номер провадження справи 9/33/20
08.07.2020 Справа № 908/297/20
м. Запоріжжя
За позовом: Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 20508999 (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул.М. Патріотів, б. 10-А)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Саковського Володимира Васильовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про розірвання договору, стягнення суми 19394,54 грн. штрафу та суми 13853,24 грн. неустойки
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Масюков Д.В., довіреність № 1980 від 03.10.2019;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до відповідача: Фізичної особи - підприємця Саковського Володимира Васильовича, про розірвання договору на виконання робіт № 5 від 14.03.2019, стягнення суми 19394,54 грн. штрафу за допущення відставання темпів робіт та суми 13853,24 грн. неустойки за порушення строків закінчення виконання робіт.
Ухвалою суду від 03.03.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/297/20, присвоєний номер провадження 9/33/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2020. Ухвалою суду від 01.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів - до 03.06.2020 включно, підготовче засідання відкладено на 13.05.2020. В ухвалі від 13.05.2020 зазначено, що строк судового розгляду справи № 908/297/20 вважається продовженим на строк дії карантину, підготовче засідання відкладено на 09.06.2020. Ухвалою суду від 09.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2020.
08.07.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві з підстав, зазначених у ній, мотивуючи наступним. Відповідно до умов укладеного сторонами договору № 5 від 14.03.2019 відповідач зобов'язався виконати роботи з ремонту водопроводу та згідно з п. 5.1 закінчити роботи до 31.12.2019. На підставі п. 4.6 договору позивачем був здійснений авансовий платіж в розмірі 41559,72 грн. Вказана сума авансу була використана відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про їх вартість. Якимівської селищною радою на адресу відповідача було направлено лист від 17.09.2019 стосовно виконання умов договору в повному обсязі, однак відповіді надано не було. У зв'язку із тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором, позивач вважає за необхідне розірвати договір на виконання робіт та відповідно до пункту 7.4 договору стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% від суми недовиконаних робіт за відставання від темпів робіт, що складає 19394,54 грн. та неустойку в розмірі 10% від договірної ціни за порушення строків закінчення виконання робіт в розмірі 13853,24 грн. Позов обґрунтовано умовами договору на виконання робіт № 5 від 14.03.2019, ст.ст. 549, 651, 846 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.
Відповідач відзив на позов суду не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, яка також відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала суду від 03.03.2020 про відкриття провадження у справі одержана відповідачем 06.03.2020.
Із змісту ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
14.03.2019 між Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (Замовник, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Саковським Володимиром Васильовичем (Генпідрядник, відповідач у справі) був укладений договір на виконання робіт № 5, відповідно до якого Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов'язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2 цього договору. Види робіт: «Поточний ремонт водопроводу по вул. Буюкли с.Олександрівка Якимівського району Запорізької області (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно з п. 3.1 договору ціна предмета договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до договору. Договірна ціна складає 138532,40 грн., в т.ч. 20% ПДВ - 23088,73 грн.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів приймання виконаних (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт. Замовник передплачує 30% авансу (передплати) від суми договору.
Відповідно до п. 5.1 договору встановлено: початок виконання робіт - 14 березня 2019. Закінчення виконання робіт - 31 грудня 2019.
За платіжним дорученням № 228 від 14.03.2019 позивачем згідно з умовами договору було перераховано на рахунок ФОП Саковського В.В. 30% авансу за поточний ремонт водопроводу в сумі 41559,72 грн.
Сторонами договору 11.04.2019 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за квітень 2019 року на суму 41559,72 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робі та витрат на вказану суму.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.
Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст.174 ГК України.
Із матеріалів справи слідує, що правовідносини сторін виникли на підставі договору на виконання робіт, який передбачає взаємні зобов'язання сторін та за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Аналогічне визначення договору будівельного підряду міститься в ст.875 ЦК України. А саме: підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 846 цього Кодексу передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з п. 5.1 укладеного сторонами договору встановлено строк (термін) ремонтних робіт: початок 14.03.2019, закінчення - 31.12.2019.
