Справа№329/336/20
Справа № 329/336/20
Провадження 2/329/147/2020
09 липня 2020 року смт Чернігівка Запорізької області
Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Синяк Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в залі суду в смт. Чернігівка Запорізької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зв'язку з тим, що відповідач не виконує обов'язки по поверненню кредиту за кредитним договором б/н від 25.06.2011р., внаслідок чого станом на 22.03.2020р. виникла заборгованість в сумі 38 597грн 85 коп, яка складається з:
-23 253 грн. 09 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-5389 грн. 45 коп. - нарахована пеня;
-7641 грн. 13 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
-а також штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. штраф (фіксована частина), 1814 грн. 18 коп. - штраф (процентна складова).
Просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позив не визнав у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
25.06.2011 року між сторонами укладено кредитний договір у вигляді підписання заяви на оформлення кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.21).
Заперечень щодо не підписання зазначеної анкети та не отримання коштів від позивача, відповідачем не надано і матеріали справи таких доказів не містять.
Також анкета-заява позичальника не містить як суми кредиту, так і визначеного розміру процентної ставки, ні неустойки (пені, штрафів).
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 22-46).
Відповідач активно користувався кредитними коштами, про що свідчать виписки (а.с.79-99).
За наданими банком розрахунками (а.с.9-18), заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 22.03.2020р. становить 23 253 грн. 09 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 5389 грн. 45 коп. - нарахована пеня; 7641 грн. 13 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; а також штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. штраф (фіксована частина), 1814 грн. 18 коп. - штраф (процентна складова), загалом 38 597грн 85коп, які він просить стягнути з відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У заяві позичальника не зазначена відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Але банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути нараховані пеню і штрафи.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Довідка про умови кредитування та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, у стягненні 5 389грн 45коп пені, 500грн та 1814грн 18коп штрафів слід відмовити.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №14-131цс19 від 03 липня 2019 року.
Крім цих вимог, позивачем заявлені вимоги про стягнення 23 253грн 09коп заборгованості за тілом кредиту (простроченим).
Разом з тим, згідно довідки банку (а.с.19), старт карткового рахунку відбувся 29.06.2011р., з встановленим кредитним лімітом 500грн; надалі кредитний ліміт картки неодноразово змінювався: 29.06.2011р. - 300грн; 07.07.2011р. - 2 000грн; 28.01.2011р. - 2 400грн; 23.11.2011р. - 0грн; 27.07.2012р. - 5800грн; 15.07.2013р. - 5030грн; 06.02.2015р. - 4670грн; 20.02.2015р. - 0грн; 28.02.2018р. - 300грн; 05.06.2019р. - 0грн; тобто як в бік збільшення, так і в бік зменшення до нуля, але заявлена до стягнення сума простроченого тіла кредиту значно перевищує кредитний ліміт.
Як встановлено дослідженням наданих суду виписок, 16.04.2018р. службовою операцією - зарахуванням коштів по договору № 18041615476508 - картковий рахунок відповідача був поповнений на 12 100грн (а.с.80).
Згідно паспорту кредиту, договір № 18041615476508 є договором споживчого кредиту «Швидкий кредит (Миттєва розстрочка), терміном на 10 місяців, лімітом кредиту 12100грн, з загальними витратами за кредитом 3509грн, орієнтовною загальною вартістю 15609грн, зі сплатою реальної річної процентної ставки 79%, без нарахування пені, штрафів, процентної ставки, яка застосовується при невиконані зобов'язань щодо повернення кредиту, підписаним відповідачем за допомогою ОТП-паролю на фінансовий номер телефону (паспорт кредиту, а.с.76-78).
Зазначена сума кредитних коштів, згідно цього договору, зарахована на картку відповідача.
Як вбачається з наданих суду виписок (а.с.79-99), відповідач самостійно не повною мірою вносив кошти на погашення заборгованості за сервісом «Миттєва розстрочка», а заборгованість за даною послугою погашалась Банком за рахунок овердрафту, встановленого на кредитну картку, в результаті чого заборгованість за тілом кредиту, в тому числі простроченим тілом кредиту є більшою, ніж сума встановленого кредитного ліміту. При цьому доказів погодження відповідачем умов, відповідно до яких банк самостійно погашає заборгованість, яка при цьому змінює розмір тіла кредиту, суду не надано.
Доказів укладення додаткових угод, які б передбачали погашення заборгованості по сервісу «Миттєва розстрочка», між позивачем та відповідачем до договору б/н від 25.06.2011 року матеріали справи не містять.
Наданий розрахунок заборгованості містить заборгованість, яка включає заборгованість за надані послуги, не обумовлені умовами укладеного 25.06.2011р. договору.
Таким чином, слід визначити заборгованість за тілом кредиту станом на 16.04.2018р., перед зарахуванням службовою операцією 12 100грн за сервісом «Миттєва розстрочка», позаяк розмір тіла кредиту при заповненні в 2011р. відповідачем анкети-заявки не зазначений.
Суд виходить з того, що тіло кредиту - це основна сума боргу за кредитом (без відсотків).
Як випливає з наданих банком розрахунків (а.с.7-8), станом на 26.05.2015р. будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Станом на 15.04.2018р. тіло кредиту становить 3000грн, прострочене тіло кредиту відсутнє (а.с.10 зворот), відповідач активно користувався кредитними коштами, залишок після останнього поповнення 16.04.2018р. сумою 1520грн до нарахування коштів за «Миттєвою розстрочкою» службовою операцією, становить 1 450грн (а.с.16).
Це і є непогашене відповідачем тіло кредиту, і позовні вимоги на цю суму підлягають задоволенню.
Відповідно, слід стягнути з відповідача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України встановлених законом 3% річних, але не в сумі, заявленій банком, яка нарахована на повну заявлену суму заборгованості з простроченого тіла кредиту - 23 523грн 09коп, а виходячи із заборгованості за тілом кредиту станом на 16.04.2018р. за період з 16.04.2018р. по 22.03.2020р. за формулою сума = С х 3 х Д / 365 / 100, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, тобто 84грн 13коп (1450 х 3 х 706 / 365 / 100), а всього 1534грн 13коп заборгованості.
Судові витрати розподілити за положеннями ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволених вимог, тобто стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 83грн 54коп (1534,13 х 2 102 / 38597,85).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,18,141,247,258,264-265, 274,279,352-356 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 526, 527, 530,553,554,610,611,1050,1054 ЦК України, суд,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 25 червня 2011 року станом на 22 березня 2020 року в сумі 1534 гривні 13 копійок, судові витрати в сумі 83 гривні 54 копійки, а всього 1 617 (одну тисячу шістсот сімнадцять) гривень 67 копійок.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів.
Суддя: Покопцева Д.О.