вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
10.07.2020м. ДніпроСправа № 904/3671/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Штефан Тетяни Володимирівни, м. Дніпро
до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представникків сторін
Фізична особа-підприємець Штефан Тетяна Володимирівна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, в якому просить:
- визнати дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 м2, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119А, шляхом проведення аукціону без умов протиправними;
- зобов'язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкту приватизації - нежитловогоприміщення загальною площею 75,4 м2,що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119А на користь фізичної особи-підприємця Штефан Тетяни Вололимирівни.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міської ради та ФОП Штефан Т.В. укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 205-ДКП/15 від 21.12.2015 та продовженого до 22.12.2021.
Позивач зазначає, що в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди ФОП Штефан Т.В. було проведено ряд процедур поліпшення орендованого приміщення на суму 616 037, 99 грн, що складає 64, 7 % ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності. Позивач підтверджує, що отримала згоду на улаштування додаткового входу до нежитлового приміщення за рахунок реконструкції віконного прорізу головного фасаду по пр. К. Маркса, 119А відповідно до рішення Виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради № 849 від 27.12.2007 та на проведення невід'ємних поліпшень, що підтверджується витягом з протоколу № 43 від 31.10.2017 постійної комісії з питань комунальної власності, енергозбереження та законності Дніпровської міської ради.
Отже, позивач вважає, що ним виконано всі умови передбачені ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" для викупу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119 а.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2020 відкрито провадження у справі №904/3671/20. Підготовче судове засідання призначено на 03.08.2020.
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради проведення приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 м2 , що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119А.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку незадоволення даної заяви та можливості в подальшому проводити процедуру приватизації щодо нежитлового приміщення розгляд справи та прийняття справедливого законного рішення не буде мати жодного сенсу, адже позовними вимогами є визнання дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення шляхом проведення аукціону без умов протиправними. Заявник зазначає, що після завершення процедури приватизації він втратить право на викуп орендованого ним майна, що передбачено ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Заявник вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є такими, що відповідають позовним вимогам позивача та є співмірними з ними, оскільки вони не матимуть фактичного вирішення спору до прийняття рішення та не вплинуть негативно на баланс майнових інтересів відповідача і повністю відповідають позовним вимогам.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову перелічені у статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У пункті 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до змісту п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З наведеного вбачається, що сторони мають право вжити заходи до забезпечення позову не лише якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, але також і у випадках, коли якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86);
- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини перша, друга і п'ята статті 236);
- мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина перша статті 234 ГПК України).
Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення та для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Предметом позову у даній справі є:
- визнання дій Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 м2, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119 А, шляхом проведення аукціону без умов протиправними;
- зобов'язання Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкту приватизації - нежитловогоприміщення загальною площею 75,4 м2,що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119А на користь фізичної особи-підприємця Штефан Тетяни Вололимирівни.
З інформаційного повідомленння про об'єкт малої приватизації з сайту ProZorro.sale вбачається, що Департементом по роботі з активами Дніпровської міської ради на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації оголошено аукціон на нежитлове приміщення № 9 за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 119А, від 15.05.2020 № 257. Позивач зазначає, що дії відповідача щодо нежитлового приміщенння загальною площею 75, 4 м2, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119А шляхом проведення аукціону без умов протиправними, оскільки вважає, що має право на викуп приміщення на підставі Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Оскільки позивач оскаржує дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення шляхом проведення аукціону без умов протиправними та зобов'язання Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкту приватизації - нежитловогоприміщення на користь фізичної особи-підприємця Штефан Тетяни Вололимирівни, судове рішення у разі задоволення першої позовної вимоги не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради проведення приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 м2 , що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 119А є обґрунтованим та адекватним.
Застосування зазначеного заходу пов'язується з обставинами, на які позивач послався в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (у випадку задоволення позовних вимог), подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи буде проведене процедура приватизації нежитлового приміщення, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ФОП Штефан Т.В.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту цілком ефективним та обґрунтованим, оскільки у повній мірі захистить його права (у разі задоволення позову) та звільнить від необхідності подання додаткових позовів у випадку прийняття нових рішень та реєстрації змін.
Водночас, у разі відмови у позові Департамент по роботі з активами Дніпровської міської не втратить можливості продовжити процедуру приватизації нежитлового приміщення.
Крім того, учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення та ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у випадку задоволення позовних вимог), виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.
З урахуванням вимог статті 74 та статті 136 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Штефан Тетянии Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Заборони Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 37454258) проведення приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 м2, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 119А.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 11.07.2023.
Ухвала про забезпечення позову підлягає виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.І. Ярошенко