Романівський районний суд Житомирської області
290/456/20
Іменем України
9 липня 2020 року Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження № 12020060150000054 відносно:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, -
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі КК України), -
В період з 5 серпня 2019 року по 10 лютого 2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, що знаходиться за адресою: вул. Путіліна, 47 смт. Романів Житомирської області, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливих мотивів, при заповненні заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг (державної допомоги сім'ям з дітьми, а саме допомоги на дітей одиноким матерям), затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21 квітня 2015 року, внесла до цієї заяви завідомо неправдиві відомості про не проживання з особою, від якої має двох неповнолітніх дітей, що надало їй право на отримання коштів державної допомоги одиноким матерям в сумі 13254,36 грн, спричинивши державі в особі Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області матеріальної шкоди на вказану суму.
5 серпня 2019 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, що знаходиться за адресою: вул. Путіліна, 47 смт. Романів Житомирської області, з метою використання офіційного документа - заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21 квітня 2015 року, який посвідчується Управлінням праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області та надає останній право на отримання коштів державної допомоги одиноким матерям, підробила цей документ.
Окрім цього, 17 вересня 2019 року та 10 лютого 2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, що знаходиться за адресою: вул. Путіліна, 47 смт. Романів Житомирської області, з метою використання офіційного документа - заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21 квітня 2015 року, який посвідчується Управлінням праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області і надає останній право на отримання коштів державної допомоги одиноким матерям, повторно підробила цей документ.
5 серпня 2019 року, 17 вересня 2019 року та 10 лютого 2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, що знаходиться за адресою: вул. Путіліна, 47 смт. Романів Житомирської області, використала завідома підроблений документ - заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21 квітня 2015 року.
Вказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України.
30 квітня 2020 року між обвинуваченою та прокурором укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою її сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за частиною частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України.
ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень та зобов'язалася відшкодувати Управлінню праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області матеріальну шкоду в розмірі 13254,36 грн в строк до 1 квітня 2022 року. Також, сторонами угоди визначене покарання, яке обвинуваченій слід призначити за вчинені кримінальні правопорушення:
- за частиною першою статті 190 КК України - один рік обмеження волі;
- за частиною першою статті 358 КК України - один рік обмеження волі;
- за частиною третьою статті 358 КК України - один рік та два місяці обмеження волі;
- за частиною четвертою статті 358 КК України - один рік обмеження волі.
Відповідно до частини першої статті 70 КК України покарання ОСОБА_5 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді одного року та двох місяців обмеження волі.
Окрім цього, сторонами угоди узгоджено звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.
В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_5 .
Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом першим частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив її затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, які інкримінуються їй стороною обвинувачення.
Суд, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 від 30 квітня 2020 року.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, за якою призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:
- за частиною першою статті 190 КК України - один рік обмеження волі;
- за частиною першою статті 358 КК України - один рік обмеження волі;
- за частиною третьою статті 358 КК України - один рік та два місяці обмеження волі;
- за частиною четвертою статті 358 КК України - один рік обмеження волі.
Відповідно до частини першої статті 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді одного року та двох місяців обмеження волі.
Згідно статті 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені частиною першою статті 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Встановити ОСОБА_5 тривалість іспитового строку один рік.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1