Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1376/20
Провадження № 3/935/974/20
Іменем України
09 липня 2020 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Князєва В. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 23.06.2020 від поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №199751 від 13.06.2020 в м. Коростишів Житомирської області, вул. Героїв Танкістів водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, тому відповідно закону водієві було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager 6820, результат 0,21‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що на автомобілі їхав додому 13.06.2020 з роботи, неподалік від будинку його зупинили працівники поліції, запропонували пройти огляд оскільки вважали, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Працівники поліції провели тест, але результату не було, прилад не працював належно, вони роздруковували квитанції, однак не показували їх йому. Потім працівники поліції сказали йому ще раз проходити огляд, результат показав 0,21‰, разом з тим, ОСОБА_1 не погодився з результатом, повідомив, що не довіряє роботі приладу, попросив ще раз пройти огляд або ж перевірити роботу приладу на іншій особі, однак йому було відмовлено, до закладу охорони здоров'я йому не пропонували прослідувати, тому він сам попросив друга ОСОБА_2 залишити його автомобілі біля будинку та завезти його до лікарні, щоб пройти огляд, у лікарні під час огляду алкогольного сп'яніння у нього не виявили.
Захисник Князєв В. В. у судовому засіданні вважає, що працівниками поліції порушено права ОСОБА_1 та положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, пояснення свідків, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018.
Відповідно до п. 1 Розділу І частину 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в такій редакції: Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.
Разом з тим, відповідно до статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення) адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (надалі - Порядок).
Відповідно до змісту ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України виявляє ознаки стану наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
За положеннями частини 2 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно частини 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що йому запропонували бути свідком освідування ОСОБА_1 на Драгері, вперше прилад не показав результат, потім проводили якісь роботи щодо налаштування приладу, тоді запропонували знову пройти, результат 0,21‰, ОСОБА_1 сказав, що не вживав алкоголь, й хоче втретє пройти огляд, однак працівники поліції відмовили йому.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що знає ОСОБА_1 , вони були однокласниками, проживає по АДРЕСА_2 Героїв Танкістів в м. Коростишів, бути свідком йому запропонував ОСОБА_1 , так як працівники поліції не могли знайти свідка для освідування. Працівники поліції провели огляд, однак вперше прилад не показав результат освідування, вибивало чеки, десь три чи чотири штуки, потім налаштували прилад й провели огляд ще раз, тоді прилад показав результат 0,21‰, ОСОБА_1 не погодився з результатами освідування та попросив ще раз провести огляд, більше того, свідок сам просив пройти огляд, щоб впевнитися в правильності роботи приладу, однак працівники поліції відмовили та пояснили, що повторний огляд не передбачений законодавством.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_5 , який є його товаришем, попросив приїхати, щоб забрати машину, свідок бачив як ОСОБА_5 проходив огляд, результат був 0,21‰, однак ОСОБА_5 сказав, що не пив алкоголь та не погодився з ним та попросив повторити, працівники поліції відмовили йому. Свідок загнав автомобіль товариша до нього додому та вони поїхали до лікарні, щоб ОСОБА_5 міг пройти огляд, він підвіз його до Коростишівської ЦРЛ та чекав його у автомобілі.
Згідно відеозаписів з нагрудної камери поліцейського та автомобіля, які долучено до протоколу, працівники поліції зупинили автомобіль «Toyota Camry», яким керував ОСОБА_1 , запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився, його було роз'яснено порядок проходження огляду, після того як він «продув» у прилад, результату не було видно на екрані, однак працівник поліції сказав, що прилад показав вміст алкоголю, але не видав цифровий покажчик. Після цього працівники поліції намагалися відкоригувати роботу приладу, через деякий час вони знову запропонували пройти огляд ОСОБА_1 , він знову пройшов огляд, результат тестування був 0,21‰, ОСОБА_1 не погодився з результатом та попросив пройти огляд ще раз, свідки також просили провірити їх на приладі, щоб впевнитися в правильності роботи приладу, однак працівники поліції відмовили у проведенні огляду знову, пояснивши, що повторне проведення огляду не передбачено чинним законодавством. Працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 у разі його незгоди з результатами огляду можливість пройти огляд у закладі охорони здоров'я, не запропоновано йому пройти такий огляд.
Також особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.06.2020, відповідно до якого 13.06.2020 о 03:05 годині ОСОБА_1 пройшов огляд, у останнього ознак сп'яніння не виявлено /а.с.23/.
Відповідно до матеріалів справи працівниками поліції не дотримано вимог чинного законодавства, яким встановлено вимоги до проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, та регламентовано положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395.
Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Отже, пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є послідовними, узгоджуються з матеріалами справи, наданими працівниками поліції, не викликають сумнівів у їх достовірності, що після незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки працівниками поліції не роз'яснено останнього можливість пройти огляд у закладі охорони здоров'я та не запропоновано пройти такий огляд.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), не надано.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, приходжу до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 13.06.2020 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко