1Справа № 335/7437/19 4-с/335/26/2020
10 липня 2020 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Соболєвої І.П.,
за участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М.,
представник скаржника ОСОБА_1 ,
державний виконавець Омельяненко А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на дії держаного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
12.06.2020 до суду надійшла скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 8 листопада 2019 року стягнуто з АТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн. моральної шкоди та 4521,60 грн. витрат пов'язаних з проведенням експертизи. Видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Омельяненком А.П. від 30.01.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61092475.
Боржник 03.03.2020 платіжними дорученнями № 20,22 сплатив стягувачу моральну шкоду та судові витрати у розмірі 11 689,99 грн.
На підставі п.п. 164.2.14 п 164.2 ст. 164, п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України 2 433,89 грн. податку з доходів фізичних осіб та 202,82 грн. військового збору були утримані та сплачені АТ “Запоріжгаз” до відповідних бюджетів, оскільки товариство є податковим агентом.
Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Омельяненко А.П. від 20.05.2020 ВП №61092475 накладено арешт на кошти боржника.
Тому, скаржник просить визнати дії державного виконавця по стягненню з нього 4726,97 грн. неправомірними. Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 20.05.2020 про накладення арешту на кошти боржника.
В судовому засіданні представник АТ “Запоріжгаз” на задоволенні скарги наполягає з підстав викладених в неї.
Державний виконавець Омельяненко А.П. в судовому засіданні скаргу не визнав. Пояснив, що в його провадженні перебувало виконавче провадження про примусове стягнення з АТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн. моральної шкоди та 4521,60 грн. судових витрат. Вказане виконавче провадження 12.02.2020 було приєднано до зведеного виконавчого провадження. В березні 2020 року боржник сплатив ОСОБА_2 11 689,99 грн. та на користь Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 1644,91грн. виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Оскільки рішення судів про стягнення коштів з боржника на користь різних стягувачів в повному обсязі виконано не було, постановою від 20.05.2020 було накладено арешт на рахунки боржника. У зв'язку з тим, що боржником в червні 2020 року рішення суду було виконане в повному обсязі та стягнуто з боржника 2831,07 грн., то постановою від 07.07.2020 арешт з його майна був знятий. Тому, його дії повністю відповідають діючому законодавству.
Стягувач в судове засіданні не з'явився. Подав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в який зазначив, що 19.06.2020 боржник з ним розрахувався повністю.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання та дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Омельяненком А.П. від 30.01.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61092475 про стягнення з АТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн. моральної шкоди та 4521,60 грн. судових витрат.
АТ «Запоріжгаз» 03.03.2020 платіжними дорученнями № 20,22 сплатив стягувачу моральну шкоду та судові витрати на загальну суму 11 689,99 грн.
Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Омельяненко А.П. від 20.05.2020 року ВП №61092475 накладено арешт на кошти боржника.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема:
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю (п.п. 164.2.14 п 164.2 ст. 164 ПКУ).
Пунктом 14.1.47. ПК України визначено, що: додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);
Пунктом 14.1.54. ПК України встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи….
Сплачені суми судових витрат в цьому переліку видів доходів відсутні.
Стягнення судових втрат з відповідача у разі задоволення позову передбачено п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд вже неодноразово висловлювався з приводу визначення додаткового блага.
Так, в постанові від 16 червня 2020 року в справі № 820/6924/16, касаційне провадження № К/9901/38272/18 Верховний суд зробив наступний правовий висновок: Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу. Разом з тим, суми процентів, пені або штрафів, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, пені або штрафів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Відсутність у підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.
Це уточнення не змінило регулювання, воно конкретизувало дійсний зміст наведеної норми.
Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) нараховані суми процентів, пені, штрафів тощо.
А тому, визначення природи боргу (основна частина, проценти, штрафні санкції, суми пені), прощеного банком, є однією із визначальних обставин, які підлягають з'ясуванню для встановлення дійсного податкового обов'язку платника в межах розглядуваних правовідносин.
Аналіз наведених положень податкового законодавства вказує на те, що оподаткованою підлягає тільки отриманий дохід. І цей дохід повинен зрости. Але АТ “Запоріжгаз” виплатило раніше сплачені стягувачем грошові кошти за проведення експертизи і ніякого збільшення доходу при цьому не відбулося.
На час як відкриття виконавчого провадження, так й на час накладення арешту на майно боржника рішення суду в повному обсязі виконано не було і судові витрати стягувачу не були відшкодовані.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
2. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно зі ст. 1 Закону України про виконавче провадження - виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
Виконавчим документом було передбачено стягнення з боржника сум моральної шкоди та судових витрат. Державний виконавець зобов'язаний виконати виконавчий документ.
Дії державного виконавця відповідають як виконавчому документу, так й закону України про виконавче провадження. Права боржника ним порушені не були.
Тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 451 ЦПК України, суд
Скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Відповідно до п. 3 р. ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала складена в повному обсязі 10.07.2020.
Суддя І.П. Соболєва