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням. Потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини".
З огляду на викладене, суд вважає, що в даному разі позивачкою обрано неефективний спосіб захисту свого права, тому в позові слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 81, 83, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спільної власності подружжя - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено «07» липня 2020 року.
Суддя Н.І. Яворська