Згідно з п.п. 6.2.16 Генпідрядник зобов'язаний передати результат роботи та спільно з Замовником ввести в дію об'єкт у цілому.
Відповідно до п. 6.3.7 Замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, зокрема, при порушенні строків виконання робіт з вини Генпідрядника.
Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття Замовником (п.10.4).
В пунктах 10.3, 10.7 договору встановлено, що Порушення генпідрядником строків виконання робіт є підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку. У випадку порушення умов договору однією стороною друга сторона має право у випадках, передбачених законодавством, розірвати цей договір із стягнення усіх збитків, що виникли з винної сторони.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Матеріали справи свідчать, що позивач відповідно до умов п. 4.6 договору за платіжним дорученням № 228 від 14.03.2019 перерахував на рахунок ФОП Саковського В.В. 30% авансу (передплати) від суми договору, що складає 41559,72 грн. 11.04.2019 сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за квітень 2019 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 41559,72 грн.
Як стверджує позивач в подальшому роботи за договором відповідачем не здійснювались, зобов'язання щодо виконання робіт у повному обсязі у встановлений договором строк відповідач не виконав, у зв'язку із чим договір має бути розірваний. Відповідач доказів протилежного на спростування доводів позивача суду не надав, позовні вимоги в цій частині не спростував.
Отже відповідач порушив зобов'язання щодо виконання у повному обсязі передбачених договором робіт та в установлений в ньому термін, що є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.
На підставі викладеного, позовні вимоги про розірвання договору на виконання робіт № 5 від 14.03.2019 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В частині 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В пункті 7.4 договору сторони зокрема визначили, що Генпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах:
- за допущення відставання темпів робіт від передбачених графіком на 30 днів, сплачує штраф у розмірі 20% від суми недовиконаної роботи;
- за порушення строків закінчення виконаних робіт (здачі закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію) сплачує неустойку у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше 10% від договірної ціни.
Згідно з п. 5.1 договору закінчення виконання робіт повинно було відбутись не пізніше 31.12.2019. Згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті, позивач направив даний позов до суду 07.02.2020. Отже прострочення виконання робіт на дату подання позову склало 38 днів.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт допущення відповідачем відставання від терміну виконання робіт більш ніж на 30 днів, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в передбаченому договором розмірі - 20% від суми недовиконаних робіт, які складають 96972,68 грн. за підрахунком: 138532,40 грн. (договірна ціна) - 41559,72 грн. (вартість виконаних робіт), є обґрунтованими, розмір штрафу у розмірі 19394,54 грн. визначено правильно, тому позов в цій частині судом задовольняється.
Щодо стягнення заявленої до стягнення суми 13853,24 грн. неустойки суд зазначає наступне. Договором передбачено, що за порушення строків закінчення виконання робіт сплачується неустойка у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше 10% від договірної ціни.
Позивач просить стягнути з відповідач неустойку у розмірі 13853,24 грн., тобто в розмірі 10% від договірної ціни (138532,40 грн.), однак заявлений до стягнення розмір неустойки є необґрунтованим. Враховуючи встановлену судом вище кількість днів прострочення виконання робіт станом на день подання позову, що складає 38 днів, в даному випадку до стягнення підлягає неустойка виходячи з розміру 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, що складає 3684,96 грн. (96972,68 грн. : 100 % х 0,1% х 38 днів). В іншій частині позовних вимог про стягнення неустойки судом відмовляється.
На підставі викладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 3561,14 грн. (2102 грн. - за немайновою вимогою про розірвання договору та 1459,14 грн. - за вимогою майнового характеру пропорційно задоволеному розміру).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саковського Володимира Васильовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 20508999 (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул.М. Патріотів, б. 10-А) суму 19394 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 54 коп. штрафу, суму 3684 (три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 96 коп. неустойки.
Розірвати договір на виконання робіт № 5 від 14.03.2019, що укладений між Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Фізичною особою - підприємцем Саковським Володимиром Васильовичем.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саковського Володимира Васильовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 20508999 (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул.М. Патріотів, б. 10-А) суму 3561 (три тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн. 14 коп. витрат зі сплати судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2020.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Суддя О.С. Боєва