Справа № 282/368/20
Провадження № 2-а/282/7/20
10 липня 2020 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді: П.І. Гуцала
за участю секретаря судового засідання: І.В. Грушак
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кириченко Юлії Сергіївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2283423 від 23.03.2020 року,-
Позивач зазначає, що 23 березня 2020 року на позивача поліцейським 3 роти, 1 батальйону, БПП у м. Кременчук, УПП у Полтавській області інспектором лейтенантом поліції Кириченко Юлією Сергіївною була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ЕАК № 2283423 від 23.03.2020 р., про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. відповідно до якої, ОСОБА_1 ,, 23.03.2020 р. о 04 год. 46 хв. рухався по автодорозі М-22, Полтава-Олександрія, 54 км. керував транспортним засобом, DAF XF 95.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом TAD CLASSIC 24-2, реєстраційний номер НОМЕР_2 та перевозив транспортним засобом великогабаритний вантаж габарити якого перевищували допустиму норму, та не мав при собі відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу узгодженого з органами НПУ, чим порушив п.22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач зазначає, що постанова серії ЕАК № 2283423 від 23.03.2020 р., не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що працівником поліції не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки справу розглянуто без додержання вимог ст. 268 КУпАП, ним також не дотримано вимоги ст. 245, 278, 279 КУпАП.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2283423 від 23.03.2020 р., винесену поліцейським 3 роти, 1 батальйону, БПП у м. Кременчук, УПП у Полтавській області інспектором лейтенантом поліції Кириченко Юлією Сергіївною.
Ухвалою суду від 03 квітня 2020 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2283423 від 23.03.2020 року за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 червня 2020 року замінено первісного відповідача по справі Управління патрульної поліції в Полтавській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (39600, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3).
Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кириченко Юлію Сергіївну (службова адреса: 39600, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3).
Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 липня 2020 року о 11 годині 00 хвилин.
Позивач у судове засідання на розгляд справи не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 19 травня 2020 року на адресу суду від відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що оскаржувана постанова ухвалено у відповідності до законодавства України та з дотриманням передбаченої процедури розгляду справи, а у діях водія ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. До відзиву також додано диск з нагрудної відеокамери на якому зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, для його дослідження у судовому засіданні. Справу просить розглядати за відсутності представника.
Співвідповідач Кириченко Ю.С., у судове засідання на розгляд справи не з'явилась та не повідомила про причини своєї неявки. На адресу суду від співвідповідача надійшов відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити та справу слухати у її відсутності. У своєму відзиві на позовну заяву співвідповідач зазначає, що оскаржувана постанова ухвалено у відповідності до законодавства України та з дотриманням передбаченої процедури розгляду справи, а у діях водія ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23 березня 2020 року відповідачем, БПП у м. Кременчук Полтав. Обл. інспектор лейтенант поліції Кириченко Юлією Сергіївною 1 бат. 3 рота складено постанову серії ЕАК № 2283423, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до змісту постанови, «23.03.2020 04:46 М22 Полтава-Олександрія КМ, водій керуючи вантажним ТЗ перевозив великогабаритний вантаж ширина якого перевищувала 2,6 метри та висота якого більша 4 метри, чим порушив п. 22.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП».
Згідно ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 , правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, факт порушення позивачем ОСОБА_1 , дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, у постанові про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП відсутнє посилання на докази, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім цього суд не приймає до уваги при розгляді справи в якості доказу наданий відповідачем диск з відеоматеріалом нагрудної камери доданого при подачі відзиву, оскільки даний доказ не було ним досліджено при винесенні оскаржуваної постанови та не був наданий для ознайомлення при розгляді ним справи позивачу та його не було покладено в основу оскаржуваної постанови. А тому, у відповідності до ст. 77 КАС України даний доказ не може бути прийнято до уваги.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1КУпАП є не доведеним.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 33, 140, 247, 258, 276, 283, 293 КУпАП, ст. 9, 72, 77, 121, 194, 229, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2283423 від 23.03.2020 року, складену поліцейським 3 роти, 1 батальйону, БПП у м. Кременчук, УПП у Полтавській області інспектором лейтенантом поліції Кириченко Юлією Сергіївною - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання його копії, але не пізніше закінчення строку карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя П.І. Гуцал