Справа № 461/5380/20
Провадження № 1-кс/461/4524/20
іменем України
08.07.2020 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , клопотання старшого інспектора сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020145050000048 від 08.07.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,
Старий інспектор сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучені 07.07.2020 у ОСОБА_5 документи а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року видане Криворізьким ВРЕР ДАІ та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.12.2004 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області.
В обгрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 07.07.2020 у Галицький ВП ГУНП у Львівській області надійшов рапорт інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_6 про те, що під час патрулювання, по вул. Ів. Франка, 73 у м. Львові, останнім було зупинено траспортний засіб "Renault Scenic", д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та при перевірці документів було виявлено ознаки підробки документів ОСОБА_5 , а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року видане Криворізьким ВРЕР ДАІ та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.12.2004 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Львівській області.
07.07.2020 р. проведено огляд місця події по вул. Мартовича, 2 поблизу Галицького ВП, де в ході проведення було виявлено та вилучено документи, які належать ОСОБА_5 , а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року видане Криворізьким ВРЕР ДАІ та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.12.2004 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області.
Вищевказані документи, які було вилучено за результатами проведеного огляду, є матеріальними об'єктами, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
08.07.2020 старшим інспектором сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області прийнято рішення про визнання вказаного посвідчення та паспорта речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
Оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого, прокурора, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження, використання речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки такий має істотне значення для встановлення важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому проведення необхідних судових експертиз, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, оскільки у клопотанні просив суд проводити розгляд внесеного клопотання у його відсутності.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що сектором дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020145050000048від 08.07.2020за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358.
В межах кримінального провадження, 07.07.2020 р. проведено огляд місця події по АДРЕСА_1 поблизу Галицького ВП, де в ході проведення було виявлено та вилучено документи, які належать ОСОБА_5 , а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року видане Криворізьким ВРЕР ДАІ та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.12.2004 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області.
08.07.2020 старшим інспектором сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області прийнято рішення про визнання вказаного посвідчення та паспорта речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
Таким чином, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання можливих наявних ризиків щодо його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження, може привести до настання наслідків, зокрема знищення, пошкодження, втрати, зникнення, що перешкоджатиме збереженню слідів злочину.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення слідів злочину, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого інспектора сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020145050000048 від 08.07.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, задоволити.
Накласти арешт на вилучені 07.07.2020 у ОСОБА_5 документи а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 25.09.2010 року видане Криворізьким ВРЕР ДАІ та паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.12.2004 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області.
Виконання ухвали покласти на старшого інспектора сектору дізнання Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1