Справа № 344/3690/20
Провадження № 2/344/2130/20
09 липня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 18.02.2008 року ФОП ОСОБА_1 уклав з АТ КБ “ПриватБанк” кредитний договір № LON-KC-014, за умовами якого йому було надано кредит у сумі 800000 доларів США. Вже понад рік позивач не є підприємцем. Строк виконання кредитного договору визначено до 18.02.2018 року.20.02.2008 року в забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем, ОСОБА_2 та АТ КБ “ПриватБанк” було укладено договір іпотеки, яза умовами якого ОСОБА_3 , як позичальник, ОСОБА_2 , як майновий поручитель передали банку в іпотеку нежитлові приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки становила 5290304,25 грн., що повністю покривало суму кредиту. 21.03.2011 та 14.04.2009 між ОСОБА_3 та АТ КБ “ПриватБанк”, укладалися додаткові угоди до вказаного вище кредитного договору в частині зміни відсоткової ставки, яка повинна сплачуватись за кредитом, зміни рахунків, реструктуризації боргу і зміни строку остаточного погашення кредитної заборгованості. Строк погашення кредитної заборгованості було визначено до 18.02.2021 року. 28.08.2017 року ОСОБА_1 , з виписки з Єдиного державного реєстру заборон дізнався, що виконавчою службою міського відділу ГУЮ в Івано-Франківській області було накладено арешт на його нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Арешт було накладено на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар І.М. від 27.04.2017 року, яким звернуто стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 2853000, які останній заборгував на користь ПАТ “ПриватБанк” згідно кредитного договору укладеного 18.02.2008 року. Проте, жодних повідомлень ні від банку, ні від нотаріуса про погашення даної заборгованості ОСОБА_1 не надходило. Про існування будь-яких виконавчих написів чи претензій зі сторони банку щодо такої суми заборгованості, останньому нічого не було відомо. Йому не надходило жодних документів і з ВДВС , зокрема і постанови про відкриття виконавчого провадження. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 29.08.2017 року, представнику позивача стало відомо, що 26.07.2017 року, заступником начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар І.М. від 27.04.2017 року , яким звернуто стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 розмірі 2853000 грн., які останній заборгував на користь ПАТ “ПриватБанк” згідно кредитного договору укладеного 18.02.2008 року. Як вбачається з виконавчого напису, строк, за який проводиться стягнення, становить дев'ять років одинадцять днів, а саме з 18.02.2008 року по 01.03.2017 року. Нотаріус і банк, як відповідачі, вважали дану суму зазначену у виконавчому написі пред'явлену до стягнення безспірною заборгованістю. Не погодившись із правомірністю видачі і пред'явлення до виконання зазначеного виконавчого напису ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар І.М. від 27.04.2017 року, таким, що не підлягає виконанню. В даній справі було відкрито виконавче провадження. 30.08.2017 року в цій же справі було прийнято ухвалу про забезпечення позову, якою було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису. Дана ухвала є діючою і не скасованою. Протягом усього часу перебування справи в суді між позивачем та ПАТ “ПриватБанк” тривали переговори з метою погашення кредиту. 27.03.2019 року було винесено ухвало про залишення позову ОСОБА_4 до ПАТ “ПриватБанк” та приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар І.М. без розгляду. 11.04.2019 року між АТ КБ “Приват Банк” та ОСОБА_1 Було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № LON-KC-014, згідно якої позивач взяв на себе зобов'язання сплатити в рахунок погашення заборгованості по цьому договору 231970 доларів США, а банк натомість, здійснює прощення решти суми основного боргу, відотківі пені. 12.04.2019 року позивач сплатив пододатковій угоді 231970 доларів США, і відтоді АТ КБ “Приват Банк” не висував і не висуває жодних претензій по цих правовідносинах, кредитний договір № LON-KC-014 позичальником є повністю виконаним. В березні 2020 року позивач дізнався, що виконавче провадження по виконанню цього напису не закрито. В даній ситуації є всі підстави для висновку, що пред'явлений до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар І.М. від 27.04.2017 року, є таким, що не підялгає до виконання.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Вимоги позову підтримав, щодо заочного розгляду справи не заперечили.
Представник відповідача ПАТ «Приват Банк» в судове засідання не з'явився.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу в судове засідання не з'явилась.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений у частині другій статті 16 ЦК України.
Згідно ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
18.02.2008 року між ПАТ “ПриватБанк” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LON-KC-014 відповідно до умов якого, банк надав ОСОБА_5 Кредитні кошти в сумі 800000 доларів США.
Згідно Додаткового договору № 3 від 29.04.2013 року до кредитного договору № LON-KC-014 від 18.02.2008 року сторони домовились викласти Додаток 3 в наступній редакції “Погашення реструктуризованої винагороди за кредитне обслуговування здійснюється згідно з Графіком погашення реструктуризованої винагороди, зазначеним у таблиці”.
На час звернення до суду позивач ОСОБА_5 припинив підприємницьку діяльність 12.02.2015 року.
Відповідно до копії додаткового договору № 1 від 14.04.2009 року до кредитного договору № LON-KC-014 від 18.02.2008 року сторони кредитного договору домовились викласти п.А.1 кредитного договору № LON-KC-014 від 18.02.2008 року в наступній редакції “Вид кредиту - строковий кредит”, та викласти Додаток 1 в наступній редакції “Зменшення поточного ліміту проводиться відповідно до Графіка зменшення поточного дліміту, зазначеного в таблиці”.
27.04.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. здійснено виконавчий напис про звернення стягнення з фізичної -особи підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 104919,38 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.03.2017 року становить 2850000 грн. 03 коп., що виникла по кредитному договору № LON-KC-014 від 18.02.2008 року період з 18.02.2008 року по 01.03.2017 року.
З копії Додаткової угоди №1 від 11.04.2019 року до кредитного договору № LON-KC-014 від 18.02.2008 року встановлено, що банк здійснює прощення частини заборгованості, що виникла за Договором, в частині заборгованості по сплаті основного боргу на 57992,71 дол.США, процентів на 333061,68 дол.США, по сплаті комісії 14062,26 дол.США, пені на 132014,13 дол.США. За умови прощення частини заборговансоті відповідно до п. 1.2 угоди, заборгованість за договором становить 231970,88 дол.США. При цьому заборгованість за основним боргом становить 231970,88 дол.США, по комісії 0,00 дол.США, пені 0,00 дол.США, по судовим витратам та штрафам 0,00 дол.США.
З копії квитанції від 12.04.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LON-KC-014 від 18.02.2008 року сплатив 231970,88 дол.США.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Нотаріусом не з'ясовано, станом на час вчинення спірного виконавчого напису, чи не пропущено банком строк позовної давності, а так само, трирічний строк з дня виникнення у нього права вимоги, що вимагає п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не встановлено, коли було здійснено останню оплату по кредиту, оскільки оплати мала здійснюватися щомісячно відповідно до графіку.
Банк пропустив передбачений законом трьохрічний строк для звернення до нотаріусу для вчинення виконавчого напису щодо встановлених договором щомісячних платежів, та до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису АТ «Приватбанк» звернувся лише в квітні 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
З огляду на вказане, суд приходить висновку, що відповідачем пропущений встановлений чинним законодавством України трирічний строк для звернення до нотаріуса з вимогою вчинити виконавчий напис.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, зокрема, підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 27.04.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №3745, про стягнення з фізичної -особи підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» заборгованості у розмірі 104919,38 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.03.2017 року становить 2850000 грн. 03 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 10 липня 2020 року